Логотип репозиторію
  • English
  • Українська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
Логотип репозиторію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Українська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Циганюк Ю.В."

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Адвокат у кримінальному процесі: організаційно-правові засади
    (Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», 2023) Циганюк Ю.В.; Бондар І.В.; Кучинська О.П.
    У статті досліджено організаційно-правові засади діяльності адвоката у кримінальному провадженні. Автори зазначили, що велика роль у забезпеченні прав та свобод осіб під час кримінального провадження належить адвокатам, які мають надавати необхідну професійну правничу допомогу учасникам процесу. Але якісна професійна правнича допомога адвоката залежить від багатьох факторів як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Визначено, що якість правового регулювання діяльності адвоката у кримінальному провадженні безпосередньо впливає на нього та субсидіарно на особу, якій він надає професійну правничу допомогу. При проведенні дослідження автори беруть за основу те, що участь адвоката у кримінальному провадженні передбачає наявність 2-х правових статусів: 1) адвоката України, 2) статусу учасника кримінального процесу (захисника або представника). Засновуючись на цьому підході аналізується збирання доказів захисником, право на отримання інформації та копій документів в контексті дотримання таємниці досудового розслідування, відвід інших учасників кримінального провадження у зв’язку із залученням адвоката, який перебуває у родинних зв’язках із учасником кримінального провадження, надання професійної правничої допомоги адвокатом особам, процесуальний статус яких детально не урегульований. Досліджуючи організаційні засади діяльності адвоката у кримінальному провадженні авторами звернено увагу на роль комендантської години у роботі адвоката, на недостатнє дослідження тактики діяльності адвоката у кримінальному провадженні та методики захисту у провадженнях щодо окремої категорії кримінальних правопорушень. За результатами сформовано висновок, що серед окреслених проблем є закономірність, яка пов’язана із тим, що у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» деталізуються окремі положення участі адвоката у кримінальному провадженні, які не визначені КПК України, що, в свою чергу, викликає їх неоднакову реалізацію уповноваженими КПК України суб’єктами. А напрям дослідження тактики участі адвоката та методик захисту чи представництва у окремих видах кримінальних проваджень визнано перспективним.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Аналіз судово-експертної діяльності під час розслідування воєнних злочинів
    (Право UA, 2023) Циганюк Ю.В.; Кравчук О.В.; Копанчук В.О.
    Автори статті на підставі проведеного теоретичного аналізу, статистичного узагальнення та шляхом проведення емпіричних досліджень розглянули та виклали особливості організації досудового розслідування воєнних злочинів. Розглядаються особливості використання певних криміналістичних методик для проведення судової експертизи під час розслідування воєнних кримінальних правопорушень. Надається на розгляд та обговорення загалу власна (авторська) позиція щодо можливості використання інших («нестандартних») джерел проведення судової експертизи в умовах війни. Акцентується увага на обов’язкових складових висновку такого виду експертизи, які визначені законодавцем держави у чинному законодавстві України. Обґрунтовується необхідність ефективної співпраці працівників правоохоронних органів, суду та експертів з метою якісного та об’єктивного виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального процесу та покращення інноваційної політики України загалом. Авторами визначено та надано власний перелік питань, які повинні з’ясовуватись експертами-криміналістами та правоохоронними органами при зібранні доказової бази (слідової картини) вчинення воєнних злочинів. Встановлено існування адміністративно-правових механізмів щодо пришвидшення реєстрації та застосування методик, які розроблені та атестовані у Експертній службі Міністерства внутрішніх справ України. Розкривається значення та місце цих новел в системі права, судової експертизи та криміналістики у цілому. Авторами статті проведено аналіз судово-експертної діяльності під час розслідування воєнних злочинів. Привернуто увагу на необхідність подальшої наукової співпраці вчених, спеціалістів у галузі матеріального та процесуального права.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Англо-американська система кримінального процесу
    (Підприємництво, господварство і право, 2020) Циганюк Ю.В.
    Значний інтерес викликає аналіз нетипових для рідної країни прикладів правової практики закордонних країн, а особливий інтерес викликає юридична практика та джерела, на якій вона базується, що відмінні від вітчизняного кримінального процесу. Одним із таких для українського кримінального процесу є кримінальний процес англо-американської системи кримінального процесу. Саме тому у статті приділено увагу дослідженню англо-американської системи кримінального процесу. Автором на основі загальних, а також окремих досягнень кримінальної процесуальної науки, зокрема з використанням наукових джерел країн англо-американської правової системи, визначені особливості англоамериканської системи кримінального процесу. За основу обрано дві «класичні» країни цієї системи: Англію та Сполучені Штати Америки. Автором визначено, що з урахуванням сучасних реалій норм кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування, а також за умови окремих встановлених правил кримінальна процесуальна доктрина могла би посісти своє місце у кримінальному процесі України. Також зазначено, що сьогодні відбувається процес поєднання різних кримінальних процесуальних систем світу, однак англо-американська система кримінального процесу має свої особливості, які порівняно з іншими системами кримінального процесу можна виокремити. Такими особливостями є те, що джерелами кримінального процесуального права є судовий прецедент, нормативно-правові акти та правова доктрина, водночас важко визначити пріоритет прецеденту над нормативно-правовими актами у Сполучених Штатах Америки, хоча він наявний в Англії. Також англо-американська система кримінального процесу є змагальною, або обвинувальною. І однією із засадничих ознак можна назвати те, що ця система заснована на справедливості, у ній беруть початок такі явища кримінального процесу, як угода про визнання вини, суд присяжних, концепція відновного правосуддя, дискреційність повноважень осіб, які ведуть кримінальне судочинство тощо.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Застосування практики європейського суду з прав людини з метою удосконалення адвокатської діяльності у кримінальному провадженні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Циганюк Ю.В.; Берлач А.І.; Кучинська О.П.
    Стаття присвячена аналізу застосування практики Європейського суду з прав людини з метою удосконалення адвокатської діяльності у кримінальному провадженні. У статті визначено, що Європейський суд з прав людини є одним з найбільш визнаних на шанованих механізмів захисту прав людини у всьому світі. Протягом багатьох років його діяльність ефективна і стосується багатьох прав та обов’язків, які гарантовані чи забезпечені Європейською конвенцією з прав людини та Протоколами до неї. Не виключенням є також і комплекс гарантій, які стосуються адвокатської діяльності у кримінальному провадженні. Проаналізовано положення норм Кримінального процесуального кодексу України з питань того, хто має обов’язок застосовувати практику Європейського суду з прав людини у кримінальному провадженні. Також у статті звернено увагу на ключові рішення Європейського суду з прав людини з метою удосконалення адвокатської діяльності у кримінальному провадженні і які стосуються ролі адвоката у здійсненні правосуддя та обов’язків, які на адвоката покладаються у зв’язку із участю у здійсненні правосуддя, визначення орієнтовного переліку прав адвоката під час проведення у нього обшуку, окремих гарантій для адвокатської діяльності у кримінальному провадженні, з питань доказування та мотивування судових рішень, які були засновані на показаннях підозрюваного, які були отримані без адвоката, реалізації права на ефективний захист. За результатами дослідження узагальнено висновок про те, що діяльність адвоката у кримінальному провадженні безпосередньо пов’язана із його роллю в суспільстві, яка визначається як окремий інститут громадянського суспільства, який надає професійну правничу допомогу, а гарантії його діяльності є непорушними. В той же час, Україна має вживати узгоджені засоби захисту для забезпечення більшої поваги до адвокатської діяльності у кримінальному провадженні та забезпечувати ефективні способи захисту порушених прав
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Поняття «кримінальне процесуальне законодавство» та проблема його тлумачення в Україні
    (SCIENTIFIC-DISCUSSION, 2020) Циганюк Ю.В.
    У статті проаналізовано поняття «кримінально процесуальне законодавство». З’ясовано, що у статтях 1 та 9 Кримінального процесуального кодексу України використовуються різні за своїм змістом поняття як «закон України» та «законодавство України». Доведено, що термін «…та інших законів України» у ч. 2 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України необхідно розуміти у широкому сенсі, а практику Європейського суду з прав людини як джерело кримінального процесуального права, а також результат його тлумачення.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Проблемні питання правового регулювання участі адвоката у кримінальному провадженні для надання професійної правничої допомоги учасникам такого провадження
    (Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», 2024) Циганюк Ю.В.; Кучинська О.П.
    статті визначено, що на перший погляд правове регулювання діяльності адвоката у кримінальному провадженні достатньо регламентоване, відповідає міжнародним стандартам та не потребує корегування. Але, як показує практика, під час реалізації норм кримінального процесуального законодавства виникає чимало проблем, які засновані на колізіях та прогалинах у ньому. Серед них чільне місце займають проблеми захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої допомоги учасникам кримінального провадження адвокатом. У роботі досліджено стан правового регулювання участі адвоката у кримінальному провадженні для надання професійної правничої допомоги учасникам такого провадження. Авторами проаналізовано відсутність права потерпілого та його представника на договірних умовах залучати експерта у кримінальне провадження, інші обмеження прав потерпілого та його представника у збиранні доказів, права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, відсутність права на отримання копії повідомлення про підозру та обвинувального акта, відсутність права подавати клопотання слідчому судді про отримання тимчасового доступу до речей чи документів, а також права на оскарження запобіжного заходу який був застосований до підозрюваного/обвинуваченого з мотивів його м’якості тощо. Також у статті проаналізовано права представника цивільного позивача або цивільного відповідача у кримінальному провадженні у взаємозв’язку із правами, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, звернено увагу на необхідність передбачення представництва для іншого власника або володільця майна у правовідносинах щодо права заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, розглянуто процесуальний статус адвоката свідка та адвоката викривача. У статті запропоновані зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України в контексті правового регулювання участі адвоката у кримінальному провадженні для надання професійної правничої допомоги учасникам такогопровадження.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Співвідношення процесуального статусу викривача та потерпілого у кримінальному провадженні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Циганюк Ю.В.; Кучинська О.П.
    У статті визначено, що однією із проблем, яка пов’язана із колізіями у правозастосовній практиці є проблема співвідношення процесуального статусу викривача із процесуальним статусом заявника, свідка та потерпілого у кримінальному провадженні. І якщо питанню співвідношення процесуального статусу викривача та заявника приділено увагу як у наукових дослідженнях, так і у роз’ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції, то питання співвідношення процесуального статусу викривача та потерпілого у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень на сьогодні залишається мало дослідженим. Відзначено, що потерпілий є ключовим учасником кримінального провадження. Також у статті систематизовано перелік прав викривача та потерпілого, досліджено та встановлено перелік їх обов’язків. Аналіз переліку корупційних кримінальних правопорушень дозволив авторам визначити способи вчинення кримінальних правопорушень за яких викривач може бути потерпілим у кримінальному провадженні. У статті зазначено про те, що як і потерпілий викривач має право на отримання грошових коштів з Державного бюджету. Але на відмінну від потерпілого ці кошти є винагородою за повідомлення про корупційний злочин та активне сприяння його розкриттю. А у потерпілого інтерес відшкодування шкоди в кримінальному провадженні полягає у відновленні попереднього стану, який був ушкоджений або поставлений під загрозою кримінальним правопорушенням. Зроблено висновок, що подальша участь у кримінальному провадженні викривача саме корупційного злочину, яка пов’язана з необхідністю його активного сприяння розкриттю злочинів (на допитах, слідчих експериментах, пред’явленнях для впізнання, залучення до негласних слідчих (розшукових) дій тощо), пов’язана із перебуванням у іншому статусі – свідка або потерпілого. Автори зазначили, що правовий статус потерпілого та викривача у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів може бути поєднаний в одній особі. Поєднання таких статусів не створює конфлікту між змістом процесуальних норм, які регулюють їх, а таке поєднання навпаки сприятиме реалізації обов’язків викривача у кримінальному провадженні.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Теоретико-правовий аналіз окремих інститутів англо-американської системи кримінального процесу
    (Підприємництво, господарство і право, 2020) Циганюк Ю.В.
    У статті визначається, що запозичення позитивного досвіду зарубіжних країн у кримінальному процесі є проявом процесуальної економії, а також, у переважаючій більшості, впровадженням у національне законодавство нових механізмів реалізації прав людини, що відповідають міжнародним стандартам. Автором звернено увагу на окремі нетипові для нашої системи кримінального процесу інститути дослідження, які здатні позитивно вплинути на правотворчість у сфері кримінального процесу, а також ті, що частково запозичені вітчизняною системою кримінального процесу: суд коронера, суд присяжних, доказового права як галузі права, відновного правосуддя. Автором визначено, що окремі інститути англо-американської системи кримінального процесу є притаманними лише їй. Також відзначено, що, враховуючи глобалізаційні процеси, відбулась імплементація окремих інститутів англо-американської системи кримінального процесу або окремих елементів її структури у вітчизняний кримінальний процес. Визначено, що нетиповими для континентального кримінального процесу є суд коронера; видозміненим є суд присяжних, а ця видозміна та її розповсюдження серед країн, що не належать до англо-американської системи кримінального процесу, призвела до створення окремого виду суду присяжних; розуміння доказового права як окремої «галузі» права у країнах англо-американської системи кримінального процесу, на думку автора, потребує запозичення у вітчизняну систему кримінального процесу, за виключенням окремих джерел отримання доказів, наприклад, використання методу гіпнозу для отримання доказів; одним із типових інститутів систем країн англо-американського типу кримінального процесу, який займає важливе місце та який має бути повністю імплементований у вітчизняне законодавство, оскільки це зумовлено практикою кримінального процесу, є відновне правосуддя.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Філософські аспекти адвокатської діяльності у кримінальному процесі України
    (Наше право, 2025) Циганюк Ю.В.
    Адвокатська діяльність у кримінальному процесі України є не лише професійною юридичною практикою, але й особливим феноменом соціально-філософського характеру, у якому поєднуються категорії свободи, справедливості, гідності та суспільної довіри. У статті здійснюється комплексне осмислення ролі адвоката через призму філософії права, етики та правової антропології. Аргументується, що адвокат є не просто суб’єктом процесу, а посередником між індивідом і державою, який покликаний забезпечувати баланс інтересів, відновлення прав та довіри до правосуддя. Особлива увага приділяється аналізу таких філософських категорій, як істина, свобода волі, справедливість і моральна відповідальність, що визначають внутрішній зміст адвокатської функції. Розкривається європейський вимір адвокатської діяльності через практику Європейського суду з прав людини, де наголошено на фундаментальності права на захист і ролі адвоката як гаранта справедливого суду. У роботі також проаналізовано український контекст: практика Конституційного Суду України, яка визнає адвокатуру елементом правової держави, та рішення Верховного Суду щодо стандартів професійної діяльності захисників. Обґрунтовано, що філософське підґрунтя адвокатської діяльності дозволяє уникнути редукції ролі адвоката до технічної функції представництва та розкриває її гуманістичну сутність. У підсумку сформульовано висновок про те, що філософські аспекти адвокатської діяльності у кримінальному процесі України що філософські аспекти адвокатської діяльності у кримінальному процесі України свідчать про те, що адвокатура є не просто професією, а соціальним інститутом, що втілює гуманістичні цінності. Адвокат виконує роль гаранта свободи та гідності особи, посередника між громадянином і державою, носія правди й справедливості. Досліджена практика ЄСПЛ і Верховного Суду України підтверджує, що адвокат – це необхідний елемент справедливого суду, без якого процес втрачає свій баланс. Етичні виклики, пов’язані з парадоксом правди й професійного обов’язку, лише підкреслюють глибину філософської місії адвокатури. А у глобалізованому світі адвокатура має залишатися вірною своєму філософському призначенню – захищати людину як носія гідності, утверджувати свободу в межах права й забезпечувати довіру суспільства до правосуддя.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Щодо окремих питань удосконалення правового регулювання участі захисника у кримінальному провадженні
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Циганюк Ю.В.; Кучинська О.П.
    статті визначено, що у кримінальному процесі України функція захисту є однією з основних. Реалізація цієї функції Кримінальним процесуальним кодексом України покладена на сторону захисту, а активну участь у її реалізації бере захисник. При цьому захисник не лише здійснює захист від обвинувачення у кримінальному провадженні, але й реалізовує попереджувальну діяльність із запобігання порушень прав, свобод та законних інтересів підзахисних осіб. Така діяльність потребує надання процесуальних можливостей для її реалізації, а вони прямо залежать від якості кримінального процесуального закону, в якому мають бути регламентовані. Окрім того, автори зазначають, що існує декілька колізій та прогалин у регулюванні участі захисника у кримінальному провадженні, що, беззаперечно, створює підґрунтя для формування науково-практичних пропозицій, які автори визначили у цій статті. У роботі проаналізовано стан правового регулювання прав та обов’язків захисника, встановлено необхідність його удосконалення шляхом внесення змін до ст. 46 та ч. 7 ст. 47 КПК України. А також аналізується співвідношення змісту норм ст. 49, 52 КПК України із положеннями ст. 13 та 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Як результат – запропоновано редагувати положення ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у відповідності нормам КПК України. Окремо у статті проаналізовано пропозиції удосконалення кримінального процесуального законодавства щодо участі захисника у доказуванні під час кримінального провадження. При здійсненні такого аналізу застосовано авторами підхід, згідно якого визначено, що проблеми сучасного правового регулювання права на збір та подання доказів у кримінальному провадженні глибоко пов’язані із типом кримінального процесу в Україні у якому наявні елементи обвинувального кримінального процесу під час досудового розслідування, а, відповідно, захисник не має рівних можливостей для здійснення захисту у порівнянні із можливостями щодо збирання та перевірки доказів стороною обвинувачення з метою формування такого обвинувачення.

DSpace software copyright © 2002-2026 LYRASIS

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • footer.link.feedback