Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Особливості організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування
(Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Когут І.А.
Дослідження присвячене комплексному аналізу організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача з прокурором під час досудового розслідування, з акцентом на виявленні її особливостей, зокрема, правового регулювання та механізмів реалізації. У статті окреслено проблему недостатньої правової регламентації організаційно-правової форми взаємодії. Кримінальний процесуальний кодекс України регулює процесуальні аспекти, тоді як організаційні відносини залишаються поза чітким правовим унормуванням. Саме тому виникає потреба у вивченні організаційно-правової форми як системи правовідносин, що базується насамперед на відомчих нормативно-правових актах і спрямована на забезпечення узгодженої діяльності слідчого, дізнавача та прокурора.
У роботі розглянуто правову природу взаємодії зазначених суб’єктів, яка регламентується як Кримінальним процесуальним кодексом України, так і відомчими актами, зокрема наказом Офісу Генерального прокурора № 309 від 30 вересня 2021 року та Інструкцією № 575 від 7 липня 2017 року. Обґрунтовано, що ці відомчі нормативно-правові акти регулюють окремі організаційні аспекти, однак не повною мірою вирішують проблему відсутності цілісного підходу до правового регулювання взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором.
Теоретична частина дослідження також зосереджена на розмежуванні понять «організаційно-правова», «організаційна» та «організаційно-тактична» форми взаємодії. Наголошено, що організаційно-правова форма взаємодії є похідною від процесуальної, але потребує окремого нормативного врегулювання для забезпечення законності, чіткості та скоординованості дій. Недостатня увага до цього аспекту ускладнює розподіл обов’язків і може негативно впливати на результати розслідування, створює можливості для невчинення тих чи інших необхідних дій без настання юридичної відповідальності. Дослідження пропонує переглянути традиційні підходи до правового регулювання взаємодії слідчого, дізнавача та прокурора, внісши корективи до теоретичного осмислення проблеми та вдосконаливши нормативну базу.
Документ
Особливості розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану
(Право UA, 2025) Когут І.А.
Дослідження присвячене комплексному аналізу особливостей розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто питання правового регулювання кіберзлочинності, зокрема зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах воєнного стану.
На основі актуальних статистичних даних і чинного нормативно-правового регулювання досліджено специфіку виявлення та розслідування кіберзлочинів у контексті російської агресії. У роботі проаналізовано законодавче визначення поняття «кіберзлочин» відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також досліджено ключові характеристики кіберзлочинності як явища, зокрема її глобальний характер, стрімкий технологічний розвиток, високий рівень анонімності та різноманітність мотивацій правопорушників.
Проаналізовано випадки масштабних кібератак на українські державні установи та об’єкти критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення. Наведено статистичні дані Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які свідчать про значне зростання кіберінцидентів у 2023 році порівняно з попередніми роками.
Висвітлено специфічні проблеми розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану, зокрема підвищену складність виявлення зловмисників через використання анонімайзерів, ризики для життя слідчих під час проведення розслідувань у зонах активних бойових дій, труднощі з фіксацією слідів та доказів у цифровій мережі, а також отримання даних з тимчасово окупованих територій.
Розглянуто особливості кіберзлочинів у військовому середовищі, зокрема специфіку доступу до конфіденційної інформації та державної таємниці, вплив стресових умов на особовий склад, використання спеціального програмного забезпечення та систем оперативного управління. Окрему увагу приділено проблемі спеціального суб’єкта кіберзлочину у військовому середовищі – посадової військової особи.
Документ
Заходи загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, яка вчиняється під впливом електронних ігор
(Європейські перспективи, 2025) Когут І.А.; Костюченко А. В.
Авторами статті досліджено теоретичні та практичні аспекти загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор. Розкрито сутність загальносоціального запобігання злочинності як комплексу заходів, спрямованих на розвиток суспільства та суспільних відносин, а також на усунення причин злочинності.
Проаналізовано зв’язок між насильницькою злочинністю та електронними іграми на основі результатів наукових досліджень щодо впливу електронних ігор на формування агресивної поведінки. Особливу увагу приділено неповнолітнім як найбільш вразливій до комп’ютерної адикції категорії населення. Розкрито психологічні механізми формування такої залежності, зокрема: відсутність відповідальності та покарання, привабливість віртуального світу через можливість легкого виправлення помилок, можливість перевтілення в інших персонажів тощо. Визначено науково необґрунтованість однозначного висновку про те, що електронні ігри у всіх випадках провокують виникнення насильницької злочинності. Сформовано висновок про вплив великої кількості факторів на виникнення насильницьких злочинів, а також про необхідність врахування залежності від електронних ігор як одного з таких факторів. Серед інших причин, що можуть впливати на вчинення насильницьких злочинів, визначено соціальне оточення, сімейні обставини та індивідуальні психологічні характеристики особи.
Систематизовано основні групи заходів загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор: політичні, соціально-економічні, правові, освітні, сімейні, медіа-культурні тощо. Роз’яснено необхідність комплексного підходу до запобігання насильницькій злочинності, що виникає через вплив електронних ігор.
Документ
WESTERN EUROPEAN IDEALS OF CHIVALRY IN THE SPIRITUAL AND POLITICAL CULTURE OF THE UKRAINIAN COSSACKS AS A FUNDAMENTAL ELEMENT OF DEVELOPMENT OF DEMOCRACY IN UKRAINE
(Modern engineering and innovative technologies, 2025) Stengach N.О., Danilova A.V.
The Ukrainian Cossacks not only became an important military and political
phenomenon, but also formed a unique culture and psychology that combined both local traditions
and European influences. One of the key external factors that influenced the formation of the culture
of the Cossacks was Western European chivalry. Contacts with chivalric traditions took place
through numerous interactions, including military alliances, cultural exchange, and the participation
of Cossacks in European wars.
As a result, the Cossacks adopted a number of features that shaped their self-perception,
ideology and lifestyle, which became the foundation for the development of a democratic political
regime in Ukraine. The authors of the article emphasize that the Cossacks borrowed a number of
military tactics and customs from Western European chivalry. Among them: the use of heavy cavalry,
characteristic of Polish hussars and French knightly detachments, heraldic symbols – coats of arms,
banners reminiscent of Western European traditions, the development of fencing and horse fighting,
which was combined with Eastern methods of war. The authors also note that, like European chivalry,
the Cossacks developed their own code of honor, which contained: loyalty to brotherhood, defense
of faith and readiness for self-sacrifice. Just as the European crusader knights defended Christianity,
so the Cossacks positioned themselves as defenders of the Orthodox faith from the Ottoman Empire
and the Crimean Khanate. They also equally patronized monasteries and churches and used biblical
motifs in rhetoric.
Документ
CHANGES IN THE POLITICAL AND LEGAL VIEWS OF THE NATIONAL ELITE AFTER THE HETMANATE ACCESSION TO THE RUSSIAN STATE (LATE XVII-XVIII CENTURY)
(ScientificWorldJournal, 2025) Stengach Nadiia
Following the incorporation of the Hetmanate into the Moscow Kingdom in 1654 (an
event that was facilitated by the Pereyaslav Treaty), there was a considerable shift in the political
and legal culture of the Cossack officers. This was due to the gradual convergence of the Ukrainian
elite with the Moscow administration, which resulted in the establishment of novel legal and political
traditions. Concurrently, the Cossack officers endeavored to maintain the autonomy of the Hetmanate
and their class privileges, a course of action that gave rise to complex interactions with the imperial
authorities. The political and legal culture of the Cossack officers of the Hetmanate within the
Russian state was shaped by several factors, including:
● the remnants of the traditional autonomous Cossack state established by Bohdan
Khmelnytsky;
● the influence of the Moscow legal system, which was increasingly integrated into the
Hetmanate;
● socio-economic changes that led to the growth of the influence of the elders as a landpolitical elite.
The author observes that, despite the pressure from the imperial authorities, the Cossack
officers continued to consider themselves the bearers of the traditional political culture of the
Hetmanate and insisted on observing the traditional Cossack rights and freedoms enshrined in the
articles of Bohdan Khmelnytsky and subsequent Hetman's universals. The legal culture of the
Ukrainian elite was also influenced by political and cultural norms, which were widely recognized
as requirements for the behavior of political actors. However, it should also be noted that many
representatives of the officers (e.g., K. Razumovsky, D. Apostol) received high positions in the empire,
which formed a culture of compromise and loyalty to the Russian government among the officers.