Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Тенденції становлення та розвитку зобов’язального права
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2024) Анікіна Г.В., Абросімов С.А., Бабійчук В.М. та ін. ; голов. ред. C.Д. Гринько. Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, 2024. 668 с. (Серія «Парадигма управління та права»)
Зобов’язальне право постійно привертає увагу дослідників різних часів.
Такий інтерес можна пояснити тим, що його предметом є зобов’язальні правовідносини, у межах яких виникають права та обов’язки між суб’єктами цивільного права. Водночас зобов’язальні правовідносини постійно видозмінюються, зокрема щодо підстав виникнення та припинення елементів, змісту та захисту цивільних прав та інтересів їхніх учасників. У зв’язку з цим,
у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова активно проводяться дослідження в галузі зобов’язального права, починаючи з історії становлення та розвитку зобов’язального права, впливу ідей римських юристів на формування конструкції зобов’язального права України, в контексті сучасної правової думки щодо загальних положень та окремих видів зобов’язань, що формується у процесі наближення правопорядків України та Європейського Союзу.
Зокрема виникає необхідність у формуванні нових договірних конструкцій (наприклад, щодо таймшеру, віртуальних активів). Варто відзначити й потребу у вирішенні питань щодо відшкодування шкоди, завданої безпілот ними транспортними засобами, гіроскутером, ховербордом, моноколесом, сегвеєм, електроскутером та іншими електричними пристроями, створеними
задовольняти потреби населення в пересуванні, що є своєрідним ноу-хау в транспортній галузі. Необхідно й згадати й про такий важливий науковий напрямок, як від шкодування шкоди, завданої атракціонами, оскільки стрімкий розвиток науково-технічного прогресу у сфері розваг та відпочинку спричинив виник нення нових видів атракціонів, наприклад, віртуальної реальності. Сьогодні головними загрозами стабільності держав є тероризм та гібридні війни, тому своєрідним доповненням до теоретичного аналізу зобов’язань стали дослідження відшкодування шкоди, завданої терористичним актом. Страшні реалії нашого сьогоднішнього життя спричинені збройною агресією російської федерації проти України. Найважливіша роль у вирі шенні завдань оборони та безпеки держави належить військовослужбовцям. У продовження до сфери своїх наукових інтересів проводяться дослідження щодо цивільно-правового захисту прав та інтересів військовослужбовців. Автори колективної монографії поставили перед собою мету визначити тенденції становлення та розвитку зобов’язального права. Монографічна праця складається з чотирьох розділів, де інститути зобов’язального права викладено у системному порядку, що дозволяє розкрити взаємозв’язок загальних положень із видами зобов’язань та захистом цивільних прав та інтересів
учасників зобов’язальних правовідносин. Перший розділ «Передумови становлення та розвиток загального вчення про зобов’язання» присвячено дослідженню загальних положень про зобов’язання. Окрема увага приділена з’ясуванню впливу природного права на поведінку людини як учасника зобов’язальних правовідносин, а також значення суброгації у зобов’язальному праві України. Крім того, предметом дослідження стали учасники зобов’язальних правовідносинах, які
володіють спеціальним правовим статусом, — військовослужбовці. Варто відзначити також запропоноване вчення про значення припинення шлюбу в зобов’язальних правовідносинах. У другому розділі «Основні проблеми теорії та практики договірних зобов’язань» визначено загальні та видові особливості договірних зобов’язань. Зокрема визначено особливості процесу наближення правопорядків України та ЄС у сфері договірного права з метою напрацювання концептуальних пропозицій до вдосконалення української системи договірного права в контексті рекодифікації цивільного в Україні. Також розкрито поняття та види джерел цивільного договірного права, а також значення строку цивільно-правового
договору. Варто звернути увагу на характеристику окремих видів договірних зобов’язань, а саме: договірних зобов’язань за участю держави Україна, договірних боргових грошових зобов’язань за участю третіх осіб у цивільному праві України, зобов’язань із договору довічного утримання (догляду), зобов’язань із сімейних договорів. Третій розділ «Сучасні тенденції розвитку деліктних зобов’язань» при свячено характеристиці деліктних зобов’язань, що виникають із генерального та спеціальних деліктів. Передусім варто згадати про дослідження поняття та сутності деліктних зобов’язань у сучасному цивільному праві України. Натомість дослідники пов’язали спеціальні делікти із завданням шкоди терористичним
актом, атракціонами, а також із виконанням наказу командира. Четвертий розділ «Захист цивільних прав та інтересів учасників
зобов’язальних правовідносин» є досить об’ємним і включає питання захисту цивільних прав та інтересів учасників зобов’язальних правовідносин. Вчені акцентують увагу на позовній давності в механізмі захисту цивільних прав
та інтересів, а також на заходах оперативного впливу в зобов’язальних правовідносинах. Водночас вчені окрему увагу приділили характеристиці захисту та цивільно-правової відповідальності за порушення окремих видів договірних зобов’язань, а саме: договору купівлі-продажу, авторського права, майнових прав малолітніх і неповнолітніх осіб при укладанні договорів,
пов’язаних з відчуженням майна. Слід згадати також про напрацювання вчених у сфері процесуального права у справах, що виникають із зобов’язальних правовідносин, зокрема щодо забезпечення позову, захисту інтересів стягу вача, боржника та держави у виконавчому провадженні, а також щодо порядку розгляду цивільних справ судом апеляційної інстанції.
У підготовці колективної монографії взяли участь члени наукової школи «Хмельницька школа приватного права», науково-педагогічні працівники та аспіранти Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова. Головним завданням колективу авторів було відтворити в цій монографічній праці узагальнені наукові здобутки у сфері зобов’язального
права, що дозволяє зробити висновок про наявність авторської концепції зобов’язального права наукової школи «Хмельницька школа приватного права», а також науково-педагогічних працівників і аспірантів Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова. Монографія розрахована на фахівців із зобов’язального права, цивільного права та цивільного процесу, міжнародного та європейського права та всіх, хто цікавиться питаннями приватного права.
Документ
РОЛЬ ПРАВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII–XVIII СТ.СТ.)
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2019) Стеньгач Надія Олександрівна
Серед регулятивно-комунікаційних механізмів ствердження
влади в Українській козацькій державі є провідною схильність до
правового вирішення суспільно-політичних питань — причому
як в середовищі еліти, так і в стосунках між елітою та підвладними стратами.
У контексті судочинства слід виділити схильність до забезпечення змагальності у судовому процесі між позивачем та відповідачем, створення відповідачу умов для захисту, спрямування
роботи суду не лише на покарання, але й на відновлення справедливості, безпристрасність, колективність суддівства. Усе це
означало неприйняття російських правових норм, де узаконювалося «право сильного».
Орієнтація на безпристрасний правовий процес екстраполювалися на прояви як внутрішньо-, так і зовнішньополітичного
життя. Насамперед, це фіксується у визнанні нелегітимними
політичних акцій, проведених при опорі на воєнно-силовий тиск,
примус.
У внутрішньополітичному аспекті підкреслимо тенденцію до
конституційних методів регулювання суспільного життя.
Документ
РОЗРОБКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НА РУБЕЖІ ХІХ — ХХ СТ. В УКРАЇНІ
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2017) Стеньгач Надія Олександрівна
Останнє десятиліття ХІХ ст. стало переломним у розвитку українського національного руху. З виникненням у цей час у Галичині українських політичних партій національна ідея виходить за рамки суто
інтелігентського середовища і проникає вглиб суспільства. Це створює умови для формування масового національного руху з яскравим політичним забарвленням. Галичина, попри власні важкі умови національного й економічного існування, стає центром українського руху, в тому числі й щодо східноукраїнських земель, відіграючи роль полігону, де створювалися і вдосконалювалися засоби національно-культурного та
суспільно-політичного відродження українського народу. Під впливом назріваючих у Східній Галичині процесів національного самоусвідомлення, а також критики
«молодими» радикалами народницького соціалізму і федеральних концепцій відбувалася еволюція в суспільнополітичній думці краю. Почали з’являтися роботи, в
яких пропагувалася ідея самостійної, соборної української держави. Саме тоді одним із перших україн-
© Стеньгач Н. О., 2017
Університетські наукові записки, 2017, № 63, с. 39-55. www.unz.km.ua
40
ську національну ідею й почав розробляти молодий галицький політик Юліан Бачинський у праці «Україна
irredenta». Політична самостійність України, вважав
він, є життєво необхідною умовою для економічного та
культурного розвитку. Українська держава, на його
думку, повинна бути соборною та об’єднувати всі свої
етнічні землі, оскільки національна ідея не стосуються лише українського народу, а є справою усіх націй,
що населяють українську етнічну територію. Праця
«Україна irredenta» здійснила великий вплив на еволюцію поглядів західноукраїнської інтелігенції, зокрема
Івана Франка, котрий після її виходу перейшов із соціалістичного табору до національного.
Документ
WOMEN’S LEGAL STATUS IN THE SOCIETY OF THE POLISH-LITHUANIAN COMMONWEALTH AND THE UKRAINIAN COSSACK STATE (SECOND HALF OF THE XVI-XVIII CENTURIES)”
(europska-veda, 2019) Стеньгач Надія Олександрівна
Unlike the rest of Western Europe, in Ukraine the social
status of women depended not on the social status of her husband,
but on her own property status. The women’s legal status was
regulated by the Lithuanian Statutes, which criminal and civil
rulings enshrined the principle of equal rights for men and women. By ensuring the property
independence of women and their right to inherit the land, the Lithuanian Statute thus legalized
wives’ equal legal status with their husbands.
It is also noteworthy that divorces in Ukraine at the time of XVI-XVIII centuries was considered a
mundane procedure, in contrast to the rest of medieval Europe, and it took place not only in cases
permitted by the church but also because of the lack of consent in married life and even because of
the loss of trust and love or chronic illness of one of the spouses. The divorce process took place by
means of a mutual “protest” with the determination of the material conditions and rights of the
children. After all the formalities related to divorce were done, man and woman both were able to
enter new marriages.
All of that and many more proves that the legal status of women in the society of the PolishLithuanian Commonwealth and the Ukrainian Cossack state was quite high and was regulated by the
norms fixed by the secular and church legislation and the customary law of the Ukrainian people.
Документ
Методологічні засади дослідження права на свободу думки, совісті та релігії
(Філософські та методологічні проблеми права, 2019) Вовк Вікторія Миколаївна
Автори акцентують увагу на тому, що, з огляду на складність структури самого права,
відмінності й різноманіття методів, їх можна поділити на: 1) філософські методи, сфера застосування яких
досить широка. Це метафізичний та діалектичний методи, а згодом – феноменологічний, герменевтичний;
2) загальнонаукові методи, які застосовують у переважній більшості наук; 3) приватні або спеціальні методи –
мають поширення для окремих наук або сфер практичної діяльності. Сукупність застосованих методів і
наведених припущень надали можливість побудувати таку модель: право на свободу думки, совісті та релігії є
цілісною, самоорганізованою системою, котра поширює свою дію на полісуб’єктне середовище. Складовими
цієї системи є свобода думки, свобода совісті, свобода релігії, які виконують роль рушійних сил соціального
процесу, а основними регуляторами є суспільство та держава. Завданням є пізнання сутності права на
свободу думки, совісті та релігії у філософсько-правовому вимірі, тобто саме через призму цінностей та його
ролі для суспільства.