Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Role of Social Networks in Shaping Consumer Trends and Developing the Advertising Industry
(Kovalchuk Svitlana. The Role of Social Networks in Shaping Consumer Trends and Developing the Advertising Industry Yanina Lisun1*, Liudmyla Semenova2 , Olha Kudyrko3 , Svitlana Kovalchuk4 and Dmytrii Semchuk5 Economic Affairs, Vol. 69(Special Issue), pp10-10, February 2024 https://ndpublisher.in/admin/issues/EAv69n1b.pdf, 2024-02-12) Yanina Lisun1*, Liudmyla Semenova2 , Olha Kudyrko3 , Svitlana Kovalchuk4 and Dmytrii Semchuk5
В останні десятиліття всепроникний вплив соціальних медіа на економіку, особливо в секторі маркетингу та реклами, стає дедалі очевиднішим. Це дослідження розглядає багатогранну роль соціальних мереж у формуванні споживчих трендів, простежуючи їх еволюцію від простих онлайн-спільнот до ключових маркетингових платформ. Використовуючи здатність накопичувати детальні дані про користувачів, соціальні мережі створили нові шляхи для реалізації ініціатив таргетованої реклами. Як наслідок, вони ініціюють трансформаційні процеси в рекламному секторі, сприяючи розвитку інноваційних та індивідуалізованих рекламних стратегій.
Ця стаття має на меті дослідити ці динамічні процеси та висвітлити основні тенденції та виклики, що стоять перед сучасним рекламним сектором на тлі зростаючого впливу соціальних медіа. До появи соціальних медіа поведінка споживачів переважно спиралася на традиційні джерела інформації. Однак поява соціальних платформ суттєво розширила доступність інформації, включаючи відгуки та рекомендації, тим самим справляючи значний вплив на процеси прийняття рішень споживачами.
Платформи соціальних медіа створюють потужну систему «сарафанного радіо» (word-of-mouth) та надають інфлюенсерам можливість формувати споживчі тренди. Персоналізація контенту в соціальних медіа не лише відкриває нові маркетингові перспективи, але й порушує питання щодо захисту приватності та конфіденційності. Наукові дані підтверджують, що соціальний вплив є вагомим фактором у сфері споживчого вибору. Дослідження показали, що спостереження за онлайн-вибором друзів або знайомих впливає на індивідуальні рішення. Цей феномен стимулює бажання соціального схвалення та наслідування, коли індивіди схильні до дій, подібних до дій їхнього соціального оточення, щоб відчути приналежність до групи або підтримати свій соціальний статус.
Наслідки такого впливу відіграють ключову роль у формуванні поведінки споживачів та процесів прийняття рішень. З огляду на цей фактор, можна прогнозувати, що маркетингові стратегії, які включають соціальні медіа та маркетинг впливу (influencer marketing), еволюціонуватимуть у напрямку підвищення рівня персоналізації. Бренди, ймовірно, продовжуватимуть шукати методи, що сприяють органічному залученню споживачів через соціальні зв'язки.
Документ
The effectiveness of digital communications for promoting brands on social media platforms
(Journal of Theoretical and Applied Information Technology 31st March 2025 -- Vol. 103. No. 6 – 2025 URL: https://www.jatit.org/volumes/Vol103No6/18Vol103No6.pdf, 2025-08-23) Svitlana Kovalchuk, Diana Fayvishenko, Danylo Sidielnikov, Oksana Holik, Ivan Kyianytsia
Ефективність цифрових комунікацій є ключовим фактором успішного просування брендів на платформах соціальних мереж. Це питання є особливо актуальним у контексті стрімкого розвитку цифрових технологій, які створюють нові можливості для взаємодії з аудиторією та зміцнення позицій бренду. Проте, незважаючи на численні дослідження маркетингу в соціальних мережах, залишається прогалина в знаннях щодо порівняльної ефективності різних платформ та їхніх контент-стратегій у стимулюванні залучення аудиторії та конверсій. Існуючі дослідження часто зосереджуються на окремих платформах або конкретних методах цифрового маркетингу без комплексного кросплатформного аналізу ефективності цифрових комунікацій.
Це дослідження заповнює цю прогалину шляхом аналізу ефективності цифрових стратегій просування брендів у Facebook, Instagram, TikTok, Twitter та LinkedIn. Особливу увагу приділено ключовим показникам ефективності, таким як коефіцієнт залучення (ER), клікабельність (CTR) та конверсії, а також їхній залежності від контент-стратегій та специфіки платформ. Метою дослідження є оцінка впливу цифрових комунікацій на ефективність просування брендів у соціальних мережах та виявлення ключових факторів, що сприяють підвищенню рівня взаємодії з аудиторією. У роботі використано кількісний аналіз, соціологічні опитування, порівняльний аналіз та кореляційний аналіз для надання обґрунтованої даними оцінки стратегій цифрового маркетингу.
Результати демонструють, що TikTok досягає найвищого показника ER завдяки інтерактивному контенту та активному залученню молодіжної аудиторії, тоді як Instagram залишається домінуючим у преміум-сегменті завдяки візуально привабливому контенту. Facebook утримує стабільний рівень залучення завдяки широкій базі користувачів, але йому бракує інноваційних форматів контенту, а LinkedIn демонструє ефективність для професійної комунікації. Натомість Twitter стикається з викликами через зниження активності користувачів та рівня залучення.
Наукова новизна цього дослідження полягає у комплексному кросплатформному аналізі ефективності цифрових комунікацій з урахуванням роботи алгоритмів, поведінки аудиторії та контент-стратегій. Дослідження робить внесок в існуючу систему знань, надаючи розуміння оптимальних стратегій цифрового маркетингу на різних платформах та в різних галузях.
Перспективи подальших досліджень включають аналіз адаптації нових форматів контенту до специфічних вимог платформ, оцінку ролі мікроінфлюенсерів у залученні аудиторії та прогнозування еволюції цифрових комунікацій до 2028 року
Документ
International Business Strategy: Ensuring Enterprise Stability Amidst Turmoil
(European Journal of Sustainable Development, 13(2), 278. https://doi.org/10.14207/ejsd.2024.v13n2p278, 2024-03-19) Kovalchuk, S. ., Tanasiichuk, A. ., Sokoliuk, S. ., Kovtun, E. ., Dodon, O. ., Sakun, H. ., & Serednytska, L.; Танасіїчук, А.., Ковальчук, С.., Соколюк, С.., Ковтун, Е.., Додон, О.., Сакун, Г.., та Середницька, Л.
У дослідженні були визначені етапи формування міжнародних маркетингових стратегій у сучасних умовах глобалізації, а також проведено класифікацію цілей виходу на міжнародні ринки українськими підприємствами в умовах війни. Розроблено підходи до формування міжнародних маркетингових стратегій для українських підприємств, які здійснюють економічну діяльність у воєнних умовах. Визначаються переваги та недоліки різних міжнародних маркетингових стратегій, які мають враховувати вітчизняні підприємства при виборі стратегічних напрямків розвитку міжнародної діяльності. Обґрунтовано процедуру вибору міжнародної маркетингової стратегії розвитку бізнесу вітчизняних підприємств, а також запропоновано графічно-аналітичну модель процесу прийняття управлінського рішення щодо вибору стратегічного напрямку розвитку міжнародної діяльності українських підприємств. Для демонстрації підходів до вибору міжнародних ринків для оцінки їхньої конвергенції визначено такі показники: ВВП на душу населення, паритет купівельної спроможності, рівень інфляції, рівень корупції, індекс верховенства права, викиди вуглекислого газу, доходи від природних ресурсів, додана сільськогосподарська вартість, індекс виробництва продуктів харчування, індекс свободи бізнесу та додана промислова вартість. Результати комплексного дослідження привели до висновку, що ринки Німеччини, Ірландії, Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландів, Австрії, Фінляндії, Люксембургу та Франції мають сприятливі умови для стратегічного розвитку міжнародної діяльності українських підприємств на них. Визначено, що ринки Словенії, Мальти, Чехії, Португалії, Італії, Литви, Кіпру та Іспанії можуть стати перспективними для стратегічного розвитку міжнародної діяльності українських підприємств, за умови подолання значного розриву в їхніх основних показниках, а саме: «Контроль корупції» та «Індекс верховенства права».
Документ
Генеза кримінального процесуального законодавства України
(Юридичний науковий електронний журнал, 2020) Циганюк Ю.В.
Стаття присвячена дослідженню генезису кримінального процесуального законодавства від примітивного вигляду кримінального процесу, який з’явився разом із першим суспільством і свідомістю, до Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.
Досліджено походження кримінального процесуального законодавства в сучасному розумінні у скіфів, у Київській Русі, Галицько-Волинському князівстві, у період Литовсько-Руської держави, Запорізької Січі, у складі Речі Посполитої, на українських землях у складі Російської імперії, кримінального процесу в Галичині, на Північній Буковині та Закарпатті як частин територій України, що свого часу перебували під владою Австрії, Української Народної Республіки періоду Центральної Ради, Директорії, Держави Гетьмана Скоропадського, періоду перебування земель України у складі Радянського Союзу.
У статті досліджено пам’ятки правової культури України, а також норми права, що містяться в їхніх текстах, та норми, що містились у нормативно-правових актах іноземних держав, які свого часу застосовувались на землях сучасної України.
Під час дослідження автором не здійснюється чітка періодизація розвитку кримінального процесуального законодавства за роками, аналізуються положення норм кримінального процесу з комплексним урахуванням як розвитку таких норм, так і перебування територій сучасної України під владою інших державних утворень, чи самостійного становлення.
У результаті проведеного дослідження було визначено, що сучасна система кримінального процесуального законодавства пройшла шлях розвитку від примітивних суспільних відносин, які засновувались на понятті «добро» та «зло», до чіткого регулювання кримінальних процесуальних відносин через норми кримінального процесуального закону.
Автором встановлено, що джерела кримінального процесу України, які згодом трансформувались у кримінальне процесуальне законодавство України, відрізнялись на різних етапах розвитку української державності залежно від соціально-економічних умов. Автор також звертає увагу на те, що необхідно врахувати той факт, що території сучасної України, які перебували під владою інших країн, запозичили досвід правового регулювання кримінального процесу від них. У комплексі це зумовило сучасний стан кримінального процесуального законодавства України, яке пройшло шлях від звичаїв до норм права, що вміщуються в кодифікованому нормативно-правовому акті.
Документ
Використання концепції соціальної філософії при визначенні ефективності кримінального провадження
(Європейські перспективи, 2025) Циганюк Ю.В.
Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню застосування концепції с оціальної філософії для визначення та оцінювання ефективності кримінального провадження. Вихідною гіпотезою є припущення, що традиційні юридичні метрики - швидкість розгляду, кількість вироків, процесуальна економія, відсоток скасованих рішень – відображають лише частину реальної дієвості кримінальної юстиції, оскільки залишають поза фокусом ціннісно-нормативний вимір, легітимність рішень, рівень суспільної довіри та здатність інститутів знижувати криміногенні ризики. У межах соціально-філософського підходу ефективність розуміється як багатовимірна якість, що поєднує досягнення процесуально виправданих результатів із дотриманням гідності людини, передбачуваністю процедур, прозорістю та підзвітністю, зменшенням рецидиву й підсиленням спроможності спільнот до ненасильницького врегулювання конфліктів. Запропоновано авторську матрицю критеріїв, яка охоплює процесуально-юридичний, результативний, превентивний, соціальний (легітимаційний), правозахисний, ресурсний та адаптаційний виміри. Аргументовано, що така матриця дозволяє здійснювати порівняльну оцінку реформ, вимірювати вплив організаційних змін на довіру та забезпечує основу для збалансування між швидкістю провадження і глибиною встановлення істини. Особливу увагу приділено соціальній обумовленості кримінального закону й процедур, залежності ефективності від правової культури, незалежності суду, інституційної спроможності та якості державного управління. В українському контексті, позначеному війною, трансформаціями та потребою у стійкості, релевантність соціально-філософського підходу проявляється у здатності поєднати вимоги безпеки, справедливості й прав людини, не підміняючи одні цінності іншими. Практична цінність дослідження полягає у виробленні прикладних індикаторів і логіки їх зважування, що придатні для моніторингу якості кримінальних проваджень на рівні судів, органів досудового розслідування та прокуратури, а також у формування політики у сфері кримінального правосуддя.