Заборона нелюдського поводження у кримінальному процесі: тест мінімальної жорстокості
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Наукові інновації та передові технології
Анотація
У статті досліджено заборону нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження крізь призму «тесту мінімального рівня жорстокості» як ключового критерію оцінки законності та пропорційності примусових заходів у кримінальному процесі. На основі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ розкрито зміст порогу «мінімальної жорстокості», його відносний характер та залежність від тривалості, інтенсивності, наслідків і контексту застосованої сили, включно з уразливістю особи. Показано еволюцію стандартів від «класичних» форм фізичного насильства до психологічного тиску й комбінованих методів, зокрема крізь аналіз справ «Ireland v. the United Kingdom», «Bouyid v. Belgium», «Jalloh v.
Germany», «Burlya and Others v. Ukraine», «Kucheruk v. Ukraine» та новіших рішень. Обґрунтовано, що у вітчизняному правозастосуванні тест мінімальної жорстокості має застосовуватися до затримання, приводу, освідування, відбору зразків, тимчасового доступу тощо, з обов'язковою перевіркою необхідності та менш обтяжливих альтернатив. Узагальнено релевантну практику Верховного Суду, яка імплементує критерії пропорційності та належної мотивації, і вказано на процесуальні наслідки перевищення порогу (недопустимість доказів, обов'язок ефективного розслідування). Запропоновано практичні рекомендації для органів досудового розслідування й судів: обов'язкова відеофіксація примусу, медичний скринінг при затриманні, алгоритми сегрегації привілейованих даних, регулярний перегляд тривалих обмежень, посилення навчання поліцейських і прокурорів стандартам ЄСПЛ. Зроблено висновок про необхідність інституціоналізації тесту мінімальної жорстокості як операційного інструменту балансу між ефективністю розслідування та охороною гідності, з особливою увагою до вразливих груп і ризиків втручань.