Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 559
- ДокументГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР(Національні інтереси України, 2025) Савенко Віктор ВасильовичСучасна геополітична та внутрішньополітична ситуація в Україні, зокрема російсько-українська війна, що розпочалася у 2014 8(13) 2025 422 році з тимчасової окупації Криму та окремих районів Донецької й Луганської областей і переросла у повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, стала глибоким цивілізаційним викликом для української державності. У цьому контексті війна постала як своєрідний «тест на громадянство» — іспит не академічного, а екзистенційного характеру. Це випробування висвітлило реальний стан розвитку громадянського суспільства, рівень його згуртованості, а також здатність кожного громадянина, незалежно від регіону проживання, до свідомої участі в суспільно-політичному житті, захисту демократичних цінностей, солідарної взаємодії та вірності ідеалам державної незалежності. В таких умовах громадянські компетентності перестають бути лише елементом освітнього процесу або декларативною нормою − вони набувають прикладного характеру, перетворюючись на ключовий чинник суспільної єдності, особистісної самоідентифікації та активної громадянської позиції. Як формальні, так і неформальні практики громадянської освіти стають дієвими інструментами внутрішнього спротиву, моральної мобілізації, національної консолідації та формування стійкості до зовнішніх політичних і інформаційних впливів. На цьому тлі особливої актуальності набуває формування цілісної системи громадянської освіти, основи якої було закладено в процесі освітньої реформи, що розпочалася з прийняттям нової редакції Закону України «Про освіту» (2017 р.). Вперше на нормативному рівні громадянська компетентність була визначена як одна з ключових, що мають бути сформовані у кожного здобувача освіти. Проте визначення громадянської освіти як пріоритетного напряму потребує не лише концептуального, а й нормативно-правового переосмислення, зокрема створення чіткої та цілісної нормотворчої основи для її реалізації.
- ДокументПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ 2017–2025 РР.(Наука і техніка сьогодні, 2025) Савенко Віктор ВасильовичОсвіта є ключовим інструментом формування громадянського суспільства, становлення правової держави та розвитку конкурентоспроможної економіки. Саме через систему загальної середньої освіти держава забезпечує відтворення людського капіталу, формування громадянських цінностей та підготовку молоді до активної участі в суспільнополітичному й економічному житті країни. Від ефективності освітньої політики безпосередньо залежить якість людських ресурсів, інноваційний потенціал держави та її здатність адаптуватися до викликів глобалізованого світу. Запровадження у 2017 році концепції «Нова українська школа» (НУШ) стало однією з найбільш масштабних і комплексних реформ в історії незалежної України. Її стратегічною метою є перехід від знаннєвої до компетентнісної моделі навчання, створення безпечного та мотивуючого освітнього середовища, підвищення професійної автономії вчителя та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Масштабність і багатовекторність реформи зумовлюють необхідність цілісного та узгодженого правового регулювання, яке б охоплювало всі рівні та аспекти організації освітнього процесу.
- ДокументПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ(Вісник науки та освіти, 2025) Савенко Віктор ВасильовичУ статті розглядається практична складова професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю Середня освіта (Історія) в контексті сучасних викликів та потреб Нової української школи. Акцент зроблено на значущості формування у майбутніх учителів історії здатності до ефективної педагогічної діяльності, що вимагає не лише ґрунтовних теоретичних знань, але й розвинених практичних умінь і навичок, сформованих у процесі реального або наближеного до реального освітнього середовища. Увагу приділено інтеграції теоретичної та практичної підготовки як ключовому чиннику професійного зростання майбутнього фахівця, а також необхідності перегляду традиційних підходів до організації освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти. У межах дослідження окреслено основні напрями наукових пошуків, пов’язаних з професійною підготовкою педагогічних кадрів: загальні тенденції розвитку педагогічної освіти; особливості фахової підготовки вчителів історії; питання організації та змісту практичної підготовки у ЗВО. Окремо розглянуто роль педагогічної практики, симуляційного навчання, проєктної діяльності, роботи в інтегрованих міждисциплінарних середовищах як засобів забезпечення практичної складової підготовки вчителя історії.
- ДокументЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО(Ерліхівський журнал, 2024) ВІКТОРІЯ ВОВКВ демократичному суспільстві судова влада, судочинство і діяльність судів максимально відкриті і прозорі для громадськості та інститутів громадянського суспільства. Принцип транспарентності судової влади поєднує її гласність, відкритість і публічність. Особливу роль у висвітленні діяльності судів по розгляду конкретних справ відіграють візуальні засоби, до яких належать: судові замальовки, фото-, теле-, відеозйомки, інфографіка, презентації тощо. Потреба використання засобів візуалізації діяльності судів була зумовлена суспільним запитом на інформацію про перебіг подій у залі судового засідання, яка поширювалася у друкованих засобах інформації.
- ДокументThe influence of the ideology of the Enlightenment on the political and legal culture of the national elite of the Ukrainian Cossack state (second half of the XVII-XVIII-th century) and its significance for Ukrainian state-building processes(Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», 2025) Stengach N.О., Danilova A.V.Епоха Просвітництва, яка охоплювала XVII–XVIII століття, суттєво вплинула на політичну культуру козацької старшини в Україні. Цей період характеризувався поширенням ідей раціоналізму, секуляризації та суспільного прогресу, що знайшло відображення у світогляді та діяльності української еліти. Автори статті зазначають що козацька старшина, будучи освіченою верствою суспільства, активно сприймала нові філософські та політичні течії Європи. Ідеї раціоналізму та секуляризації проникали в українське суспільство, сприяючи формуванню нового підходу до управління та державного устрою. Зокрема, відбувалося переосмислення ролі релігії в суспільному житті та зростала увага до світських аспектів управління. Також автори підкреслюють, що у XVIII столітті в Україні спостерігалось піднесення розвитку освіти та науки, що було важливим чинником у поширенні просвітницьких ідей. Гетьманська держава підтримувала освітні заклади, де викладалися сучасні на той час науки та філософія. Це сприяло формуванню нового покоління козацької старшини, яка була обізнана з європейськими досягненнями та прагнула впроваджувати їх у життя. Під впливом просвітницьких ідей козацька старшина почала замислюватися над реформуванням державного устрою. З’являлися проекти, спрямовані на вдосконалення системи управління, підвищення ефективності адміністративного апарату та забезпечення прав і свобод громадян. Ці ініціативи свідчили про прагнення української еліти до модернізації держави відповідно до європейських стандартів. Автори ставлять за мету проаналізувати вплив європейських правових традицій Просвітництва на процеси формування політико-правової культури козацької старшини другої половини XVII-XVIII століття.