Переглянути
Нові надходження
- ДокументОсобливості оскарження процесуальних рішень щодо угод у кримінальних провадженнях(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Волкотруб С.Г.Стаття присвячена дослідженню дискусійних питань окремих гарантій прав учасників кримінального провадження під час укладення угод про примирення та про визнання вини. Акцентується увага на існуванні в практиці застосування чинного кримінального процесуального законодавства окремих труднощів та неоднозначних підходів при прийнятті процесуальних рішень по відмову в затвердженні угод, апеляційного оскарження ухвал судів про відмову у затвердженні угод, прийнятті рішень щодо подальшого спрямування кримінального провадження у разі відмови у затверджені угоди. Зазначені проблемні питання зумовлені передусім низкою прогалин і недоліків чинного законодавства, що ускладнюють правозастосовну діяльність та створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суб’єктивним правам та законним інтересам учасників кримінального судочинства, а так само і суспільним інтересам у частині спрощення кримінального провадження та процесуальної економії. У свою чергу, правовий інститут угод у кримінальному провадженні не містить належних і достатніх правових механізмів як убезпечення законних інтересів учасників, так і процедур усунення допущених помилок, оперативного перегляду незаконних рішень тощо. Розглядається можливість прийняття судом рішень про призначення до розгляду кримінальних проваджень які надійшли до суду з обвинувальним актом та укладеною угодою у разі її незатвердження судом. Розглядається можливість доповнення чинного КПК України положеннями щодо прав суб’єктів досліджуваних угод на апеляційне оскарження ухвали суд про відмову у затвердженні угоди. У зв’язку з тим, що угода може бути укладена лише один раз, видається доцільним передбачити процедуру усунення учасникам окремих недоліків такої угоди під час судового провадження з метою уникнення ситуацій незатвердження угод, які містять різного роду вади (помилки, пропущені слова і т. ін.).
- ДокументКонцепція кримінальної процесуальної форми в контексті дослідження рішень про об’єднання і виділення матеріалів досудових розслідувань(Європейські перспективи, 2024) Волкотруб С.Г.; Шабатура М.В.Purpose of the study. To obtain scientifi cally substantiated conclusions regarding the legal nature, grounds, conditions and procedure for making decisions on the unifi cation and separation of pre-trial investigation materials in special procedures of criminal proceedings. Research methodology. General scientifi c methods (dialectical, analysis, synthesis, generalization) and special scientifi c methods (system-structural, functional, dogmatic, modeling) were used. Results. The implementation of proceedings in differentiated procedures has led to a number of problems in law enforcement practice regarding the possibility of unifying criminal proceedings materials in differentiated procedures. At the same time, only in some cases does the CPC of Ukraine contain an unambiguous answer regarding the possibility (or impossibility) of such decisions, for example, in the event of an agreement, the relevant materials should be separated into a separate proceeding, and the resolution of the remaining such issues was left to the discretion of law enforcement offi cers and this could not but give rise to contradictory practice, appeals of adopted verdicts, etc. Conclusions. Among scientists, unity has not been achieved in approaches to its further development and solving numerous problems in law enforcem ent activities. We believe that one of the important points is the maximum specifi cation in the legislation of the grounds for combining and separating materials of criminal proceedings, especially in differentiated crim inal proceedings.
- ДокументІмунітет свідків в контексті кримінального процесуального доказування(Право UA, 2024) Волкотруб С.Г.Стаття присвячена дослідженню актуальних питань імунітету свідків у кримінальному провадженні, зокрема досліджується розвиток вітчизняного кримінального процесуального законодавства у частині закріплення права особи відмовитися давати пояснення чи показання щодо себе, близьких родичів та членів сім’ї (імунітету свідка). У сучасному вітчизняному кримінальному процесуальному законодавстві положення про імунітет свідка мають тривалу історію розвитку. У ході проведеного дослідження виявлені окремі прогалини та суперечності законодавчого регулювання у кримінальному процесуальному законодавстві зазначеного конституційного права особи (ст. 63 Конституції України). Вивчені правові позиції, які сформулював Європейський суд з прав людини щодо окремих критеріїв допустимості доказів, які отримані за участю свідків, а також щодо правового значення окремих порушень прав людини для вирішення питання про несправедливість судового розгляду в цілому. надання свідкові права відмовитися від давання саме тих показань щодо свого близького родича або члена сім’ї, які в подальшому будуть (або можуть бути) використані як обвинувальні докази, і лежить в основі цього виду імунітету. Свідкові надається імунітет лише щодо тих показань, які в доказуванні обвинувачення можуть бути використані проти близьких йому осіб. За такого підходу існує значний вплив суб’єктивного чинника в реалізації даної правової норми. Фактичні дані, отримані з показань свідка, мають бути поділені на обвинувальні чи виправдувальні докази. У цьому контексті важливо дати відповідь і на таке питання – якщо свідок давав показання щодо, себе, членів сім’ї, близьких родичів – то чи може він змінити свою правову позицію щодо використання гарантованого ст.63 Конституції України права і відмовитися від показань, які давав раніше. Звичайно ж, при додатковому, чи повторному допиті свідок без усяких сумнівів може користуватися передбаченим ст.63 Конституції України правом і давати показання чи відмовлятися їх давати, однак йдеться про правове значення заяви свідка, що він відмовляється від раніше даних показань. Тобто, чи зберігають доказове значення показання свідка, якщо він заявляє, що відмовляється від них. Видається, що така відмова не може слугувати підставою для виключення з числа доказів раніше даних показань лише у зв’язку із відповідною заявою свідка. Рішення про допустимість таких доказів має прийматися з урахуванням інших важливих обставин, зокрема наведених свідком мотивів, причин відмови тощо.
- ДокументОсобливості дослідження та використання показань анонімних свідків у доказуванні в кримінальних провадженнях(Право UA, 2024) Волкотруб С.Г.; Михайлов П.С.Based on the fact that the safety of the person, the timely detection and neutralization of threats to the life and health of a person, as well as to property or other material values belonging to him, it is concluded that this is one of the most important duties of the state. It is proved that the application of security measures specifi ed by law, as well as the adoption of measures other than procedural (organizational, personnel, informational, tactical, etc.) to a certain extent affects the process of providing evidence in criminal proceedings. It is a question of solving the diffi cult tasks of protecting a person from and ensuring appropriate conditions for providing evidence. It seems that it is with such a formulation of tasks that the presence of contradictions becomes obvious and therefore the search for ways to resolve them is relevant. The article proves that the adoption of a decision on a closed trial of the entire proceedings can take place only in cases of exceptional danger to the participants in the trial and other persons, since such a restriction of rights and legitimate interests is possible only in the presence of extraordinary, extraordinary circumstances. Conducting certain procedural actions in a closed court session may be motivated, mainly, by the need to limit the access of the general public to certain types of «sensitive» information. It is proved that the examination of evidence in a court session with the use of security measures has certain features, which are due to both the actual application of these measures and the need to use additional means of their verifi cation, and the assessment of such evidence has certain specifi cs. It is necessary to consistently consider several problematic issues regarding the decision-making on such an interrogation, the features of its procedure and organizational and technical. These issues become particularly relevant in view of the ambiguous assessments by scientists and practitioners of the type of interrogation under study, the rather sharp criticisms expressed regarding the existing practice of its conduct, the presence of legal positions of the ECHR on the issues under study, which should be implemented in domestic legislation and practice.
- ДокументОкрема ухвала в цивільному процесі: проблемні питання.(Приватне право і підприємництво, 2016) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKAУ статті розглянуто правову природу окремої ухвали у цивільному судочинстві, проаналізовано норми Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку постановлення окремої ухвали, акцентовано увагу на необхідності вдосконалення законодавчої регламентації питань, що стосуються окремої ухвали.