Переглянути
Нові надходження
- ДокументОсобливості організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача із прокурором під час досудового розслідування(Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Когут І.А.Дослідження присвячене комплексному аналізу організаційно-правової форми взаємодії слідчого та дізнавача з прокурором під час досудового розслідування, з акцентом на виявленні її особливостей, зокрема, правового регулювання та механізмів реалізації. У статті окреслено проблему недостатньої правової регламентації організаційно-правової форми взаємодії. Кримінальний процесуальний кодекс України регулює процесуальні аспекти, тоді як організаційні відносини залишаються поза чітким правовим унормуванням. Саме тому виникає потреба у вивченні організаційно-правової форми як системи правовідносин, що базується насамперед на відомчих нормативно-правових актах і спрямована на забезпечення узгодженої діяльності слідчого, дізнавача та прокурора. У роботі розглянуто правову природу взаємодії зазначених суб’єктів, яка регламентується як Кримінальним процесуальним кодексом України, так і відомчими актами, зокрема наказом Офісу Генерального прокурора № 309 від 30 вересня 2021 року та Інструкцією № 575 від 7 липня 2017 року. Обґрунтовано, що ці відомчі нормативно-правові акти регулюють окремі організаційні аспекти, однак не повною мірою вирішують проблему відсутності цілісного підходу до правового регулювання взаємодії між слідчим та дізнавачем із прокурором. Теоретична частина дослідження також зосереджена на розмежуванні понять «організаційно-правова», «організаційна» та «організаційно-тактична» форми взаємодії. Наголошено, що організаційно-правова форма взаємодії є похідною від процесуальної, але потребує окремого нормативного врегулювання для забезпечення законності, чіткості та скоординованості дій. Недостатня увага до цього аспекту ускладнює розподіл обов’язків і може негативно впливати на результати розслідування, створює можливості для невчинення тих чи інших необхідних дій без настання юридичної відповідальності. Дослідження пропонує переглянути традиційні підходи до правового регулювання взаємодії слідчого, дізнавача та прокурора, внісши корективи до теоретичного осмислення проблеми та вдосконаливши нормативну базу.
- ДокументОсобливості розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану(Право UA, 2025) Когут І.А.Дослідження присвячене комплексному аналізу особливостей розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто питання правового регулювання кіберзлочинності, зокрема зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах воєнного стану. На основі актуальних статистичних даних і чинного нормативно-правового регулювання досліджено специфіку виявлення та розслідування кіберзлочинів у контексті російської агресії. У роботі проаналізовано законодавче визначення поняття «кіберзлочин» відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також досліджено ключові характеристики кіберзлочинності як явища, зокрема її глобальний характер, стрімкий технологічний розвиток, високий рівень анонімності та різноманітність мотивацій правопорушників. Проаналізовано випадки масштабних кібератак на українські державні установи та об’єкти критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення. Наведено статистичні дані Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які свідчать про значне зростання кіберінцидентів у 2023 році порівняно з попередніми роками. Висвітлено специфічні проблеми розслідування кіберзлочинів в умовах воєнного стану, зокрема підвищену складність виявлення зловмисників через використання анонімайзерів, ризики для життя слідчих під час проведення розслідувань у зонах активних бойових дій, труднощі з фіксацією слідів та доказів у цифровій мережі, а також отримання даних з тимчасово окупованих територій. Розглянуто особливості кіберзлочинів у військовому середовищі, зокрема специфіку доступу до конфіденційної інформації та державної таємниці, вплив стресових умов на особовий склад, використання спеціального програмного забезпечення та систем оперативного управління. Окрему увагу приділено проблемі спеціального суб’єкта кіберзлочину у військовому середовищі – посадової військової особи.
- ДокументЗаходи загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, яка вчиняється під впливом електронних ігор(Європейські перспективи, 2025) Когут І.А.; Костюченко А. В.Авторами статті досліджено теоретичні та практичні аспекти загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор. Розкрито сутність загальносоціального запобігання злочинності як комплексу заходів, спрямованих на розвиток суспільства та суспільних відносин, а також на усунення причин злочинності. Проаналізовано зв’язок між насильницькою злочинністю та електронними іграми на основі результатів наукових досліджень щодо впливу електронних ігор на формування агресивної поведінки. Особливу увагу приділено неповнолітнім як найбільш вразливій до комп’ютерної адикції категорії населення. Розкрито психологічні механізми формування такої залежності, зокрема: відсутність відповідальності та покарання, привабливість віртуального світу через можливість легкого виправлення помилок, можливість перевтілення в інших персонажів тощо. Визначено науково необґрунтованість однозначного висновку про те, що електронні ігри у всіх випадках провокують виникнення насильницької злочинності. Сформовано висновок про вплив великої кількості факторів на виникнення насильницьких злочинів, а також про необхідність врахування залежності від електронних ігор як одного з таких факторів. Серед інших причин, що можуть впливати на вчинення насильницьких злочинів, визначено соціальне оточення, сімейні обставини та індивідуальні психологічні характеристики особи. Систематизовано основні групи заходів загальносоціального запобігання насильницькій злочинності, що вчиняється під впливом електронних ігор: політичні, соціально-економічні, правові, освітні, сімейні, медіа-культурні тощо. Роз’яснено необхідність комплексного підходу до запобігання насильницькій злочинності, що виникає через вплив електронних ігор.
- ДокументОсобливості оскарження процесуальних рішень щодо угод у кримінальних провадженнях(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Волкотруб С.Г.Стаття присвячена дослідженню дискусійних питань окремих гарантій прав учасників кримінального провадження під час укладення угод про примирення та про визнання вини. Акцентується увага на існуванні в практиці застосування чинного кримінального процесуального законодавства окремих труднощів та неоднозначних підходів при прийнятті процесуальних рішень по відмову в затвердженні угод, апеляційного оскарження ухвал судів про відмову у затвердженні угод, прийнятті рішень щодо подальшого спрямування кримінального провадження у разі відмови у затверджені угоди. Зазначені проблемні питання зумовлені передусім низкою прогалин і недоліків чинного законодавства, що ускладнюють правозастосовну діяльність та створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суб’єктивним правам та законним інтересам учасників кримінального судочинства, а так само і суспільним інтересам у частині спрощення кримінального провадження та процесуальної економії. У свою чергу, правовий інститут угод у кримінальному провадженні не містить належних і достатніх правових механізмів як убезпечення законних інтересів учасників, так і процедур усунення допущених помилок, оперативного перегляду незаконних рішень тощо. Розглядається можливість прийняття судом рішень про призначення до розгляду кримінальних проваджень які надійшли до суду з обвинувальним актом та укладеною угодою у разі її незатвердження судом. Розглядається можливість доповнення чинного КПК України положеннями щодо прав суб’єктів досліджуваних угод на апеляційне оскарження ухвали суд про відмову у затвердженні угоди. У зв’язку з тим, що угода може бути укладена лише один раз, видається доцільним передбачити процедуру усунення учасникам окремих недоліків такої угоди під час судового провадження з метою уникнення ситуацій незатвердження угод, які містять різного роду вади (помилки, пропущені слова і т. ін.).
- ДокументКонцепція кримінальної процесуальної форми в контексті дослідження рішень про об’єднання і виділення матеріалів досудових розслідувань(Європейські перспективи, 2024) Волкотруб С.Г.; Шабатура М.В.Purpose of the study. To obtain scientifi cally substantiated conclusions regarding the legal nature, grounds, conditions and procedure for making decisions on the unifi cation and separation of pre-trial investigation materials in special procedures of criminal proceedings. Research methodology. General scientifi c methods (dialectical, analysis, synthesis, generalization) and special scientifi c methods (system-structural, functional, dogmatic, modeling) were used. Results. The implementation of proceedings in differentiated procedures has led to a number of problems in law enforcement practice regarding the possibility of unifying criminal proceedings materials in differentiated procedures. At the same time, only in some cases does the CPC of Ukraine contain an unambiguous answer regarding the possibility (or impossibility) of such decisions, for example, in the event of an agreement, the relevant materials should be separated into a separate proceeding, and the resolution of the remaining such issues was left to the discretion of law enforcement offi cers and this could not but give rise to contradictory practice, appeals of adopted verdicts, etc. Conclusions. Among scientists, unity has not been achieved in approaches to its further development and solving numerous problems in law enforcem ent activities. We believe that one of the important points is the maximum specifi cation in the legislation of the grounds for combining and separating materials of criminal proceedings, especially in differentiated crim inal proceedings.