Фахові видання України

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 785
  • Документ
    Інноваційні тренди та їхній вплив на світовий фінансовий ринок.
    (Сталий розвиток економіки: журнал., 2025) Гуцул Інна Анатоліївна; Gutsul Inna Anatolyivna
    Фінансовий ринок відіграє центральну роль у функціонуванні сучасної економіки, виступа-ючи складною системою взаємодії економічних агентів та відображаючи структурні трансформації націо-нальної економіки. Його ключова функція полягає в мобілізації фінансових ресурсів, що спрямовуються на забезпечення потреб бізнесу та населення, а також у створенні механізмів державного впливу на економічні процеси. Особливої значущості фінансовий ринок набуває в періоди економічних криз, коли посилюється необхідність забезпечення макрофінансової стабільності. Фінансіалізація стає однією з визначальних ха-рактеристик сучасного економічного розвитку, формуючи новий фінансовий простір, у якому поєднуються державне регулювання та ринкові механізми. Важливу роль у цьому процесі відіграють фінансові алгорит-ми, які сприяють розподілу інвестицій, підтримці стартапів та впровадженню інфраструктурних рішень для бізнес-екосистем. Попри значний потенціал для економічного зростання, що генерується такими змі-нами, зростає і рівень фінансових ризиків, що вимагає застосування адаптивних регуляторних стратегій та активного впровадження інноваційних підходів. Актуальність цього дослідження зумовлена глибокими трансформаційними змінами, що відбуваються у світовій економіці під впливом технологічного прогресу та нових глобальних викликів. Інноваційні технології, зокрема фінансові технології (FinTech), цифрові валюти, блокчейн, штучний інтелект, автоматизація фінансових операцій і розвиток екосистемних платформ, доко-рінно змінюють традиційні підходи до функціонування фінансового ринку та спричиняють його структурну еволюцію. Особливу значущість дослідження набуває в контексті зростання фінансових ризиків, пов’язаних з економічними кризами, політичною нестабільністю та кліматичними викликами, що посилюють невизначе-ність у глобальному фінансовому середовищі. Урахування цих факторів підкреслює необхідність глибокого аналізу інноваційних процесів у фінансовому секторі та обґрунтовує важливість проведеного дослідження.
  • Документ
    ІНТЕГРАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЦИФРОВИЙ ПРОСТІР
    (2025) Гуцул Інна Анатоліївна; Gutsul Inna Anatolyivna
    Україна поступово інтегрується в європейську програму реформ, спрямовану на розвиток ключових напрямів цифрової економіки та суспільства відповідно до стандартів і практик ЄС. Основна мета — стимулювати економічне зростання, створювати нові робочі місця, підвищувати якість життя громадян і сприяти розвитку бізнесу. Важливим досягненням України стало створення державного криптова лютного фонду, який відіграє ключову роль у залученні пожертв для підтримки Збройних сил України та допомоги цивільному населенню, яке постраждало від війни. Водночас питання правового регулювання криптовалюти в Україні залишається на порядку денному. Після затвердження остаточної редакції закону «Про віртуальні активи», доповненої пропозиціями президента, користувачі та учасники ринку отримають необхідний юридичний захист, а криптовалюта матиме офіційний статус. Найважливішими компонентами блокчейн-екосистеми є такі елементи, як інфраструктура для забезпечення платежів і транзакцій, криптовалютні гаманці, пропускна здатність мемпула, майнери та валідатори, майнінгові пули, пули ліквідності, маркетплейси, відкриті протоколи, смарт-контракти, а також інноваційні розробки й стартапи, зокрема в галузях деривативів та кредитування. Трансформація фінансового сектору на основі блокчейн-технологій повинна передбачати використання смарт-контрактів і створення децентралізованих фінансових систем (DeFi). Ринок DeFi є одним із найбільш динамічних сегментів криптовалют поряд із такими напрямками, як блокчейн, стейблкоїни, цифрові предмети колекціонування (NFT), ринкові прогнози та децентралізовані автономні організації (DAO). Основна ідея децентралізованих фінансових систем полягає у можливості здійснення багатофункціональної діяльності на основі автономних смарт-контрактів таких мереж, як Ethereum, Tron, EOS.
  • Документ
    Вплив функціонування фондового ринку на забезпеченнястабільності фінансової системи держави
    (Актуальні питання економічних наук. 2025. №12., 2025) Гуцул Інна Анатоліївна; Gutsul Inna Anatolyivna
    Фондовий ринок є ключовим компонентом сучасної фінансової системи, який забезпечує мобілізацію капіталу та сприяє економічному зростанню. Однак нестабільність фондового ринку може викликати фінансові кризи та загрозу для національної економіки. Враховуючи це, важливо дослідити вплив функціонування фондового ринку на стабільність фінансової системи держави. У статті розглядається вплив функціонування фондового ринку на стабільність фінансової системи держави. Аналізується роль фондового ринку у забезпеченні ефективного розподілу капіталу, підвищенні інвестиційної активності та формуванні фінансової стабільності. Визначено позитивні та негативні фактори, що впливають на стабільність ринку. Метою статті є комплексний аналіз впливу функціонування фондового ринку на забезпечення стабільності фінансової системи держави та виявлення ключових факторів, що визначають цей вплив. Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного аналізу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних положень. Використано статистичні дані про динаміку фондового ринку та фінансової стабільності, а також аналіз нормативно-правової бази. Результати. Дослідження показало, що стабільний фондовий ринок сприяє підвищенню інвестиційної активності та ефективному розподілу капіталу, що позитивно впливає на стійкість фінансової системи. Водночас виявлено, що висока волатильність та спекулятивні процеси можуть загрожувати фінансовій стабільності, підкреслюючи необхідність посилення регуляторних механізмів. Висновки. Функціонування фондового ринку має суттєвий вплив на стабільність фінансової системи держави. Для мінімізації ризиків та забезпечення сталого розвитку потрібно підвищувати прозорість ринку, удосконалювати законодавче регулювання та сприяти формуванню фінансової грамотності учасників ринку.
  • Документ
    COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CONSTITUTIONAL DRAFTS OF THE NATIONAL REVOLUTION OF 1917–1921: LESSONS FOR MODERN UKRAINE
    (Актуальні питання у сучасній науці, 2026) Stengatch Nadiya Oleksandrivna, Danilova Anna Viktorivna
    У статті здійснено комплексний конституційно-правовий аналіз основних конституційних актів і проєктів доби Української національної революції 1917–1921 рр., зокрема Конституції Української Народної Республіки 29 квітня 1918 р., законодавчих актів Гетьманату Павла Скоропадського та конституційного проєкту Західноукраїнської Народної Республіки 1920 р. Проведено порівняльне дослідження моделей організації державної влади, принципів легітимації, співвідношення законодавчої та виконавчої гілок влади, механізмів гарантування прав і свобод людини, а також концепцій державного суверенітету та територіальної організації. Доведено, що конституційні пошуки цього періоду відображали конкуренцію між парламентською республіканською моделлю, централізованою стабілізаційною формою правління та збалансованою демократичною конструкцією із розвиненою системою прав людини. Встановлено, що ключовою проблемою тогочасного конституціоналізму стало співвідношення ефективності державного управління та демократичної легітимності, особливо в умовах війни, зовнішнього втручання та внутрішньої політичної поляризації. Обґрунтовано, що історичний досвід 1917–1921 рр. має безпосереднє значення для сучасного етапу конституційного розвитку України в умовах воєнного стану та європейської інтеграції. Додатково визначено особливості еволюції ідеї народного суверенітету в українській конституційній традиції та обґрунтовано значення кризового конституціоналізму для формування стійкої системи державного управління. Проаналізовано вплив воєнно-політичних умов на трансформацію моделей організації влади, механізми реалізації прав людини та співвідношення між демократичними процедурами і потребою оперативного державного реагування. Зроблено висновок, що сучасна модель конституційного розвитку України повинна поєднувати демократичну легітимність, ефективність виконавчої влади, парламентський контроль і правові межі надзвичайних повноважень. Особливу увагу приділено ролі правової визначеності, інституційної стійкості та професійної державної служби як необхідних передумов забезпечення стабільності конституційного ладу й ефективного функціонування органів публічної влади. Визначено практичні уроки для України в умовах тривалої війни.
  • Документ
    ДИФАМАЦІЙНЕ ПРАВО І СВОБОДА СЛОВА У ТРАНСКОРДОННОМУ КОНТЕКСТІ («ТРАНСКОРДОННА ДИФАМАЦІЯ»)
    (Наукові інновації та передові технології, 2025) Вовк Вікторія Миколаївна, Крисак Андрій Васильович
    Стаття присвячена дослідженню проблематики дифамації у соціальних мережах як одного з найбільш дискусійних аспектів сучасних цивільного та інформаційного права. Підкреслюється, що дифамація, яка розглядається як порушення особистих немайнових прав особи (зокрема честі, гідності та права на приватне життя), нині залишається складним і проблемним питанням правового регулювання. Це зумовлено низкою факторів: відсутністю у більшості національних законодавств спеціалізованих норм «дифамаційного» права; стрімким розвитком інформаційно-комунікативних технологій та високою швидкістю поширення інформації; зміною форм і стилю комунікації у цифровому середовищі; а також розмитістю критеріїв, що дозволяють відмежувати оціночні судження від шкідливих тверджень, здатних завдати істотних репутаційних втрат фізичним або юридичним особам. Серед ключових проблем правової відповідальності за дифамацію в соціальних мережах виокремлюються: юридична невизначеність у порівнянні з правовідносинами, що виникають у сфері традиційних медіа; анонімність користувачів; покладення тягаря доказування на позивача; специфіка стилю цифрової комунікації, який характеризується неформальністю та відсутністю точності; динамічність поширення інформації без належної перевірки та критичного осмислення. Разом з тим, звертається увага на те, що поширена інформація не може бути кваліфікована як дифамація, якщо вона стосується питань суспільного інтересу; відображає об’єктивно значущі проблеми; ґрунтується на достовірних фактах або на фактах, які мали достатні підстави вважатися достовірними на момент їх поширення. Окремий акцент зроблено на аналізі американської практики правового регулювання дифамації в соціальних мережах, де напрацьовано значний масив судових прецедентів, що визначають баланс між правом на свободу слова та правом на захист репутації.