Переглянути
Нові надходження
- ДокументСУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ(Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 346(5), 555-559. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-346-5-78, 2025-05-10) Ковальчук С.В.У статті досліджено сучасні маркетингові тренди та перспективи розвитку туристичного підприємництва в Україні під впливом коронавірусної пандемії, а також в умовах військових дій і післявоєнного відновлення. Доведено, що війна суттєво трансформувала маркетингове середовище: змінилися пріоритети споживачів, географія подорожей, види і форми туристичного продукту. Туристичні підприємства були змушені адаптуватися до кризових умов, переорієнтувавши свою діяльність на внутрішній туризм, локальні маршрути, безпечні зони відпочинку, а також на створення партнерських і волонтерських ініціатив. У статті наголошено на зростанні ролі цифрових технологій, соціальних медіа, контент- та інфлюенсер-маркетингу як інструментів підтримки туристичних продуктів і маршрутів у часи невизначеності. Виявлено, що ключовими тенденціями стають соціальна відповідальність підприємницької діяльності, розвиток етичного маркетингу, комунікації, побудовані на емпатії, довірі та автентичності. Особливу увагу приділено становленню військово-історичного, меморіального та культурного туризму як нових напрямів, що сприяють збереженню національної пам’яті та формуванню патріотичного іміджу країни. Зроблено висновок, що стратегічне управління маркетингом у туристичному підприємництві має ґрунтуватися на принципах гнучкості, інноваційності, партнерства і патріотичної орієнтації, що забезпечить сталий розвиток і конкурентоспроможність українського туризму в післявоєнний період.
- ДокументДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ(Трансформаційна економіка. 2024. № 2(07). С. 27–32. https://transformations.in.ua/index.php/journal/article/view/96/94, 2024-02-25) Ковальчук С.В.У цій статті наведено результати дослідження стану та тенденцій розвитку індустрії гостинності в Україні в контексті не лише економічних факторів, але й враховуючи воєнну агресію та геополітичну нестабільність. Готельне господарство є важливою складовою туристичної індустрії. Готельні підприємства відіграють ключову роль у наданні послуг туристам, формуючи та пропонуючи комплексні готельні послуги, до створення та реклами яких залучаються інші сегменти туристичної галузі. Готельне господарство, як основна сфера послуг, спеціалізується на прийомі, розміщенні та наданні різноманітних послуг для тимчасового проживання. Останнім часом готельний бізнес виявився однією з галузей, яка активно адаптується до нових умов. Метою написання статті стало проаналізувати поточний стан індустрії гостинності України, визначити ключові тенденції розвитку цієї галузі, оцінити вплив COVID-19 та військової агресії рф на індустрію гостинності, розробити рекомендації щодо розвитку індустрії гостинності в умовах поствоєнного періоду. Автор аналізує вплив воєнної ситуації на туристичний та гостинний сектор, включаючи зміни в туристичних потоках, ризики для бізнесу та можливі стратегії подолання кризи. Дослідження охоплює питання адаптації готельного та ресторанного бізнесу до нових умов, включаючи впровадження інноваційних технологій, пошук альтернативних ринків та способів залучення інвестицій. Для подальшого розвитку індустрії гостинності в поствоєнний період необхідно розробити та впровадити стратегії, спрямовані на подолання викликів, викликаних військовою агресією та пандемією. Це включає підтримку з боку держави, розвиток внутрішнього туризму, а також міжнародне співробітництво. Загалом, дослідження підкреслює необхідність адаптації та впровадження нових стратегій для подолання викликів та розвитку індустрії гостинності в Україні в умовах геополітичної нестабільності та післявоєнного відновлення. Ці напрями спільно з іншими заходами можуть сприяти подальшому розвитку готельного бізнесу в Україні та покращенню туристичного іміджу країни в цілому
- ДокументГенеза кримінального процесуального законодавства України(Юридичний науковий електронний журнал, 2020) Циганюк Ю.В.Стаття присвячена дослідженню генезису кримінального процесуального законодавства від примітивного вигляду кримінального процесу, який з’явився разом із першим суспільством і свідомістю, до Кримінально-процесуального кодексу 1960 року. Досліджено походження кримінального процесуального законодавства в сучасному розумінні у скіфів, у Київській Русі, Галицько-Волинському князівстві, у період Литовсько-Руської держави, Запорізької Січі, у складі Речі Посполитої, на українських землях у складі Російської імперії, кримінального процесу в Галичині, на Північній Буковині та Закарпатті як частин територій України, що свого часу перебували під владою Австрії, Української Народної Республіки періоду Центральної Ради, Директорії, Держави Гетьмана Скоропадського, періоду перебування земель України у складі Радянського Союзу. У статті досліджено пам’ятки правової культури України, а також норми права, що містяться в їхніх текстах, та норми, що містились у нормативно-правових актах іноземних держав, які свого часу застосовувались на землях сучасної України. Під час дослідження автором не здійснюється чітка періодизація розвитку кримінального процесуального законодавства за роками, аналізуються положення норм кримінального процесу з комплексним урахуванням як розвитку таких норм, так і перебування територій сучасної України під владою інших державних утворень, чи самостійного становлення. У результаті проведеного дослідження було визначено, що сучасна система кримінального процесуального законодавства пройшла шлях розвитку від примітивних суспільних відносин, які засновувались на понятті «добро» та «зло», до чіткого регулювання кримінальних процесуальних відносин через норми кримінального процесуального закону. Автором встановлено, що джерела кримінального процесу України, які згодом трансформувались у кримінальне процесуальне законодавство України, відрізнялись на різних етапах розвитку української державності залежно від соціально-економічних умов. Автор також звертає увагу на те, що необхідно врахувати той факт, що території сучасної України, які перебували під владою інших країн, запозичили досвід правового регулювання кримінального процесу від них. У комплексі це зумовило сучасний стан кримінального процесуального законодавства України, яке пройшло шлях від звичаїв до норм права, що вміщуються в кодифікованому нормативно-правовому акті.
- ДокументВикористання концепції соціальної філософії при визначенні ефективності кримінального провадження(Європейські перспективи, 2025) Циганюк Ю.В.Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню застосування концепції с оціальної філософії для визначення та оцінювання ефективності кримінального провадження. Вихідною гіпотезою є припущення, що традиційні юридичні метрики - швидкість розгляду, кількість вироків, процесуальна економія, відсоток скасованих рішень – відображають лише частину реальної дієвості кримінальної юстиції, оскільки залишають поза фокусом ціннісно-нормативний вимір, легітимність рішень, рівень суспільної довіри та здатність інститутів знижувати криміногенні ризики. У межах соціально-філософського підходу ефективність розуміється як багатовимірна якість, що поєднує досягнення процесуально виправданих результатів із дотриманням гідності людини, передбачуваністю процедур, прозорістю та підзвітністю, зменшенням рецидиву й підсиленням спроможності спільнот до ненасильницького врегулювання конфліктів. Запропоновано авторську матрицю критеріїв, яка охоплює процесуально-юридичний, результативний, превентивний, соціальний (легітимаційний), правозахисний, ресурсний та адаптаційний виміри. Аргументовано, що така матриця дозволяє здійснювати порівняльну оцінку реформ, вимірювати вплив організаційних змін на довіру та забезпечує основу для збалансування між швидкістю провадження і глибиною встановлення істини. Особливу увагу приділено соціальній обумовленості кримінального закону й процедур, залежності ефективності від правової культури, незалежності суду, інституційної спроможності та якості державного управління. В українському контексті, позначеному війною, трансформаціями та потребою у стійкості, релевантність соціально-філософського підходу проявляється у здатності поєднати вимоги безпеки, справедливості й прав людини, не підміняючи одні цінності іншими. Практична цінність дослідження полягає у виробленні прикладних індикаторів і логіки їх зважування, що придатні для моніторингу якості кримінальних проваджень на рівні судів, органів досудового розслідування та прокуратури, а також у формування політики у сфері кримінального правосуддя.
- ДокументДжерела системи континентального кримінального процесу(Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2020) Циганюк Ю.В.Стаття присвячена висвітленню джерел системи континентального кримінального процесу. Проаналізовано наукові підходи щодо автентифікації джерел у системі континентального кримінального процесу. Автор акцентує увагу на тому, що кримінальний процес кожної окремої країни має низку особливостей, притаманних лише їй, однак сучасний стан глобалізації зумовив наявність спільних рис кримінального процесу окремих груп країн, які входять в одну або різні правові системи. Досліджено, що поняття кримінального процесу на європейському континенті проаналізовано вітчизняними та закордонними вченими. Автори системи загального права вживають поняття «інквізиційний», «цивільно-правовий» і «континентальний» кримінальний процес для окреслення кримінального процесу країн континентальної Європи. Поняття «інквізиційний» використовується в порівнянні зі «змагальним», «цивільно-правовий» – з питань генезису кримінального процесу континентальної Європи, а поняття «континентальний» – як вказівка на територію поширеності. Водночас автор дослідив наукові джерела України, Сполучених Штатів Америки, Румунії, Голландії тощо. Автор визначив, що загальносвітові глобалізаційні процеси впливають не лише на політичні, економічні, культурні та духовні відносини, але і безпосередньо на формування джерел права, зокрема кримінального процесу. Установлено, що джерелами системи континентального кримінального процесу здебільшого є нормативно-правові акти, а практика Європейського суду з прав людини, а також рішення вищих судових органів влади сьогодні посіли своє окреме місце в системі джерел кримінального процесу країни континентальної правової системи. Нині таке становлення джерел є глобалізаційним процесом, який характеризується переходом від класичної системи римського права до оптимальних форм регулювання кримінальних процесуальних відносин для виконання завдань кримінального судочинства.