Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Мирова угода як спосіб примирення сторін у цивільному судочинстві: порівняльно-правовий аспект.
(Аналітично-порівняльне правознавство, 2025) Гарієвська М.Б.
У статті досліджено мирову угоду як один із найефективніших способів примирення сторін та є результатом їхньої взаємної домовленості. Вона передбачає добровільне узгодження умов, що задовольняють інтереси обох сторін. Визначено сутність та правову природу мирової угоди, визначено її основні елементи, форму, зміст та порядок укладення. Проаналізовано процесуальний порядок укладення та затвердження мирових угод у цивільному судочинстві. Цивільне процесуальне законодавство передбачає обов’язкове затвердження мирових угод судом, проте не забезпечує достатньої деталізації процедур їх укладення та внесення змін. Окрему увагу приділено правовим наслідкам укладення мирової угоди та її ролі у забезпеченні прав учасників процесу. Розглянуто особливості мирової угоди у виконавчому провадженні, зокрема її значення як способу вирішення конфліктів на стадії виконання судових рішень. Проаналізовано нормативно-правове регулювання цього інституту в Україні та практичні аспекти застосування. Визначено роль мирової угоди як способу оптимізації виконавчого провадження, зокрема шляхом мінімізації ви трат, скорочення строків виконання рішень та зменшення конфронтації між сторонами. Відмічено, що ЦПК Республіки Польща передбачає процесуальний порядок укладення мирових угод, який є більш гнучким та деталізованим, що сприяє підвищенню ефективності її застосування. Дослідження виявило основні проблеми, які стримують ефективне використання мирових угод в Україні. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та адаптації досвіду для удосконалення процесуального регулювання. Розглянуто проблеми, які виникають під час укладення та виконання мирової угоди, серед яких недотримання сторонами принципів добросовісності, порушення прав третіх осіб та прогалини у законодавстві. Сформульовано низку рекомендацій, зокрема щодо закріплення чітких вимог до форми мирових угод. Удосконалення процесуального порядку дозволить забезпечити баланс інтересів сторін, підвищити ефективність судового розгляду.
Документ
Відмова від спадщини як спосіб здійснення права на спадкування.
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Гарієвська М.Б.
У статті досліджується правовий інститут відмови від спадщини як один із способів здійснення права на спадкування. Відмова від спадщини є важливим елементом спадкового права, що дозволяє спадкоємцям відмовитися від прийняття спадщини з різних причин, таких як небажання приймати борги спадкодавця або інші обтяження. У статті аналізуються основні правові аспекти цього інституту, включаючи процедуру оформлення відмови, строки та умови, за яких вона може бути здійснена, а також правові наслідки для спадкоємців та інших зацікавлених осіб. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування відмови від спадщини в українському законодавстві та судовій практиці. Розглядаються також порівняльні аспекти із законодавством Республіки Польща, що дозволяє виявити спільні риси та відмінності у підходах до цього питання. У статті наводяться приклади з реальної судової практики, що ілюструють різні ситуації, в яких спадкоємці можуть скористатися правом на відмову від спадщини. Стаття сприяє глибшому розумінню правових механізмів, що забезпечують реалізацію права на спадкування, та допомагає спадкоємцям приймати обґрунтовані рішення щодо прийняття або відмови від спадщини. Особлива увага приділяється питанням відмови від спадщини малолітніми та неповнолітніми спадкоємцями, включаючи правові вимоги та порядок, що забезпечує захист їхніх інтересів. Крім того, у статті розглядаються можливі наслідки відмови від спадщини, включаючи вплив на інших спадкоємців та розподіл спадкового майна. Аналізуються також правові механізми захисту інтересів спадкоємців, які вирішили відмовитися від спадщини.
Документ
Строк для прийняття спадщини: правові аспекти та наслідки пропуску.
(Науковий вісник УжНУ, 2024) Гарієвська М.Б.
У статті досліджуються питання значення строку для прийняття спадщини в Україні, порядок обчислення та наслідки пропуску. Встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини є достатнім для здійснення спадкоємцем юридично значущих дій щодо прийняття спадщини. Згідно з цивільним законодавством України, спадкоємець зобов’язаний здійснити активні дії для прийняття спадщини, зокрема подати заяву про її прийняття нотаріусу, якщо він не проживав разом зі спадкодавцем. Пасивна поведінка спадкоємця свідчить не бажання прийняти спадщину і відповідно про відмову від спадщини. У цивільному законодавстві Республіки Поль ща можна спостерігати протилежний підхід до прийняття чи відмови від спадщини. Проте на практиці часто зустрічаються ситуації пропуску строку для прийняття спадщини, що може призвести до втрати права на спадщину, та в свою чергу породжує проблемні питання щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. Законодавством України передбачена можливість надання судом додаткового строку для прийняття спадщини за певних умов. Спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини за письмовою згодою інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Також суд може визначити додатковий строк для подання заяви, якщо пропуск строку був зумовлений поважними причинами. На підставі аналізу судової практики розглянуто причини пропуску строку, які були визнані судом поважними. Це обставини, які об’єктивно унеможливили своєчасне подання заяви. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є обставини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця у здійсненні цих дій. Вирішення питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини залежить від конкретних обставин справи та віднесено до дискреційних повноважень суду, тобто вирішується на власний розсуд суду. Зважаючи на це передбачити всі можливі обставини, які можуть бути визнані поважними, неможливо.
Документ
Діджиталізація нотаріального процесу
(Університетські наукові записки, 2021) 1. Гарієвська М. Б.
Розглянуто питання діджиталізації нотаріального процесу в контексті реформ, які проводяться в Україні. Акцентовано увагу на ролі впровадження е-нотаріату для захисту права власності та забезпечення доступу до нотаріальних дій в умовах виклика них пандемією. Звертається увага на необхідності забезпечення належного балансу між інтересами держави у впровадженні діджиталізації нотаріального процесу, з одного боку, та інтересом громадян отримання якісних послуг, з другого боку. Зважаючи на це досліджена низка положень, які сприяють забезпеченню права на доступ до вчинення нотаріальних дій онлайн. Слід звернути увагу, що чинним законодавством України не передбачені положення, які б забезпечували можливість вчинення нотаріальних дій віддалено. Акцентовано увагу на те, що у законі України «Про нотаріат» необхідно визначити нотаріальні дії, які можуть вчинятися з використанням електронного сервісу, а які — ні. Визначено критерії, які можуть бути враховані при вирішенні питання про можливість вчинення конкретної нотаріальної дії в електронному порядку. Зокрема, законодавець має виходити із до цільності вчинення певної нотаріальної дії та попиту зі сторони зацікавлених осіб, а також з врахуванням необхідності особистої явки особи при вчиненні нотаріальної дії.. Розглянуто питання необхідності створення спеціальної платформи, яка забезпечуватиме можливість вчинення нотаріальних дій в електронній формі. Акцентовано увагу на тому, що до початку розробки платформи на базі якої здійснюватиметься перехід до електронного нотаріату необхідним є визначення суб’єкта, який здійснюватиме адміністрування цього ресурсу. Зазначено, що та ким суб’єктом може виступати як Нотаріальна палата України, так і спеціально створений орган. Розглянуто питання ідентифікації особи у разі вчинення нотаріальної дії онлайн. Вказано на можливість ідентифікації осіб, які звернулись для вчинення нотаріальних дій за допомогою веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» у разі внесення відповідних змін у законодавство, яке врегульовуватиме вчинення нотаріальної дії віддалено. Звертається увага на доцільність функціонування тестового середо вища, де особа зможе перевірити спроможність власного комп’ютера забезпечувати безперебійну та безпечну участь у вчиненні нотаріальної дії. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення збереження нотаріальної таємниці при визначенні платформи для проведення відеоконференцій під час вчинення нотаріальних дій.
Документ
Реєстрація шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, як підстава набуття повної цивільної дієздатності
(Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», 2025) Чорна Ж.Л.; Chorna Zh.L.
Здатність фізичної особи самостійно, без згоди батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників набувати і здійснювати права, створювати та виконувати обов’язки, пов’язується із повною цивільною дієздатністю. Саме такий вид дієздатності дає змогу розуміти значення дій, які вчиняються і можливість передбачати їх наслідки. Цивільний кодекс України визначає дві підстави для «автоматичного» набуття повної цивільної дієздатності, до яких відносяться: досягнення фізичною особою повноліття та реєстрація шлюбу неповнолітньої особи. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України передбачається, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Підставами для надання такого права судова практика визнає, зокрема: фактичне створення сім’ї, вагітність, народження дитини. При цьому, якщо батьки (піклувальники) заперечують проти надання права на шлюб, їхня думка не є підставою для відмови в задоволенні заяви. Підставою для задоволення заяви є встановлення судом факту відповідності права на шлюб інтересам неповнолітньої особи (заявника). Моментом набуття повної цивільної дієздатності в даному випадку є саме реєстрація шлюбу, а не рішення суду про надання права на шлюб. При цьому, надання права на шлюб з особою, визначеною у рішенні суду, не тягне за собою можливість реєстрації шлюбу з іншою особою, якщо з якихось причин шлюб не було зареєстровано. Слід зазначити, що у ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України не визначено правових наслідків набуття повної цивільної дієздатності у разі реєстрації шлюбу (на противагу припинення шлюбу до досягнення повноліття та визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи). У зв’язку з цим, пропонуємо ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України доповнити новим абзацом і викласти його у такій редакції: «Повна цивільна дієздатність набута з моменту реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, поширюється на усі цивільні права та обов’язки». У зв’язку з цим, абзаци 2 та 3 ч. 2 ст. 34 вважати, відповідно, абзацами 3 та 4. Набута цивільна надає можливість таким неповнолітнім особам укладати усі правочини, як у своїх інтересах, так і в інтересах своїх дітей.