Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
CHANGE MANAGEMENT IN ANTI-CRISIS FINANCIAL MANAGEMENT
(Цифрова економіка та економічна безпека, (2 (23), 636-643. https://doi.org/10.32782/dees.23-91, 2026) Алескерова Ю.В.; Граматович Ю.В.; Aleskerova Yuliia; Hramatovych Yuliia
У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти управління змінами в системі антикризового фінансового менеджменту в умовах економічної нестабільності, глобалізаційних викликів та зростання фінансових ризиків. Визначено сутність антикризового фінансового управління, його функції, принципи та роль у забезпеченні фінансової стійкості, платоспроможності й довгострокового розвитку підприємства. Проаналізовано основні причини виникнення фінансових криз, серед яких нестабільність ринкового середовища, інфляційні процеси, дефіцит фінансових ресурсів, недосконалість системи управління та зовнішні економічні шоки. Розглянуто види та наслідки кризових явищ, а також етапи реалізації антикризового управління змінами на підприємстві. Особливу увагу приділено превентивним механізмам кризового управління, системам фінансового моніторингу та контролю, оптимізації структури капіталу, управлінню грошовими потоками, ліквідністю та фінансовими резервами. Досліджено процеси організаційної трансформації підприємств у кризових умовах, необхідність удосконалення системи управління, формування ефективної фінансової політики та підвищення рівня адаптивності суб’єктів господарювання до змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано важливість своєчасної діагностики кризових явищ та впровадження адаптивних управлінських підходів, спрямованих на запобігання неплатоспроможності, фінансовим втратам і банкрутству підприємств. Висвітлено роль цифрових технологій, автоматизованих систем аналізу даних та штучного інтелекту у підвищенні ефективності антикризового фінансового менеджменту, прискоренні процесів прийняття управлінських рішень і прогнозуванні фінансових ризиків. Зроблено висновок, що ефективне антикризове управління повинно поєднувати превентивні заходи, стратегічну гнучкість, інструменти фінансової стабілізації, інноваційні цифрові рішення та сучасні управлінські технології з метою забезпечення сталого розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності та мінімізації впливу кризових факторів у довгостроковій перспективі.
Документ
ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДУХОВНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
(Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в XXI столітті, 2026) Іванова О. В.
У статті досліджуються етичні принципи духовно-інтелектуального виховання як ключовий чинник формування та розвитку культури безпеки життєдіяльності в сучасному суспільстві. Особлива увага приділяється поєднанню моральних орієнтирів, ціннісних пріоритетів і інтелектуальної підготовки особистості, що забезпечує її психологічну, соціальну та професійну стійкість у різних умовах, зокрема в умовах техногенних, екологічних, соціальних і воєнних загроз. У статті підкреслюється значення моральних цінностей, таких як відповідальність, солідарність, повага до інших і принципи гуманізму, у формуванні відповідальної поведінки та розвитку критичного мислення, що сприяє здатності особистості до превентивних дій у сфері безпеки та захисту життєво важливих ресурсів. Проведено аналіз українського та європейського досвіду виховання культури безпеки, зокрема через освітні, соціальні та правові механізми, що дозволяє окреслити ефективні підходи до інтеграції ціннісно-етичних засад у навчальні програми та громадські практики. Акцент зроблено на ролі освіти як основного простору передачі знань про безпеку, розвитку моральної свідомості, формування навичок співпраці та міжособистісної взаємодії, а також на значенні міждисциплінарних підходів, що поєднують гуманітарні науки, психологію та громадянську освіту. Висвітлено, що духовно-інтелектуальне виховання виступає не лише освітньою функцією, але й стратегічним чинником соціальної стабільності та стійкості суспільства, адже сприяє формуванню громадян, здатних діяти етично, відповідально та ефективно у складних і кризових ситуаціях. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що виховання культури безпеки, інтегроване з етичними та духовними орієнтирами, є ключовим напрямом розвитку сучасної освіти та важливою складовою комплексної стратегії соціального розвитку, підвищення громадянської свідомості, зміцнення психологічної стійкості населення і формування соціальної згуртованості на національному та регіональному рівнях. Зроблено акцент на необхідності поєднання локального досвіду та європейських практик для створення системного та ефективного підходу до формування культури безпеки, що відповідає сучасним викликам глобальної та національної безпеки.
Документ
АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ПІДТРИМЦІ ТА РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
(Публічне управління та соціальна робота, 2024) Іванова О. В.
У статті здійснено систематизований аналіз механізмів державного управління в підтримці та розвитку фізичної культури для учнів молодшого шкільного віку. В умовах щораз більших проблем зі здоров’ям дітей та підлітків, пов’язаних із недостатньою фізичною активністю, дослідження набуває особливої актуальності. Основна мета роботи полягає в оцінюванні механізмів державного управління щодо підтримки та розвитку фізичної культури для учнів молодшого шкільного віку. У статті використано комплексний підхід, який поєднує аналіз нормативно-правових документів, дослідження практичних заходів, що реалізуються в закладах освіти. Визначено основні механізми державного управління: нормативно-правовий, економічний, організаційно-управлінський та інформаційно-просвітницький. Кожен із цих механізмів аналізується в контексті їх ролі в забезпеченні якісного фізичного виховання, з акцентом на практичні результати їх реалізації. Результати дослідження показують, що наявні механізми не завжди є ефективними, що зумовлено недостатнім фінансуванням, слабкою координацією між відомствами, а також браком актуальної інформації щодо стану фізичного виховання в школах. Окремо розглядаються проблеми підготовки педагогічних кадрів, які здійснюють фізичне виховання, та необхідність упровадження нових освітніх технологій. На основі проведеного аналізу сформульовано низку рекомендацій щодо покращення державної політики у сфері фізичної культури. Зокрема, підкреслено необхідність розроблення цілісної стратегії, яка б об’єднала всі елементи державного управління та забезпечила комплексний підхід до розвитку фізичної активності дітей. Запропоновано активізувати залучення громади та бізнес-структур до реалізації програм фізичного виховання, а також посилити інформаційно-просвітницьку роботу серед населення. Відповідно, автор статті вносить вагомий внесок у наукову дискусію щодо формування державної політики у сфері фізичної культури, пропонуючи системний підхід до її вдосконалення, що є актуальним в умовах сучасних викликів. У дослідженні підкреслено важливість інтеграції державних, місцевих та приватних ініціатив у сфері фізичного виховання, що сприятиме формуванню здорового способу життя молодого покоління та забезпечить стійкий розвиток фізичної культури в Україні. Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі механізмів державного управління, спрямованих на підтримку та розвиток фізичної культури серед учнів молодшого шкільного віку, що дозволяє систематизувати сучасні підходи та запропонувати практичні рекомендації для їх вдосконалення.
Документ
Етичні виклики штучного інтелекту: антропологічний вимір людської суб’єктності
(Актуальні проблеми філософії та соціології, 2024) Іванова О. В.
Автор статті представляє результати вивчення етичних викликів, що виникають у контексті розвитку штучного інтелекту, зосереджуючись на антропологічному вимірі людської суб’єктності. Технологічний
поступ, що характеризується інтеграцією штучного інтелекту у повсякденне життя, спричиняє фундаментальні зміни у сприйнятті людини як автономного та морального суб’єкта. Людська суб’єктність, що є визначальною характеристикою онтологічного статусу особистості, проявляється через свободу волі, моральну рефлексію, креативність та інтенціональність. У статті зазначається, що штучний інтелект, попри свою ефективність і здатність до обчислювальної обробки інформації, не володіє онтологічними характеристиками суб’єктності, такими як самосвідомість і моральна відповідальність. Проте його впровадження створює ризик розмивання людської суб’єктності через делегування функцій прийняття рішень та переоцінку ролі людини у системі соціальних та технологічних взаємодій. Аналізуючи співвідношення між штучним інтелектом і людиною, автор зосереджується на феномені антропологічного розриву, коли технологічний прогрес перевищує темпи етичної рефлексії суспільства. Це призводить до можливого відчуження індивіда від його моральної автономії та відповідальності. Окрему увагу приділено питанню знеособлення людської суб’єктності, що виникає у результаті цифровізації й алгоритмізації суспільного життя, коли людина редукується до набору даних або функціонального елемента системи. У цьому контексті підкреслюється важливість етики співіснування, що передбачає використання технологій як інструменту посилення людської суб’єктності,
а не її заміщення. У статті доведено, що гармонізація технологічного розвитку з гуманістичними цінностями є необхідною умовою збереження унікальності людини в умовах цифрової трансформації. Філософське осмислення етичних викликів штучного інтелекту вказує на необхідність зміцнення антропоцентричного підходу, який утверджує цінність людської суб’єктності та її моральної автономії у світі, де технології стають невід’ємною частиною буття.
Документ
Іноземний досвід державного управління у сфері фізичної культури та спорту для учнів молодшого шкільного віку.
(Державне управління удосконалення та розвиток., 2025) Іванова О. В.
У статті проаналізовано зарубіжний досвід державного управління у сфері фізичної культури та спорту для учнів молодшого шкільного віку, що є значущим ресурсом інноваційних стратегій для реформи системи фізичного виховання в Україні. Визначено пріоритетні напрямки політики в різних країнах, які включають створення умов для фізичного, морального та соціального розвитку дітей. У США, Японії фізична активність інтегрується
на державному рівні в освітній процес, зокрема через інфраструктурну підтримку, залучення благодійних організацій та встановлення мінімальних годин фізичного навантаження. У Великій Британії, Італії та скандинавських країнах впроваджено цілісні підходи до фізичної культури, що сприяють соціальній адаптації та інтелектуальному розвитку дітей. Вивчення цих прикладів сприятиме адаптації прогресивних підходів до національних особливостей фізичного виховання в Україні.