DSpace Repository

Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!

Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.

Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Photo by @inspiredimages

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 12

Recent Submissions

Поважні причини як оціночне поняття: матеріально-правовий та процесуально-правовий аспекти застосування.
(Аналітично-порівняльне правознавство., 2026)
Гарієвська М.Б
;
Трач О.М.
Статтю присвячено комплексному дослідженню категорії «поважні причини» як оціночного поняття у цивільному судочинстві. Встановлено, що зазначена категорія широко використовується як у матеріально-правових, так і в процесуально-правових нормах, проте законодавство не містить її універсального визначення, що зумовлює необхідність вироблення критеріїв її тлумачення та застосування. Проаналізовано наукові підходи до розуміння оціночних понять та особливості їх функціонування в механізмі правового регулювання. Обґрунтовано, що використання законодавцем категорії «поважні причини» забезпечує гнучкість правового регулювання та дозволяє враховувати різноманітність життєвих обставин, які неможливо передбачити вичерпним переліком. Особливу увагу приділено дослідженню дискреційних повноважень суду під час оцінки поважності причин. Визначено, що судовий розсуд виступає необхідним інструментом подолання нормативної невизначеності, однак його реалізація повинна ґрунтуватися на принципах правової визначеності, рівності учасників процесу та належної мотивованості судових рішень. На підставі аналізу практики Верховного Суду встановлено, що поважними можуть визнаватися лише ті обставини, які мають об’єктивний характер, не залежать від волі особи та створюють реальні перешкоди для своєчасного здійснення відповідних процесуальних або матеріально-правових дій. Окремо досліджено особливості застосування категорії «поважні причини» при поновленні процесуальних строків, визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, а також в інших випадках, коли від оцінки відповідних обставин залежить реалізація суб’єктивних прав особи. Встановлено, що у матеріальному праві категорія «поважні причини» виконує компенсаційну функцію, забезпечуючи відновлення можливості реалізації суб’єктивного права, то у процесуальному праві вона слугує гарантією доступу до правосуддя та реалізації процесуальних прав особи. Саме ця функціональна відмінність повинна враховуватися судом під час оцінки відповідних обставин та визначення меж дискреції.
Формування правового порядку в історичній ретроспективі соціального контролю
(Європейські перспективи, 2017)
Налуцишин В.В.
В статті досліджується ґенеза ідеї соціального контролю та її вплив на розвиток порядку. Стан порядку і стабільності у суспільстві залежить від багатьох соціальних факторів. Серед них важливе місце займає соціальний контроль як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти ця проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується разом з іншими соціальними і правовими засобами, як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. Встановлено, що соціальний контроль відомий людству від початку створення першого соціального інституту - сім’ї. Виявлено, що реалізація соціального порядку, який породжується соціальними зв’язками та зумовлений контролем може досягатися за допомогою: моральних норм (Конфуцій); засобів примусового характеру (Н. Макіавеллі, Ж-Ж. Руссо); лідерства, престижу, табу, громадської думки (Р. Парк); солідарності (Е. Дюркгейм); освітніх інститутів, навчальних закладів тощо (П. Бурдьє); раціоналізації економіки, управління, суспільного життя, влади (М. Вебер); примусу, експлуатації, влади (К. Маркс, Г. Зіммель, Ф. Енгельс); соціальних норм і цінностей, ритуальних дій, інституалізації, примусу, насильства (Т. Парсонс); культури, санкцій (Р. Лапьєр); влади та підпорядкування через національну церкву, систему каст, титулів і церемоній (Г. Спенсер); народних звичаїв, традицій, соціальних інститутів, законів (У. Самнер).
Формування філософсько-правових уявлень про правовий порядок у Стародавньому Римі
(Право і суспільство, 2017)
Налуцишин В.В.
В статті досліджується формування уявлень про правовий порядок у філософсько - правовій думці Стародавнього Риму. Виявлено, що на розвиток правової думки Стародавнього Риму найбільш значний вплив здійснило вчення стоїків. Встановлено, що до основних ідей, що формували правовий порядок у Стародавньому Римі можна віднести такі: порядок носив божественний характер; держава та порядок ототожнювались; загальне благо визнавалось суттю правового порядку; метою правопорядку була охорона приватної власності.
Філософсько-правове розуміння соціального контролю та правового порядку у творчості Ф. Бекона, Т. Гоббса, Д. Локка та Г. Гроція.
(Держава та регіони, 2017)
Налуцишин В.В.
Статтю присвячено з’ясуванню сутності та змісту соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах Ф. Бекона, Т. Гоббса, Д. Локка та Г. Гроція. Проаналізовано підходи вчених до визначення категорій соціальний порядок, соціальний контроль, правовий порядок. З’ясовано, що філософія Нового часу закріпила основоположні ідеї, які стали підґрунтям концепції соціального контролю та правового порядку, зокрема: основою соціального контролю та правового порядку визнавався соціальний договір; правовий порядок розкривався через природне право і мав моральну основу; поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, як умова забезпечення правопорядку; метою правового порядку визнавався мир; соціальний контроль повинен здійснюватися двосторонньо (з боку держави, так і з боку громадянського суспільства); примус, як метод соціального контролю, повинен бути правомірним.
CRIMINAL RESPONSIBILITY FOR TERRORIST ACTIVITY: EXPERIENCE OF EUROPEAN UNION COUNTRIES
(Scientific journal «EUROPEAN SCIENCE», 2019)
Nalutsyshyn Viktor / Налуцишин В.В.
У статті представлено порівняльно-правовий аналіз кримінологічного та кримінального законодавства щодо протидії терористичній діяльності в зарубіжних країнах. Висвітлено особливості криміналізації терористичної діяльності відповідно до законодавства країн ЄС. Зазначено, що особливістю сучасного антитерористичного законодавства країн ЄС є його постійне посилення, що пояснюється вдосконаленням форм і методів здійснення терористичної діяльності. Зазначається, що система антитерористичного законодавства в країнах ЄС представлена трьома основними моделями: комплексною, кримінально-правовою та кримінологічною. Варто звернути увагу на певний досвід боротьби з тероризмом у Німеччині, Франції, Іспанії, Нідерландах та Великій Британії.