Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Питання кваліфікації умисного вбивства з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості за кримінальним правом України
(Наукові перспективи, 2025) Плисюк Н.М.
Досліджуються питання щодо характеристики та аналізу особливостей кваліфікації заподіяння смерті людини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості. Питання кваліфікації даного різновиду умисного вбивства при обтяжуючих обставинах є важливими та актуальними в процесі як здійснення кримінально-правової кваліфікації, так і в практичному аспекті застосування чинного кримінального законодавства в Україні.
Кримінальне законодавство України закріплює ряд норм, які передбачають відповідальність за вчинення діянь із проявами расової, національної чи релігійної нетерпимості. До таких діянь відноситься і вчинення умисного вбивства з мотивів расової, національної чи іншої нетерпимості, яке передбачене п.14 ч.2 ст.115 КК України як окремий різновид умисних вбивств при обтяжуючих обставинах. Поряд із іншими видами умисних вбивств, дане вбивство має свої особливості кваліфікації, які притаманні саме йому і дають можливість розмежовувати з іншими кримінальними правопорушеннями.
Насамперед, необхідно звернути увагу на підвищений ступінь суспільної небезпеки складу злочину, передбаченого п.14 ч.2 ст.115 КК України.
Оскільки такий склад є умисним вбивством при обтяжуючих обставинах, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, поза сумнівом залишається питання про високий ступінь його суспільної небезпеки, адже мова йде про особливо тяжкий злочин. В процесі здійснення кримінально-правової кваліфікації діянь, вчинених із мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, в тому числі умисного вбивства з такими мотивами (п.14 ч.2 ст.115 КК України), особливу
та основну увагу потрібно звертати на наявність спеціального мотиву як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Такий спеціальний мотив полягає саме в нетерпимості винної особи до представників певної раси, національності, релігійної групи.
Документ
Питання кваліфікації військових кримінальних правопорушень за кримінальним правом України
(Наукові перспективи, 2025) Плисюк Н.М.
Стаття присвячена дослідженню питань стосовно особливостей кваліфікації кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень).
Окреслені питання кваліфікації даного різновиду кримінальних правопорушень є важливими та актуальними як в процесі проведення кримінально-правової кваліфікації, так і в практиці застосування чинного кримінального законодавства в Україні. Спільним для усіх військових кримінальних правопорушень є родовий об’єкт, під яким слід розуміти охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, що складаються між особами, які проходять військову службу чи збори та державою. Хоча безпосередні об’єкти даних правопорушень виступають в якості розмежувальних. Але не лише об’єкт дозволяє розмежовувати військові кримінальні правопорушення з іншими суміжними складами кримінальних правопорушень. В якості розмежувальних можна виділити і предмет та суб’єкт складу кримінального правопорушення. При кваліфікації військових кримінальних правопорушень важливо розмежовувати такі поняття як «несення військової служби» та «проходження військової служби». Це питання набуває особливого значення, оскільки на рівні кримінального закону дані питання не врегульовані. Деякі факультативні ознаки об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення можуть виступати в окремих складах військових кримінальних правопорушень обов’язковими у випадках якщо вони передбачені у диспозиції статті КК України або випливають із неї. Обов’язковим у процесі здійснення кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння як військового кримінального правопорушення, є з’ясування питання про суб’єкта вчинення такого кримінального правопорушення, адже суб’єкт таких кримінальних правопорушень вважається спеціальним. Безумовно, для кримінально-правової кваліфікації військових кримінальних правопорушень надзвичайно важливими видаються і питання щодо встановлення ознак суб’єктивної сторони складів даних правопорушень. Оскільки вина є обов’язковою ознакою не лише складу військових кримінальних правопорушень, а й будь яких правопорушень в цілому, адже доки не встановлено і не доведено в законному порядку вину особи, її не можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Документ
Поняття та види потерпілої особи за кримінальним законодавством України
(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2025) Плисюк Н.М.
У статті досліджуються питання стосовно поняття і видів потерпілих від кримінальних правопорушень та їх ознаки. Проблема потерпілого від кримінального правопорушення в кримінальному праві вважається малодослідженою. Вона має комплексний і міжгалузевий характер. За загальним правилом, потерпілою визнається така фізична особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Поняття потерпілого від кримінального правопорушення не є законодавчо визначеним, тобто чинний КК України не закріплює визначення даного поняття, що призводить до певних трудно-
щів на практиці, не дивлячись на те, що в багатьох нормах чинного кримінального законодавства чітко вказується той чи інший вид потерпілого від протиправного посягання. Хоча в цілому
обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення потерпілого визнавати не можна, адже не в усіх кримінально караних діяннях є на нього вказівка. Тому потерпілий визнається
факультативною ознакою складу кримінального правопорушення і такою, яка має відношення до об’єкта кримінального правопорушення.
Встановлення на теоретичному рівні поняття потерпілого в кримінальному правопорушенні здійснюється по-різному, але спільним при цьому все таки є визнання того, що потерпілим виступає суб’єкт, який перебуває у певній сфері суспільних відносин, тому ним є окрема особа, певне об’єднання людей, держава та ін. Для здійснення правильної кримінально-правової кваліфікації важливе значення має чітке встановлення ознак потерпілої особи залежно від того, ким саме є така особа – чи це є представник влади, чи неповнолітня або малолітня особа, жінка, яка перебуває у стані вагітності та ін.
До демографічних ознак потерпілого відносяться: стать, вік, стан здоров’я, сімейний стан та інші. Стать потерпілої особи має значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти
статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти життя та здоров’я особи, проти особистих прав і свобод людини і громадянина. Вік особи використовується, як правило, для вказівки
на потерпілих, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Документ
Питання кваліфікації заподіяння смерті людини через необережність за кримінальним законодавством України
(Наукові перспективи, 2024) Плисюк Н.М.
Досліджуються питання щодо характеристики та аналізу особливостей кваліфікації заподіяння смерті людини через необережність за кримінальним законодавством України. Часто зустрічаються міркування, що кримінальні правопорушення, вчинені з необережною формою вини, є менш суспільно небезпечними, ніж аналогічні кримінальні правопорушення,
вчинені з умисною формою вини. Звісно, очевидним видається те, що умисне позбавлення життя іншої людини і насправді має більш високий ступінь суспільної небезпеки. Проте, разом із цим, суспільна небезпечність заподіяння смерті через необережність, є особливо суспільно небезпечним, адже хоч і з необережності, але людина позбавляється життя і в будь якому випадку такі
наслідки є незворотними та небезпечними. І не можна недооцінювати ступеня суспільної небезпечності позбавлення життя іншої людини через необережність. Важливими та актуальними для практики застосування кримінального законодавства в Україні, такими, які відіграють важливу роль в процесі здійснення кримінально-правової кваліфікації видаються саме окреслені питання.
В процесі реалізації кримінальної політики в Україні важливе значення має саме правильне здійснення кримінально-правової кваліфікації. В нормах закону про кримінальність України відображено і закріплено політику держави у сфері боротьби зі злочинністю шляхом застосування до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, покарань. І саме належна реалізація
кримінальної політики є можливою при правильному, належному застосуванні кримінально-правових норм. Досягнутою така мета може бути лише при правильно проведеній кримінально-правовій кваліфікації.
Одним із найважливіших аспектів визначення різновиду заподіяння смерті іншій людині є чітке визначення ознак, за якими можна здійснювати розмежування заподіяння смерті іншій людині через необережність, вбивства та самогубства.
Документ
Ознаки простого умисного вбивства за кримінальним законодавством України
(Економіка. Фінанси. Право., 2024) Плисюк Н.М.
Досліджено питання характеристики та аналізу основних ознак простого умисного вбивства за кримінальним законодавством України. Обов’язковою невід’ємною ознакою умисного вбивства, зокрема й простого його складу, є його протиправність.
Протиправність вбивства, як і будь якого іншого кримінального правопорушення, визначається винністю та караністю.
Протиправність означає заборону кримінально-правовою нормою вчинення того чи іншого діяння під загрозою застосування покарання за нього. Для детального та всебічного аналізу тієї чи іншої кримінально-правової норми, в цьому разі норми, яка передбачає так зване просте вбивство, важливим є насамперед встановлення ознак, які в їх сукупності утворюють склад
конкретного кримінального правопорушення. Варто відзначити, що для правильної кримінально-правової кваліфікації найбільш оптимальним та виправданим є аналіз ознак складу кримінального правопорушення за елементами такого складу.