Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!
Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.
Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Ідеалістичне тлумачення соціального конролю та правового порядку в німецькій класичній філософії
(Науковий вісник Львівського Державного університету внутрішніх справ, 2017) Налуцишин В.В.
Наведено ідеалістичне тлумачення соціального контролю та правово-го порядку в німецькій класичній філософії, яке відображено у творчості І. Канта, І. Фіхте, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха та ін. Зазначено, що: правопорядок, на думку І. Канта, встановлюється для забезпечення сво-боди і повинен спиратися на загальнообов’язкові закони; І. Фіхте вважав, що досягнути соціального порядку можливо лише за допомогою суспільного дого-вору; згідно з філософією Гегеля, основною цінністю, на якій ґрунтується соціальний контроль, є свобода як усвідомлена необхідність.
Документ
Гуманістичні уявлення про соціальний контроль та правовий порядок у філософсько-правових поглядах Ш.-Л. де Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, Б. Спінози та с. фон Пуфендорфа
(Прикарпатський юридичний вісник, 2017) Налуцишин В.В.
Статтю присвячено з’ясуванню сутності та змісту соціального контролю і правового порядку у філософсько-правових поглядах Ш.-Л. де Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, Б. Спінози та С. фон Пуфендорфа. Проаналізовано підходи мислителів до визначення категорій «соціальний порядок», «соціальний контроль», «правовий порядок».
Документ
Формування правового порядку в історичній ретроспективі соціального контролю
(Європейські перспективи, 2017) Налуцишин В.В.
У статті досліджується ґенеза ідеї соціального контролю та її вплив на розвиток порядку. Стан порядку і стабільності у суспільстві залежить від багатьох соціальних факторів. Серед них важливе місце займає соціальний контроль, як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти ця проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується разом з іншими соціальними і правовими засобами, як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. Встановлено, що соціальний контроль відомий людству від початку створення першого соціального інституту - сім’ї. Виявлено, що реалізація соціального порядку, який породжується соціальними зв’язками та зумовлений контролем може досягатися за допомогою: моральних норм (Конфуцій); засобів примусового характеру (Н. Макіавеллі, Ж-Ж. Руссо); лідерства, престижу, табу, громадської думки (Р. Парк); солідарності (Е. Дюркгейм); освітніх інститутів, навчальних закладів тощо (П. Бурдьє); раціоналізації економіки, управління, суспільного життя, влади (М. Вебер); примусу, експлуатації, влади (К. Маркс, Г. Зіммель, Ф. Енгельс); соціальних норм і цінностей, ритуальних дій, інституалізації, примусу, насильства (Т. Парсонс); культури, санкцій (Р. Лапьєр); влади та підпорядкування через національну церкву, систему каст, титулів і церемоній (Г. Спенсер);народних звичаїв, традицій, соціальних інститутів, законів (У. Самнер).
Документ
Ухвали суду щодо призначення експертизи в цивільних справах як об’єкт апеляційного оскарження
(Університетські наукові записки, 2026) Трач О.М.; Trach O.
Самостійним об’єктом апеляційного оскарження виступає ухвала про призначення експертизи. Однак окремо на неї не може бути подано касаційну скаргу. Призначення експертизи — одна із підстав постановлення ухвали про зупинення провадження у справі, яка також є самостійним об’єктом апеляційного оскарження. Вони є окремими об’єктами перегляду, а кожна із них має власний предмет перевірки. Непоодинокими є випадки оскарження ухвал про призначення експертизи у зв’язку із тим, що суд під час зупинення провадження у справі зібрав, долучив та надав експерту нові докази для проведення експертизи. Наявність таких випадків обумовлена неправильним трактуванням судами норм щодо зупинення провадження у справі як виду ускладнення в цивільному процесі, в якому має місце призначена експертиза. Для уникнення допущення таких непоодиноких судових помилок є потреба доповнення ЦПК України положеннями про те, що клопотання експерта щодо збирання нових додаткових матеріалів, зразків розглядається судом після поновлення провадження, яке було зупинене. Ухвала про відхилення клопотання учасника справи про долучення платіжного документа щодо оплати вартості проведення експертизи та направлення справи для проведення експертизи не віднесена до самостійних об’єктів оскарження, зокрема, якщо мало місце неналежне повідомлення сторони про необхідність здійснення такої оплати. Встановлено відсутність чіткої нормативної визначеності темпоральних меж здійснення права щодо проведення експертизи на замовлення учасника справи, що обумовило виникнення різної судової практики з цього питання. Після відкриття провадження у справі питання, пов’язані із потребою експертного дослідження і отримання відповідного висновку, мають вирішуватися, на думку автора, лише судом. Важливість полягає в навичках визначення потреби проведення експертизи, виду експертизи, формулювання питань, з яких мають бути надані відповіді експертом, визначенні потреби кількісного складу експертів, експертних установ, можливостях витребування ним відповідних потрібних матеріалів для дослідження. Вони наявні в суду, однак пересічний учасник справи не володіє такими знаннями та навичками. Встановлено недостатню регламентацію зіставлення здійснення права на проведення експертизи за замовленням учасника справи та призначення експертизи судом та відповідно обов’язку суду щодо її призначення, коли учасник справи не реалізував першу правомочність та звернувся до суду з клопотанням про її призначення. Ухвала про відмову у призначенні експертизи судом має бути віднесена до самостійних об’єктів апеляційного оскарження.
Документ
Здійснення права на касаційне оскарження ухвали в цивільному процесі
(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2026) Трач О.М.; Trach O.
ЦПК України визначає диференційований підхід до здійснення права оскарження ухвал. Законодавець встановлює обмеження щодо складу ухвал, на які може бути подана самостійна касаційна скарга. Доктрина цивільного процесу містить різні підходи щодо складу таких ухвал. Наявна судова практика вказує на неповноту та нечіткість визначення їх складу. При встановлені ухвал, на які може бути подана самостійна касаційна скарга, законодавцю слід виходити із їх впливу на досягнення мети цивільного судочинства. Учасники справи мають зберігати реальну можливість перегляду ухвали у випадках, коли це є необхідним для забезпечення справедливого, своєчасного судового розгляду та ухвалення законного та обґрунтованого рішення в майбутньому. Самостійним об’єктом касаційного оскарження виступають ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному провадженні не залежно від того, яка постанова буде прийнята апеляційним судом за результати розгляду такої скарги. Потреба апеляційного перегляду ухвали обумовлена принципом інстанційності. Окрема касаційна скарга може бути подана на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, а також ухвалу про залишення заяви без розгляду, якою ініціювалось окреме провадження. На відміну від здійснення права апеляційного оскарження ухвала про затвердження мирової угоди не віднесена законодавцем до самостійних об’єктів касаційного оскарження. ЦПК України не відносить до самостійний об’єктів касаційного оскарження ухвалу про відмову у поновлені апеляційного провадження. Вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд не розглядає заявлені вимоги та доводи апеляційної скарги. Матиме місце вплив на своєчасність розгляду справи, ефективність захисту прав, свобод чи інтересів, затягуватиметься набрання рішенням законної сили. Це зумовлює її включення до ст. 389 ЦПК України. До об’єктів самостійного касаційного оскарження слід також віднести ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у призначенні експертизи. Якщо суд касаційної інстанції дійде висновку, що ухвала, не належить до самостійних об’єктів касаційного оскарження, після відкриття касаційного провадження, він має постановляти ухвалу про закриття касаційного провадження за скаргою на таку ухвалу