Ласкаво просимо до Електронного архіву Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова!

Електронний архів університету наповнюється наступними матеріалами: наукові публікації працівників та студентів, статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки.

Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Photo by @inspiredimages
 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА ПОДІЛЛІ (1920–1921 рр.)
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2025) Місінкевич Л.Л.
Висвітлено особливості встановлення радянського терору над територією регіону та механізми формування репресивного апарату влади, зокрема процес створення губернським революційним комітетом Подільської губернської надзвичайної комісії. Цей орган у координації з губернським революційним трибуналом розгорнув системну діяльність, спрямовану на пошук, нейтралізацію та фізичне знищення осіб і соціальних груп, кваліфікованих владою як «контрреволюційні елементи». Проаналізовано інструментарій утвердження нової влади, що передбачав широке застосування насильства, зокрема практику масових страт, примусові реквізиції. Окрему увагу приділено дослідженню соціально-політичних умов, за яких відбувалося стихійне формування збройних селянських загонів. Показано, що ці формування стали реакцією місцевого населення на репресивну політику влади та вступали у збройне протистояння з продовольчими загонами й підрозділами Червоної армії, перетворюючись на важливий чинник дестабілізації ситуації в регіоні. Проаналізовано запровадження спеціальних механізмів боротьби із селянським повстанським рухом, серед яких ключове місце посідали систематичне використання практики заручництва та послідовне розширення принципу колективної відповідальності населення. Ці заходи застосовувалися як інструмент тиску на громади з метою залякування, придушення опору та забезпечення безперебійного функціонування стратегічно важливих об’єктів, передусім залізничного транспорту й за собів зв’язку. Звернено увагу на функціонуванні інституту «відповідачів», який ґрунтувався на покладанні колективної відповідальності мешканців населених пунктів або районів за «бандитські» чи «повстанські» дії. Запровадження цієї системи мало показовий і публічний характер: у районах, оголошених владою «неблагонадійними», рішення ухвалювалися на загальних сільських зборах, що посилювало психологічний тиск на населення. Встановлено роботу надзвичайної «трійки», діяльність якої поширювалася на всю територію Поділля. Основними завданнями цього органу було оперативне придушення «контрреволюційних» і «бандитських» виявів, здійснення репресивних акцій позасудового характеру, а також кампанія з вилучення зброї у місцевого населення, що остаточно закріплювало режим терору над регіоном.
Ескіз недоступний
Документ
ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН І ФОРМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ПОДІЛЛЯ В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИКИ КОРЕНІЗАЦІЇ У 1920–1930-Х РОКАХ
(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2025) Місіневич Л.Л.
Досліджено специфіку міжнаціональних відносин і повсякденного життя етнічних спільнот Поділля, що дає змогу оцінити практичні кроки партійно-державного керівництва 1920–1930-х рр. у сфері регулювання економічного життя регіону, зокрема єврейського та польського населення. Показано, що в межах політики коренізації радянська влада прагнула залучити національні меншини до активної участі в процесах соціалістичного будівництва. Зафіксовано трансформацію світоглядних орієнтацій польського населення щодо власної національної ідентичності, спричинену страхом репресій і дискримінаційних практик з боку держави. Висвітлено складні соціально-економічні умови існування значної частини єврейського населення міст і містечок Поділля. На матеріалах окремих округів простежено результати обстежень єврейського населення та формування його соціальної структури, яка суттєво різнилася за професійною належністю й рівнем матеріального забезпечення. Проаналізовано становлення кооперативних форм господарювання, зокрема сільськогосподарських колективів, зумовлене низькою землезабезпеченістю та нестачею робочої худоби в господарствах національних меншин. За цих умов виконавча влада Шепетівського округу розробляла рекомендації щодо впровадження колективного землекористування. Попри їх відсутність, в Острополі та Красилівському районі виникли перші єврейські артілі. Висвітлено причини конфліктних відносин між місцевим населенням і єврейськими колоністами, що виявлялися в соціальній напрузі, земельних конфліктах та насильницьких діях. Досліджено діяльність понад 85 національних сільськогосподарських артілей Поділля, що функціонували в умовах економічних труднощів, спричинених браком худоби, знарядь праці та обмеженою державною кредитною підтримкою. Значна частина їхньої продукції реалізовувалася через систему сільськогосподарської кооперації. Паралельно розвивалися промислові й кустарні кооперативи, зокрема в польських та єврейських громадах. Важливу роль у кооперативному русі відігравали кредитні й споживчі товариства, а також профспілки, які сприяли соціально-економічній інтеграції національних меншин.
Ескіз недоступний
Документ
Agile-підходи до управління страховими ризиками в умовах економічної та безпекової нестабільності
(Наука і техніка сьогодні. 2026. № 1 (55)., 2026) Крушинська Алла Вікторівна; Іжевський Павло Григорович
У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти застосування Agile-підходів з управління страховими ризиками в умовах економічної турбулентності, зростання безпекових загроз і структурних трансформацій страхового ринку. Обґрунтовано, що сучасне ризикове середовище страховиків характеризується високою динамічністю, заємопов’язаністю та багатофакторністю, що суттєво ускладнює використання традиційних актуарних і регламентованих моделей ризик-менеджменту. Вказано, що зрос тання макроекономічних, ринкових, ESG-, кібернетичних і медичних ризиків потребує переходу до гнучких, адаптивних та ітеративних підходів до оцінювання і мінімізації ризиків. На основі аналізу міжнародних аналітичних звітів та європейських даних з нагляду за ринками визначено ключові тенденції ризиків страхового сектору, зокрема, зростання ролі ризиків цифровізації, кібербезпеки та сталого розвитку. Доведено, що нестабільність фінансових ринків, трансформація систем охорони здоров’я та зростання вартості медичних послуг формують нові виклики для страховиків, особливо у сфері медичного страхування, де спостерігається висока волатильність страхових виплат і тарифів. Акцентовано, що традиційні підходи до тарифоутворення та резервування в умовах таких змін не забезпечують достатньої швидкості реагування та адекватності управлінських рішень. В публікації узагальнено наукові підходи до трактування концепції Agile як філософії управління, що базується на ітеративності, адаптивності, міжфункціональній взаємодії та орієнтації на створення цінності. Обґрунтовано доцільність інтеграції Agile-фреймворків (Scrum, Kanban, Agile Portfolio Management, Lean/DevOps) у систему управління страховими ризиками з метою підвищення оперативності прийняття рішень, гнучкого коригування тарифних моделей та адаптації страхових продуктів до змін зовнішнього середовища. Особливу увагу приділено можливостям використання гібридних Agile моделей при розробці та впровадженні страхових продуктів, зокрема в медичному страхуванні. Сформовано висновок, що впровадження Agile-підходів у практику управління страховими ризиками сприяє підвищенню стійкості страхових компаній, ефективності ризик-менеджменту та конкурентоспроможності страхових продуктів в умовах економічної та безпекової нестабільності.
Ескіз недоступний
Документ
Особливості пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, у солідарній страховій пенсійній системі України
(Наука і техніка сьогодні. 1 (55). С. 649-660. 2026., 2026) Крушинська Алла Вікторівна; Бурбела Алла Леонідівна
У статті досліджено особливості пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, у межах солідарної пенсійної системи України з урахуванням сучасних соціально-економічних і безпекових викликів. Актуальність теми зумовлена умовами повномасштабної війни, суттєвими демографічними змінами та прогнозованим післявоєнним зростанням чисельності військових пенсіонерів, що посилює фінансове навантаження на солідарну пенсійну систему та державний бюджет. У роботі проаналізовано нормативно-правові засади пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема співвідношення положень спеціального пенсійного законодавства із механізмами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Визначено ключові фінансові й інституційні суперечності чинної моделі пенсійного забезпечення, пов’язані з різним правовим змістом категорій «вислуга років» і «страховий стаж», переважно бюджетним характером фінансування військових пенсій, а також нестабільністю та фрагментарністю механізмів перерахунку пенсійних виплат. Обґрунтовано, що пільгові умови зарахування окремих періодів військової служби, виконуючи важливу соціальну та мотиваційну функцію, водночас поглиблюють дисбаланс між пенсійними зобов’язаннями держави та фінансовими можливостями солідарної пенсійної системи. Окрему увагу приділено аналізу демографічних і бюджетних чинників дефіциту Пенсійного фонду України та їх впливу на стабільність пенсійного забезпечення військовослужбовців. Узагальнено зарубіжний досвід Сполучених Штатів Америки та Великої Британії щодо застосування змішаних пенсійних моделей, використання накопичувальних елементів і чіткого розмежування пенсійних та компен-саційних виплат. Зроблено висновок про доцільність інституційно збалансо-ваного підходу до реформування пенсійного забезпечення військових, який поєднує принципи соціальної справедливості, мотивації до військової служби та фінансової стійкості пенсійної системи України.
Ескіз недоступний
Документ
Еволюційні аспекти розвитку форм і видів грошей
(International Science Journal of Management, Economics & Finance 2026; 5(1): 34-41, 2026) Ткачук Наталія Миколаївна
В статті розглянуто еволюційні аспекти виникнення та зміни видів і форм грошей. Зазначено, що процес розвитку речових носіїв загального еквівалента вартості доцільно розглядати з врахуванням положень теорії носіїв як нової філософської системи поглядів. Сформульовано базові постулати філософії носіїв, які пояснюють причини зміни форм грошей та їх властивостей в історії розвитку людства. Підкреслено, що вид грошей є результатом їх розподілу із врахуванням соціально-економічної природи самих грошей. Подано авторське трактування форми грошей як зовнішнього виразу (втілення) конкретного виду грошей відповідно до виконувнаих ними функцій. Показано взаємозв’язок видів і форм грошей. Охарактеризовано товарні, металеві гроші. Відзначено, що купівельна спроможність товарних грошей залежала від вартості самого товару, який був загальним еквівалентом. Купівельна спроможність металевих грошей базувалася на вартості грошового металу з якого вони виготовлялися. Виокремлено три основні етапи в історії виникнення металевих грошей. Підкреслено особливе становище, що займали металеві гроші – своєрідна сполучна ланка між примітивними та сучасними грошима. Зазначено, що паперові гроші як представники грошових знаків, забезпечені примусовою купівельною спроможністю й випускаються державою для забезпечення бюджетних потреб незалежно від потреб товарного обігу. Поява кредитних грошей пов'язана з розвитком кредитних відносин і банківської справи. Вдімічено, що кредитні гроші не мають власної внутрішньої цінності, а купівельна спроможність визначається їхньою представницькою вартістю. Окреслено неоднакові закономірності обігу паперових і кредитних грошей. Досліджений процес еволюції видів і форм грошей дозволив оцінити взаємодоповнюючу роль соціально-економічних і технологічних умов зміни речових носіїв загального еквівалента в історії господарської діяльності людства.