Використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Наука і техніка сьогодні
Анотація
Стаття присвячена комплексному аналізу застосування
технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) у кримінальному провадженні з
урахуванням сучасних міжнародних стандартів, існуючих наукових підходів та
практичних потреб правоохоронної діяльності. Автори обґрунтовують
актуальність використання ШІ, зумовлену різким збільшенням обсягу цифрової
інформації, складністю її обробки та необхідністю підвищення ефективності
розслідувань. У роботі окреслено три ключові напрями впровадження ШІ:
запобігання злочинності, досудове розслідування та судовий розгляд.
Науковці пропонують розмежовувати у кримінальному процесі три категорії застосування ШІ: аналітичні інструменти, системи підтримки рішень та автоматизовані рішення, наголошуючи на неприпустимості повної алгоритмізації судових і процесуальних рішень.
Розглянуто можливості інтелектуального пошуку, OSINT-аналізу, класифікації даних, відеоаналітики, розпізнавання облич та інших технологій, що значно прискорюють обробку доказів і підвищують точність встановлення обставин злочину. Окрема увага приділена системам прогнозування ризику рецидиву чи неявки до суду, пріоритизації слідчих версій та цифровим засобам
моніторингу діяльності органів досудового розслідування.
Автори наголошують на суттєвих ризиках, пов'язаних із використанням ШІ: потенційній упередженості алгоритмів, загрозі порушення приватності, відсутності прозорості моделей, небезпеці появи «правових ілюзій». У статті сформульовано вимоги до допустимості та достовірності даних, згенерованих ШІ, та запропоновано низку процесуальних запобіжників, зокрема ведення
«технічного досьє системи», верифікацію цифрових доказів, обов'язковий людський контроль, а також удосконалення КПК України шляхом закріплення спеціального регулювання ШІ.
Зроблено висновок, що ШІ вже є реальним інструментом кримінального правосуддя, проте його впровадження повинно відбуватися з урахуванням принципів справедливого судочинства, гарантій прав людини та чітко визначених процесуальних стандартів. Стаття становить теоретичну та практичну цінність для науковців, суддів, прокурорів, адвокатів і всіх фахівців, залучених
до цифрової трансформації кримінального процесу.