Використання концепції соціальної філософії при визначенні ефективності кримінального провадження
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Європейські перспективи
Анотація
Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню застосування концепції с оціальної філософії для визначення та оцінювання ефективності кримінального провадження. Вихідною гіпотезою є припущення, що традиційні юридичні метрики - швидкість розгляду, кількість вироків, процесуальна економія, відсоток скасованих рішень – відображають лише частину реальної дієвості кримінальної юстиції, оскільки залишають поза фокусом ціннісно-нормативний вимір, легітимність рішень, рівень суспільної довіри та здатність інститутів знижувати криміногенні ризики. У межах соціально-філософського підходу ефективність розуміється як багатовимірна якість, що поєднує досягнення процесуально виправданих результатів із дотриманням гідності людини, передбачуваністю процедур, прозорістю та підзвітністю, зменшенням рецидиву й підсиленням спроможності спільнот до ненасильницького врегулювання конфліктів. Запропоновано авторську матрицю критеріїв, яка охоплює процесуально-юридичний, результативний, превентивний, соціальний (легітимаційний), правозахисний, ресурсний та адаптаційний виміри. Аргументовано, що така матриця дозволяє здійснювати порівняльну оцінку реформ, вимірювати вплив організаційних змін на довіру та забезпечує основу для збалансування між швидкістю провадження і глибиною встановлення істини. Особливу увагу приділено соціальній обумовленості кримінального закону й процедур, залежності ефективності від правової культури, незалежності суду, інституційної спроможності та якості державного управління. В українському контексті, позначеному війною, трансформаціями та потребою у стійкості, релевантність соціально-філософського підходу проявляється у здатності поєднати вимоги безпеки, справедливості й прав людини, не підміняючи одні цінності іншими. Практична цінність дослідження полягає у виробленні прикладних індикаторів і логіки їх зважування, що придатні для моніторингу якості кримінальних проваджень на рівні судів, органів досудового розслідування та прокуратури, а також у формування політики у сфері кримінального правосуддя.