Університетські наукові записки

Постійне посилання зібрання

https://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/45

Переглянути

Перегляд Університетські наукові записки за Автор "Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKA"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
    (Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2018) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKA
    Розглянуто забезпечення майнових інтересів учасників справи в цивільному процесі шляхом вжиття заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення. Запропоновано передбачити в цивільному процесуальному законодавстві обов’язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Акцентовано увагу на ролі вжиття судом заходів забезпечення позову для належного захисту майнових інтересів учасників справи в цивільному процесі. Визначено критерії, які суд повинен врахувати під час вирішення питання при забезпеченні позову. Виділено такий критерій, як баланс інтересів особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, й особи, стосовно якої ці заходи можуть бути вжиті. Іншою умовою забезпечення є відповідність розміру вимоги і співмірність виду забезпечення тим наслідкам, які може мати його прийняття для протилежної сторони. Суд також повинен врахувати відповідність заходів забезпечення позову інтересам відповідача, при цьому необхідно звернути увагу на доцільність зустрічного забезпечення позивачем. Розглянуто питання необхідності врахування безпосереднього зв’язку вжиття заходів забезпечення позову та предмета спору, а також достатності заходів за-безпечення позову меті забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову не повинно порушувати інтереси відповідача, третіх осіб, а також осіб, які не беруть участі у справі. У кожному конкретному випадку суд повинен забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи. Застосування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення законодавець відносить до дискреційних повноважень суду. Щодо зустрічного забезпечення, то ЦПК України передбачає тільки два випадки, коли забезпечувальні заходи застосовуються обов’язково. В інших випадках застосування зустрічного забезпечення здійснюється на вимогу суду або в разі задоволення клопотання відповідача про зустрічне забезпечення. Запропоновано передбачити у ЦПК України норму про відшкодування шкоди, завданої забезпеченням позову з метою сприяння захисту прав особи, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Судовий збір у контексті доступу до правосуддя: порівняльно-правовий аспект
    (Хмельницький університет управління та права , Університетські наукові записки, 2019) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKA
    Розглянуто питання необхідності сплати судового збору в контексті доступу до правосуддя. Акцентовано увагу на ролі економічних умов для забезпечення доступу до правосуддя, які включають встановлення розумного розміру судового збору і забезпечення процесуального механізму відстрочки, розстрочки чи часткового або повного звільнення від сплати судового збору. Звертається увага на необхідності забезпечення судовими органами належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Зважаючи на це, досліджена низка положень, які сприяють забезпеченню права на доступ до правосуддя особам, які не мають фінансової неспроможності сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Слід звернути увагу, що законодавством передбачені тотожні підстави як для звільнення судом від оплати судового збору, так і для зменшення розміру його оплати, а також для від строчення та розстрочення сплати судового збору. Акцентовано увагу на тому, що вирішення питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не повинно відбуватись із власної ініціативи суду. У разі, якщо майновий стан особи є незадовільним, ініціатива щодо відстрочення чи розстрочення сплатсудового збору повинна виходити від позивача або відповідача у разі подання ним зустрічного позову. Визначено критерії, які суд повинен врахувати при вирішенні питання про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору. Так, суд повинен враховувати рівень доходу позивача, тривале неотримання працівниками заробітної плати, неотримання орендної плати за здані земельні паї, дані про вік та недієздатність окремих осіб, заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги, стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, наявність утриманців тощо. Розглянуто питання необхідності відмежування випадків звільнення від оплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та випадків, коли судовий збір взагалі не сплачується, передбачені ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Акцентовано увагу на тому, що підстави для відмови суду у клопотаннях про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору мають бути достатньо аргументованими.