Університетські наукові записки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Університетські наукові записки за Автор "Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKA"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДо питання обсягу дискреційних повноважень суду в цивільному процесі(Університетські наукові записки, 2017) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKAРозглянута правова природа дискреційних повноважень суду при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції. Визначено, що завданнями дискреційних повноважень є досягнення оптимальної організації судового розгляду справи й оцінка доцільності проведення процесуальних дій, підвищення ефективності діяльності суду з метою забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано норми Цивільного процесуального кодексу України та визначено, що при наділенні дискреційними повноваженнями законодавцем використовуються різноманітні мовні конструкції, такі як: «суд може», «суд має право», «визнається судом». Обґрунтовано, що для реалізації судом дискреційних повноважень переважно вимагається вчинення ініціативних дій особами, які беруть участь у справі. З аналізу відносно визначених норм можна зробити висновок про те, що не в усіх випадках вчинення процесуальної дії на розсуд суду є можливим закріплювати мотиви, якими керувався суд у письмовій формі. Розглянуто ознаки дискреційних повноважень суду, якими слід вважати визначення нормами цивільного процесуального права, вчинення конкретної процесуальної дії із застосуванням власного розсуду, вмотивованість вибору варіанта процесуальної поведінки суду, об’єктивованість дискреційного повноваження у визначеній законом формі. Проаналізовано судову практику з питань реалізації дискреційних повноважень суду при вчиненні конкретних процесуальних дій. Зроблено висновок, що в певних випадках суди помилково відносять вчинення певної процесуальної дії до дискреційних повноважень суду. Виділено обсяг дискреційних повноважень суду при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством за ознаками мовного виразу в нормі цивільного процесуального права, підстав, умов та ініціативи реалізації дискреційних повноважень.
- ДокументЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2018) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKAРозглянуто забезпечення майнових інтересів учасників справи в цивільному процесі шляхом вжиття заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення. Запропоновано передбачити в цивільному процесуальному законодавстві обов’язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Акцентовано увагу на ролі вжиття судом заходів забезпечення позову для належного захисту майнових інтересів учасників справи в цивільному процесі. Визначено критерії, які суд повинен врахувати під час вирішення питання при забезпеченні позову. Виділено такий критерій, як баланс інтересів особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, й особи, стосовно якої ці заходи можуть бути вжиті. Іншою умовою забезпечення є відповідність розміру вимоги і співмірність виду забезпечення тим наслідкам, які може мати його прийняття для протилежної сторони. Суд також повинен врахувати відповідність заходів забезпечення позову інтересам відповідача, при цьому необхідно звернути увагу на доцільність зустрічного забезпечення позивачем. Розглянуто питання необхідності врахування безпосереднього зв’язку вжиття заходів забезпечення позову та предмета спору, а також достатності заходів за-безпечення позову меті забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову не повинно порушувати інтереси відповідача, третіх осіб, а також осіб, які не беруть участі у справі. У кожному конкретному випадку суд повинен забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи. Застосування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення законодавець відносить до дискреційних повноважень суду. Щодо зустрічного забезпечення, то ЦПК України передбачає тільки два випадки, коли забезпечувальні заходи застосовуються обов’язково. В інших випадках застосування зустрічного забезпечення здійснюється на вимогу суду або в разі задоволення клопотання відповідача про зустрічне забезпечення. Запропоновано передбачити у ЦПК України норму про відшкодування шкоди, завданої забезпеченням позову з метою сприяння захисту прав особи, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову.
- ДокументЗабезпечення майнових інтересів учасників справи в цивільному процесі: порівняльно-правовий аспект(Університетські наукові записки, 2018) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKAРозглянуто забезпечення майнових інтересів учасни ків справи в цивільному процесі шляхом вжиття захо дів забезпечення позову та зустрічного забезпечення. Запропоновано передбачити в цивільному процесуаль ному законодавстві обов’язок доказування необхіднос ті вжиття заходів забезпечення позову. Акцентовано увагу на ролі вжиття судом заходів забезпечення по зову для належного захисту майнових інтересів учас ників справи в цивільному процесі. Визначено критерії, які суд повинен врахувати під час вирішення питання при забезпеченні позову. Виділено такий критерій, як баланс інтересів особи, яка звернулась із заявою про за безпечення позову, й особи, стосовно якої ці заходи мо жуть бути вжиті. Іншою умовою забезпечення є від повідність розміру вимоги і співмірність виду забезпе чення тим наслідкам, які може мати його прийняття для протилежної сторони. Суд також повинен враху вати відповідність заходів забезпечення позову інтере- сам відповідача, при цьому необхідно звернути увагу на доцільність зустрічного забезпечення позивачем. Розглянуто питання необхідності врахування безпосе реднього зв’язку вжиття заходів забезпечення позову та предмета спору, а також достатності заходів забезпечення позову меті забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову не повинно порушувати ін тереси відповідача, третіх осіб, а також осіб, які не бе руть участі у справі. У кожному конкретному випадку суд повинен забезпечити баланс інтересів усіх учасни ків справи. Застосування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення законодавець відносить до дискреційних повноважень суду. Щодо зустрічного забезпечення, то ЦПК України передбачає тільки два випадки, коли забезпечувальні заходи застосовуються обов’язково. В інших випадках застосування зустрічно го забезпечення здійснюється на вимогу суду або в разі задоволення клопотання відповідача про зустрічне за безпечення. Запропоновано передбачити у ЦПК Украї ни норму про відшкодування шкоди, завданої забезпе ченням позову з метою сприяння захисту прав особи, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову.
- ДокументСудовий збір у контексті доступу до правосуддя: порівняльно-правовий аспект(Хмельницький університет управління та права , Університетські наукові записки, 2019) Гарієвська Мирослава Богданівна / Myroslava HARIIEVSKAРозглянуто питання необхідності сплати судового збору в контексті доступу до правосуддя. Акцентовано увагу на ролі економічних умов для забезпечення доступу до правосуддя, які включають встановлення розумного розміру судового збору і забезпечення процесуального механізму відстрочки, розстрочки чи часткового або повного звільнення від сплати судового збору. Звертається увага на необхідності забезпечення судовими органами належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Зважаючи на це, досліджена низка положень, які сприяють забезпеченню права на доступ до правосуддя особам, які не мають фінансової неспроможності сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Слід звернути увагу, що законодавством передбачені тотожні підстави як для звільнення судом від оплати судового збору, так і для зменшення розміру його оплати, а також для від строчення та розстрочення сплати судового збору. Акцентовано увагу на тому, що вирішення питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не повинно відбуватись із власної ініціативи суду. У разі, якщо майновий стан особи є незадовільним, ініціатива щодо відстрочення чи розстрочення сплатсудового збору повинна виходити від позивача або відповідача у разі подання ним зустрічного позову. Визначено критерії, які суд повинен врахувати при вирішенні питання про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору. Так, суд повинен враховувати рівень доходу позивача, тривале неотримання працівниками заробітної плати, неотримання орендної плати за здані земельні паї, дані про вік та недієздатність окремих осіб, заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги, стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, наявність утриманців тощо. Розглянуто питання необхідності відмежування випадків звільнення від оплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та випадків, коли судовий збір взагалі не сплачується, передбачені ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Акцентовано увагу на тому, що підстави для відмови суду у клопотаннях про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору мають бути достатньо аргументованими.