Університетські наукові записки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 67
- ДокументРОЛЬ ПРАВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII–XVIII СТ.СТ.)(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2019) Стеньгач Надія ОлександрівнаСеред регулятивно-комунікаційних механізмів ствердження влади в Українській козацькій державі є провідною схильність до правового вирішення суспільно-політичних питань — причому як в середовищі еліти, так і в стосунках між елітою та підвладними стратами. У контексті судочинства слід виділити схильність до забезпечення змагальності у судовому процесі між позивачем та відповідачем, створення відповідачу умов для захисту, спрямування роботи суду не лише на покарання, але й на відновлення справедливості, безпристрасність, колективність суддівства. Усе це означало неприйняття російських правових норм, де узаконювалося «право сильного». Орієнтація на безпристрасний правовий процес екстраполювалися на прояви як внутрішньо-, так і зовнішньополітичного життя. Насамперед, це фіксується у визнанні нелегітимними політичних акцій, проведених при опорі на воєнно-силовий тиск, примус. У внутрішньополітичному аспекті підкреслимо тенденцію до конституційних методів регулювання суспільного життя.
- ДокументРОЗРОБКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НА РУБЕЖІ ХІХ — ХХ СТ. В УКРАЇНІ(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2017) Стеньгач Надія ОлександрівнаОстаннє десятиліття ХІХ ст. стало переломним у розвитку українського національного руху. З виникненням у цей час у Галичині українських політичних партій національна ідея виходить за рамки суто інтелігентського середовища і проникає вглиб суспільства. Це створює умови для формування масового національного руху з яскравим політичним забарвленням. Галичина, попри власні важкі умови національного й економічного існування, стає центром українського руху, в тому числі й щодо східноукраїнських земель, відіграючи роль полігону, де створювалися і вдосконалювалися засоби національно-культурного та суспільно-політичного відродження українського народу. Під впливом назріваючих у Східній Галичині процесів національного самоусвідомлення, а також критики «молодими» радикалами народницького соціалізму і федеральних концепцій відбувалася еволюція в суспільнополітичній думці краю. Почали з’являтися роботи, в яких пропагувалася ідея самостійної, соборної української держави. Саме тоді одним із перших україн- © Стеньгач Н. О., 2017 Університетські наукові записки, 2017, № 63, с. 39-55. www.unz.km.ua 40 ську національну ідею й почав розробляти молодий галицький політик Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta». Політична самостійність України, вважав він, є життєво необхідною умовою для економічного та культурного розвитку. Українська держава, на його думку, повинна бути соборною та об’єднувати всі свої етнічні землі, оскільки національна ідея не стосуються лише українського народу, а є справою усіх націй, що населяють українську етнічну територію. Праця «Україна irredenta» здійснила великий вплив на еволюцію поглядів західноукраїнської інтелігенції, зокрема Івана Франка, котрий після її виходу перейшов із соціалістичного табору до національного.
- ДокументПраво на обов’язкову частку майна у спадщині в законодавстві України та зарубіжних країн(Університетські наукові записки, 2019-12-27) Кірик АллаДосліджено поєднання основних засад спадкового права — свободи заповіту й державно-правової охорони інтересів непрацездатних членів сім’ї та родичів. Проаналізовано принцип свободи заповіту, що характерний для всіх розвинених правових систем. Встановлено, що законодавство України не містить визначення поняття свободи заповіту, проте не виникає жодних сумнівів щодо існування цього принципу, що випливає з аналізу положень Цивільного кодексу України щодо спадкування. Визначено, що інститут обов’язкової частки є соціально-забезпечувальним заходом, який покликаний матеріально підтримати ту категорію осіб, які потребують особливого захисту. Проаналізовано аспекти обмеження свободи заповіту. Першим обмеженням свободи заповіту є право вимоги спадкоємців за законом до спадкоємців за заповітом, інше обмеження діє через систему резерву. Здійснено аналіз законодавства зарубіжних країн та окреслено особливості регулювання інституту обов’язкової частки в різних країнах. Визначено, що більшість європейських країн до обов’язкових спадкоємців відносить дітей спадкодавця та в деяких випадках вдову (вдівця) і батьків спадкодавця, натомість українське законодавство відносить до числа обов’язкових спадкоємців малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатну вдову (вдівця) та непрацездатних батьків. Вивчено новели правового регулювання спадкування обов’язкової частки в Австрії, Угорщині, Бельгії та інших європейських країнах. Досліджено тенденцію до зменшення числа обов’язкових спадкоємців, шляхом позбавлення вдови (вдівця) та батьків спадкодавця обов’язкової частки, натомість передбачено можливість зазначених осіб звернутись до суду з позовом про встановлення узуфрукту на майно спадкодавця.
- ДокументПоняття гарантій прав спадкоємців в спадковому праві України(Університетські наукові записки, 2020-12-30) Кірик АллаДосліджено джерела римського права, які зіграли важливу роль у становленні спадкового права, як правового інституту. Розглянуто визначення поняття «заповіт», яке першим сформував римський юрист Ульпіан. Досліджено походження слова «гарантія» та розглянуто його тлумачення у різних словниках. Встановлено, що гарантії відіграють вирішальну роль, оскільки лише при гарантованості прав можна розраховувати на повне і всебічне їх використання. З’ясовано, що питанню гарантій прав спадкоємців, приділяється незначна увага серед науковців. Проаналізовано думки науковців стосовно тлумачення терміну гарантії прав та свобод особи, а також визначені підходи до розуміння природи гарантій. З’ясовано, що серед дослідників спостерігаються різні позиції щодо визначення поняття «гарантії прав». На основі проаналізованих поглядів науковців сформовано основні ознаки гарантій прав та свобод людини, до яких відносяться: державна природа гарантій; нормативно-правова закріпленість гарантій; універсальний та безперервний характер гарантій; є показником рівня розвиненості національної системи права; покликані охороняти і захищати права людини і громадянина. Здійснено аналіз конкретних гарантії прав родичів спадкодавця, що містяться в законодавстві України. Визначено найбільш проблемні положеннями в спадковому праві, які впливають на гарантованість прав спадкоємців, серед яких: положення про повноваження та організацію діяльності нотаріусів; положення про секретний заповіт; положення стосовно термінів прийняття спадку. На основі аналізу гарантій прав спадкоємців в спадковому праві України виокремлені основні ознаки таких гарантій. Узагальнено підходи до виокремлення категорії «гарантії прав спадкоємців» та наведено визначення таких гарантій у широкому та вузькому розумінні.
- ДокументЛіцензування туристичної діяльності в зарубіжних країнах(Університетські наукові записки, 2021-07-03) Черняк Олена, Кірик АллаДосліджено туристичну галузь, як одну з важливих складових економіки світу. Розглянуто місце і роль ліцензування туристичної діяльності в системі державного регулювання у сфері туризму. Проаналізовано нормативно-правове регулювання ліцензування туристичної діяльності в Україні. Визначено, що обов’язок з видачі ліцензій на право провадження туроператорської діяльності покладено на Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ). Розглянуто погляди представників туристичного бізнесу, щодо скасування ліцензування діяльності туристичних агентств в Україні, що було здійснено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності». Проаналізовано сучасні підходи до захисту прав і законних інтересів учасників туристичного ринку по окремих країнах світу та в Україні. Розглянуто порядок видачі ліцензій на зайняття туристичною діяльність в таких популярних туристичних країнах, як Італія, Франція, Велика Британія, Туреччина, Таїланд, Японія та ОАЕ. Досліджено правове регулювання туристичної діяльності в Європейському Союзі та проаналізовано Директиву (ЄС) № 2015/2302 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 року про пакетні тури та пов’язані з ними організації подорожей, метою якої є сприяння нормальному функціонуванню внутрішнього ринку та досягненню якомога більш високого та однакового рівня захисту споживачів туристичних послуг. Визначено, які органи державної влади в зарубіжних країнах відповідають за державне регулювання туристичної діяльності. Розглянуто види ліцензій, які можна отримати при відкритті туристичних фірм в зарубіжних країнах. Встановлено що, процедура отримання ліцензії відрізняється від країни до країни і залежить від ряду факторів, серед яких: моделі управління державним туризмом, розвиток загальної правової бази, формування та структура туристичного ринку, наявність асоціації професіоналів туризму. Проаналізовано вдосконалення державного регулювання розвитку туризму в Україні на основі міжнародного досвіду. Визначено напрямки України, які направлені на вдосконалення туристичної сфери, а саме запровадження реєстру суб’єктів туристичної діяльності.