Університетські наукові записки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
- ДокументЮрисдикційна форма захисту сімейних прав(Університетські наукові записки, 2019) Сердечна Ірина Леонідівна / Serdechna I.L.Визначено, що захист сімейних прав і охоронюваних законом інтересів є однією з найбільш важливих гарантій існування цих прав та інтересів. Це обумовлено тим, що права та інтереси у будь-якій сфері суспільного життя не завжди здійснюються безперешкодно. Захист суб’єктивних прав реалізується в передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування належної форми. Під формою захисту розуміють комплекс внутрішньо погоджених організаційних заходів щодо захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Досліджено, що в теорії права існують різні підходи науковців до виділення форм захисту сімейних прав. Ми схиляємось до точки зору існування, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту. Запропоновано в межах юрисдикційної форми захисту сімейних прав та інтересів виділити судову та позасудову форми захисту. Сутність судового захисту розкрито через можливість особи звернутися за захистом свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права до суду. У свою чергу, під позасудовою формою захисту авторка розуміє можливість особи звернутися до інших, окрім суду, компетентних органів для захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного сімейного права. При позасудовій формі захисту сімейних прав та інтересів, суб’єкти звертаються до таких установ як органи опіки та піклування, нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших. В межах статті доведено, що рішення органу опіки та піклування мають, як правило, рекомендаційний характер. Разом із цим його рішення є обов’язковими до виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення рішення заінтересована особа не звернулася до суду. Органи нотаріату відіграють важливе значення при договірному регулюванні правовідносин між учасниками сімейних правовідносин, а саме при укладенні сімейно-правових договорів. Сімейне законодавство наділяє певними повноваженнями прокурора у сфері захисту сімейних прав. У свою чергу адвокатура частково відіграє роль у захисті сімейних прав. Обґрунтовано, що інститут медіації заслуговує на увагу при дослідженні питання захисту сімейних прав та інтересів. Авторкою визначено, що найефективнішою формою захисту сімейних прав та інтересів є судовий захист.
- ДокументСімейні права та обов’язки фактичного вихователя та дитини Університетські наукові записки(Університетські наукові записки, 2016) Сердечна І. Л.; Serdechna I. L.
- ДокументПРО ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я СОЦІАЛЬНО ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ(Університецькі наукові записки, 2021) Бондаренко-Зелінська Надія; Бориславська Марина; Зелінський Андрій; Bondarenko-Zelinska Nadiia; Boryslavska Maryna; Zelinskyі AndriiМетою статті є окреслення найбільш значимих аспектів забезпечення реального здійснення особами, які належать до соціально вразливих груп населення, своїх прав у сфері охорони здоров’я. Внаслідок проведеного дослідження з’ясовано, що вразливість як соціально-правове явище — це стан, коли особа, сім’я, група осіб не можуть задовольнити свої базові та соціальні потреби через на-явність обставини/сукупності обставин, які цьому перешкоджають. Запропоновано визначення соціально вразливих груп населення. Проведене розмежування соціально вразливих груп населення із малозабезпеченими особами. Обґрунтовано, що діти є найбільш чисельною соціально вразливою групою населення. При чини такого висновку полягають у соціальній вразливості та потенційній незахищеності дітей внаслідок їхнього віку, недостатності життєвого досвіду, психологічної та розумової нерівномірності та об’єктивної неготовності до багатьох життєвих реа-лій. Встановлена залежність благополуччя дитини від ефективності здійснення її права на охорону здоров’я. Право на охорону здоров’я кожної дитини в Україні може бути забезпечене лише при гарантованому доступі до кваліфікованих лікарів та до життєвонеобхідних лікарських засобів з доведеною ефективністю. Причому такий доступ повинен бути своєчасним, забезпечуватися вже у момент виникнення в дитини потреби у медичній допомозі. Встановлені важливі напрямки державної політики у сфері охорони здоров’я дітей. Серед них: розробка ефективного механізму превентивного виявлення, моніторингу та захисту дітей, щодо яких є лише перші ознаки виникнення навколо дитини негативної ситуації; контроль та координація процесу інформування і батьків, і дітей щодо дитячого здоров’я та «гігієни сім’ї»; сприяння та заохочення належного проходження регулярних профілактичних медичних оглядів для тих категорій дітей, для яких законодавство їх встановлює як обов’язкові; правовий, науковий та промисловий розвиток фармацевтичної сфери з метою максимального забезпечення внутрішнього ринку держави якісними ліками. Пропонується здійснювати періодичний перегляд Календаря щеплень, включення до нього непередбачених чинним законодавством «керованих» інфекцій та запровадження системи заохочення проходження вакцинації. Для захисту інтересів дитини обґрунтована необхідність запровадження спеціальних електрон-них ресурсів (відповідної платформи) з необхідною інформацією для дітей та можливістю зворотного зв’язку. Для розробки та-кого ресурсу слід використати найкращий світовий досвід.
- ДокументОкремі питання захисту прав та інтересів відповідача в цивільному процесі(Університецькі наукові записки, 2015) Бондаренко-Зелінська Надія Леонтіївна; Гопкін Павло Валерійович; Bondarenko-Zelinska Nadiia L.; Hopkin Pavlo V.анотація The effectiveness of National Mechanism of Human Rights Protection largely depends on the quality of legislative regulation of participation of the parties in civil procedure; their civil procedural legal personality; features of the implementation of procedural rights and obligations. However, court practice proves that the existing procedural order does not fully allow real protection of rights and legitimate interests of citizens as a result of the fact that the concerned persons are not always able to implement the procedural rights granted to them effectively, due to primarily imperfection of civil procedural law. In this article, we attempt to draw attention of the legal community to the problems of Protection rights and interests of a defendant in civil procedure. We analyze the problems of providing balance of opportunities of the parties in civil procedure for the purpose to implement the adversarial principle and the Principle of procedural equality. Also the procedural guarantees to protect the rights of a defendant during the court proceedings are examined. The article focuses on the problems of enforcement in this area. Однією з необхідних умов ефективності національного механізму захисту прав особи є якісне законодавче регулювання участі сторін в цивільному судочинстві, їх цивільної процесуальної правосуб’єктності, особливостей здійснення процесуальних права та обов’язків. Разом з тим, судова практика переконливо свідчить, що існуючий процесуальний порядок не в повній мірі дозволяє забезпечити реальний захист прав і законних інтересів громадян в наслідок того, що у заінтересованих осіб не завжди є можливість ефективно реалізовувати надані їм процесуальні права, що обумовлено в першу чергу недосконалістю цивільного процесуального законодавства. В цій статті робиться спроба привернути увагу юридичної спільноти до проблематики захисту прав та інтересів відповідача в ході цивільного судочинства. Розглядаються питання про забезпечення балансу можливостей сторін в цивільному процесі з метою реальної реалізації принципів змагальності та процесуальної рівності. Також аналізуються процесуальні гарантії та засоби захисту відповідача в процесі розгляду та вирішення прав судами, акцентується увага на проблемах правозастосування в цій сфері.
- ДокументК ВОПРОСУ О МОДЕРНИЗАЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО МЕХАНИЗМА ЗАЩИТЫ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА(Університецькі наукові записки, 2014) Каменков Віктор Сергійович; Бондаренко-Зелінська Надія Леонтіївна; Kamenkov Viktor S.; Bondarenko-Zelinska Nadiia L.анотація The problems and prospects of creating an effective mechanism to protect the rights and freedoms of the citizen, through the introduction of alternative methods of conflict resolution and legal disputes (ADR) in Belarus, Ukraine and some other countries are analysed.. Explores the historical and legal conditions for the formation of national and international, including promoting integration, ways of protecting individual rights starting from the tenth century BC are investigated; the factors that influenced them and patterns of development are analysed; the prospects of legislation reform to improve the efficiency and modernization of existing rights protection mechanism including by taking into account the global, European, other experiences by introducing of alternative methods of resolving disputes are formulated. Розглядаються проблеми та перспективи створення ефективного механізму захисту прав та свобод людини і громадянина, шляхом запровадження способів альтернативного вирішення правових спорів у Білорусі, Україні, деяких інших державах. Досліджуються історико-правові умови формування національних та інтернаціональних, в тому числі тих, що сприяють інтеграції, способів захисту прав особистості, починаючи з Х ст. н. е., аналізуються чинники, на них впливають і закономірності їх розвитку; визначаються перспективні напрямки реформування законодавства з метою підвищення ефективності та модернізації існуючого механізму захисту прав в т.ч. з урахуванням світового, європейського, іншого досвіду, шляхом впровадження методів альтернативного вирішення та врегулювання конфліктів та правових спорів.