Судовий збір у контексті доступу до правосуддя: порівняльно-правовий аспект
Ескіз недоступний
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький університет управління та права , Університетські наукові записки
Анотація
Розглянуто питання необхідності сплати судового збору в контексті доступу до правосуддя. Акцентовано увагу на ролі економічних умов для забезпечення доступу до правосуддя, які включають встановлення розумного розміру судового збору і забезпечення процесуального механізму відстрочки, розстрочки чи часткового або повного звільнення від сплати судового збору. Звертається увага на необхідності забезпечення судовими органами належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Зважаючи на це, досліджена низка положень, які сприяють забезпеченню права на доступ до правосуддя особам, які не мають фінансової неспроможності сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Слід звернути увагу, що законодавством передбачені тотожні підстави як для звільнення судом від оплати судового збору,
так і для зменшення розміру його оплати, а також для від строчення та розстрочення сплати судового збору. Акцентовано
увагу на тому, що вирішення питання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не повинно відбуватись із власної ініціативи суду. У разі, якщо майновий стан особи є незадовільним, ініціатива щодо відстрочення чи розстрочення сплатсудового збору повинна виходити від позивача або відповідача у разі подання ним зустрічного позову. Визначено критерії, які суд повинен врахувати при вирішенні питання про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору. Так, суд повинен враховувати рівень доходу позивача, тривале неотримання працівниками заробітної плати, неотримання орендної плати за здані земельні паї, дані про вік та недієздатність окремих осіб, заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги, стягнення заборгованості з
позивача в межах виконавчого провадження, наявність утриманців тощо. Розглянуто питання необхідності відмежування випадків звільнення від оплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та випадків, коли судовий збір взагалі не сплачується, передбачені ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Акцентовано увагу на тому, що підстави для відмови суду у клопотаннях про відстрочку, розстрочку чи часткове або повне звільнення від сплати судового збору мають бути достатньо аргументованими.
Опис
Проблема ефективної реалізації права кожної особи на належний судовий захист безпосередньо пов’язана із забезпеченням доступності до
правосуддя. Частиною третьою ст. 3 Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453–VІ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України [1]. Цією нормою суди визначено суб’єктом, який повинен забезпечити в Україні реалізацію конституційного права на належний судовий захист. Зважаючи на продовження процесу реформування цивільного процесуального законодавства, актуальним залишається питання забезпечення доступності правосуддя, доступності судового захисту