Перегляд за Автор "Івановська Алла Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАдміністративно-правові засади організації публічної служби в органах управління Державної прикордонної служби України(Економіка. Фінанси. Право, 2022) Івановська Алла Миколаївна; Владовська Катерина ПетрівнаУ статті виконано наукове дослідження адміністративно-правових засад організації публічної служби в органах управління Державної прикордонної служби України. Визначено, що публічна служба в органах управління Державної прикордонної служби України є особливим видом публічної служби – т. зв. «публічною службою у правоохоронних органах» і має як загальні ознаки публічної служби, притаманні усім видам публічної служби загалом і службі у правоохоронних органах зокрема, так і специфічні ознаки.
- ДокументАдміністрування податків в умовах цифровізації у країнах Європейського Союзу: досвід для України(Економіка, фінанси, право, 2023) Івановська Алла МиколаївнаУ статті досліджено проблеми адміністрування податків в умовах цифровізації економіки у країнах Європейського Союзу, проаналізовано методи адміністрування податків, які застосовуються у провідних європейських державах. Акцентовано увагу на основних проблемах та викликах, що стоять перед країнами ЄС у питанні адміністрування податків в умовах цифровізації, визначено шляхи подолання цих викликів. Окреслено перспективи активізації впровадження цифрових технологій в адміністрування податків в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС у цій сфері.
- ДокументДо питання про коло суб'єктів реалізації конституційного контролю(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена аналізу доктринальних позицій та практики правового регулювання у сфері кола суб’єктів реалізації конституційного контролю. Звертається увага на широкий підхід до розуміння конституційного контролю, відповідно до якого конституційним контролем називається діяльність компетентних державних органів (глави держави, парламенту, уряду, судів, спеціалізованих органів конституційного контролю) щодо забезпечення верховенства конституції в системі нормативних актів, її прямого безпосереднього впливу в діяльності суб’єктів суспільних відносин. З урахуванням наукових поглядів щодо визначення парламенту, глави держави та уряду в якості суб’єктів конституційного контролю та практики реалізації повноважень Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України зроблено висновок, що законодавчо визначене коло повноважень цих органів не дає можливості визначити їх як суб’єктів реалізації конституційного контролю, особливо з огляду на те, що обов’язок (чи право) здійснення конституційного контролю за такими органами прямо не передбачено жодною демократичною конституцією. Автори наголошують, що вищі органи державної влади володіють повноваженнями зі здійснення державного контролю, однак не мають реального впливу саме на визначення конституційності нормативно-правових актів та дій органів публічної влади. Наголошується, що широкий підхід до розуміння кола суб’єктів реалізації конституційного контролю є тотожним із колом суб’єктів правової охорони конституції, до яких, на думку авторів, належать вищі органи державної влади, які наділені відповідними влад ними повноваженнями, що дають можливість реально забезпечити верховенство конституції та стан конституційної законності в державі. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що з погляду суб’єктів здійснення конституційний контроль слід розглядати у вузькому розумінні як діяльність судів системи судоустрою та спеціалізованих органів конституційного контролю, спрямовану на забезпечення верховенства конституції та конституційної законності в державі, забезпечення чіткого балансу між гілками влад, сприяння реалізації та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.
- ДокументДо питання про правову природу публічного контролю(Київський часопис права, 2021) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню правової природи публічного контролю, визначенню його характерних рис і видів. На основі аналізу доктринальних підходів до розуміння сутності контролю загалом і публічного контролю зокрема зроблено висновок, що публічний контроль потрібно розглядати в аспекті регулювання всієї публічної сфери життєдіяльності суспільства як систему організаційно-правових форм забезпечення законності в діяльності публічної адміністрації, як механізм забезпечення публічності й ефективності її діяльності. З урахуванням наукових поглядів щодо обсягу поняття «публічний контроль» із позиції суб’єктів його здійснення аргументовано доцільність виділення таких різновидів публічного контролю, як державний, муніципальний і громадський контроль. Стверджується, що державний контроль тією чи іншою мірою виконують усі державні органи з предметів свого відання, які мають право здійснювати контрольні повноваження або давати обов’язкові вказівки. З урахуванням широкого підходу до питання суб’єктів державного контролю залежно від органів які його здійснюють, визначено види державного контролю, а саме: контроль законодавчої влади, президентський контроль, контроль виконавчої влади, конституційний контроль, судовий контроль, контроль омбудсмена, фінансовий контроль, контроль центральних виборчих органів. Громадський контроль запропоновано розглядати як вияв волі громадян щодо актів і дій публічної адміністрації, який полягає в ефективній системі доступу громадськості до всіх аспектів діяльності держави й інститутів громадянського суспільства. Основними видами громадського контролю визначено: контроль, котрий здійснюється громадськими організаціями, громадські експертизи, громадські слухання. Муніципальний контроль визначено як діяльність від повідних органів місцевого самоврядування та їхніх голів, спрямована на забезпечення законності в роботі муніципальних органів і виконання ними завдань місцевого самоврядування. Обґрунтовується недоцільність виділення як окремого виду публічного контролю міжнародного на тій підставі, що контроль міжнародних організацій є інститутом міжнародного права, тоді як публічний контроль містить сукупність внутрішньо державних засобів і методів впливу на публічну адміністрацію та інститути громадянського суспільства. Наголошується, що публічний контроль є важливою функцією держави, реалізація якої сприяє забезпеченню законності в діяльності публічної адміністрації, реалізації та захисту прав і свобод громадян.
- ДокументДо питання про сутність конституційного нормоконтролю(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Івановська Алла МиколаївнаСтаттю присвячено дослідженню поняття та змісту конституційного нормоконтролю як правової категорії, характеристиці його видів та визначенню ролі конституційного нормоконтролю в забезпеченні конституційної законності в державі. З урахуванням наукових поглядів на зміст поняття «нормоконтроль», його об’єкт і предмет визначено, що метою будь-якого нормоконтролю є забезпечення належної реалізації принципів конституційності й законності, побудова та функціонування впорядкованої правової системи, вдосконалення та збільшення ефективності правового поля. На основі аналізу існуючих у конституційно-правовій доктрині підходів щодо досліджуваної правової категорії зроблено висновок, що конституційний нормоконтроль – це врегульована основним законом та законодавством держави діяльність спеціально уповноважених органів державної влади з перевірки на відповідність нормам конституції, її духу та принципу конституційної законності правових актів, які мають нормативний зміст, що здійснюється з метою забезпечення верховенства основного закону та забезпечення встановлення правової державності. Наголошується, що конституційний нормоконтроль є основною формою реалізації конституційного контролю. Характеризуючи види конституційного нормоконтролю та зміст цієї діяльності, автор доходить висновку, що підставами для визнання правових актів неконституційними можуть бути: сам зміст норми; перевищення відповідним органом публічної влади конституційних повноважень під час прийняття такого акта; порушення визначеного конституцією порядку прийняття відповідного правового акта чи порядку набуття чинності відповідним актом. За змістом нормативно-правовий акт не повинен суперечити буквальному змісту відповідних норм конституції, повинен відповідати конституційним принципам, меті, критеріям та обсягу правового регулювання.
- ДокументЗаконність, конституційна законність та конституційність як засади здійснення конституційного контролю: до питання співвідношення понять(Юридичний науковий електронний журнал, 2020) Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню поняття принципу законності, що є одним із базових принципів конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності, аналізу співвідношення цього принципу із принципами конституційної законності та конституційності в аспекті їх застосування в діяльності органів конституційного контролю. Визначено, що конституційна законність є ядром, вищим проявом законності у державному та суспільному житті. Вона володіє усіма властивостями, що притаманні законності загалом, вирізняється особливими, притаманними лише їй характеристиками, які й дозволяють вважати її вищим проявом законності. Зроблено висновок, що, здійснюючи контроль за дотриманням конституційної законності, органи конституційного контролю мають на меті захист основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії Конституції. Саме органи конституційного контролю уповноважені робити остаточний висновок про конституційність або неконституційність правових актів, а також дій суб’єктів державно-правових відносин Конституції. Сутність терміну «конституційність» випливає з контрольної діяльності органів конституційного контролю. Звідси і походить розуміння конституційності як властивості, вимоги до актів, дій і рішень суб’єктів державно-правових відносин у теорії конституційного права. Саме органи конституційного контролю покликані визначати юридичний вимір конституційності, виходячи зі всієї сукупності норм основного закону у їх взаємозв’язку і взаємозалежності. Характеризуючи співвідношення конституційності і законності, автор доходить висновку, що обидві категорії є властивостями нормативно-правових актів та обов’язковою умовою діяльності усіх суб’єктів державно-правових відносин. Перевірку законності правотворчої та правозастосовчої діяльності суб’єктів державно-правових відносин здійснюють органи судової влади, тоді як перевірка конституційності зазначеної діяльності є виключною компетенцією органів конституційного контролю. Необхідність виокремлення конституційності як окремої властивості актів, дій і рішень суб’єктів державно-правових відносин пояснюється верховенством конституції, її прямою і без посередньою дією.
- ДокументКонституційне право на інформацію про стан довкілля при наданні туристичних послуг(Економіка, фінанси, право, 2021) Рижук Ірина Володимирівна; Івановська Алла Миколаївна; Литвиненко Ірина ЛеонідівнаУ статті проаналізовано стан закріплення права на інформацію про стан довкілля та навколишнього природного середовища в національних нормативно-правових актах. Окреслено зміст екологічної інформації, що міститься в актах міжнародного характеру. Визначено проблему співвідношення екологічної інформації та інформації про стан навколишнього природного середовища. Доведено, що поняття «довкілля» є ширшим за своїм змістом, ніж «навколишнє природне середовище». Узагальнюючи, запропоновано дефініцію «екологічна інформація». У договорах, які укладаються між туроператором та турагентом і між туристом та туристичною компанією при наданні туристичних послуг визначено обов’язок надавати інформацію та право отримувати інформацію про стан навколишнього природного середовища.
- ДокументКонституційний контроль в системі державного контролю: теоретико-правові та праксеологічні засади(2021) Івановська Алла МиколаївнаДисертація присвячена комплексному дослідженню конституційного контролю в системі державного контролю. Охарактеризовано категоріально-змістові передумови дослідження інституту конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності. Проаналізовано історію становлення та сучасні моделі конституційного контролю. Визначено методологічні засади правового дослідження конституційного контролю як організаційно-правової форми діяльності держави. Розкрито поняття конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності та проаналізовано його принципи. Досліджено місце конституційного контролю в механізмі здійснення публічної влади. Проведено аналіз функціональних аспектів реалізації конституційного контролю. Охарактеризовано основні особливості процесуальних відносин у сфері реалізації конституційного контролю. Досліджено правову природу підсумкових актів органів конституційного контролю як результату формалізації його здійснення. Розглянуто теоретико-правові та нормативні засади інституту конституційного контролю в Україні, наголошено на основних відмінностях Конституційного Суду України від судів системи судоустрою, його місці в системі розподілу влад. Зосереджено увагу на шляхах нормативного-правового забезпечення підвищення ефективності реалізації конституційного контролю як окремого виду державного контролю в Україні.
- ДокументКонституційний контроль в системі державного контролю: теоретико-правові та праксеологічні засади(2021) Івановська Алла МиколаївнаДисертація присвячена комплексному дослідженню конституційного контролю в системі державного контролю. Охарактеризовано категоріально-змістові передумови дослідження інституту конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності. Проаналізовано історію становлення та сучасні моделі конституційного контролю. Визначено методологічні засади правового дослідження конституційного контролю як організаційно-правової форми діяльності держави. Розкрито поняття конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності та проаналізовано його принципи. Досліджено місце конституційного контролю в механізмі здійснення публічної влади. Проведено аналіз функціональних аспектів реалізації конституційного контролю. Охарактеризовано основні особливості процесуальних відносин у сфері реалізації конституційного контролю. Досліджено правову природу підсумкових актів органів конституційного контролю як результату формалізації його здійснення. Розглянуто теоретико-правові та нормативні засади інституту конституційного контролю в Україні, наголошено на основних відмінностях Конституційного Суду України від судів системи судоустрою, його місці в системі розподілу влад. Зосереджено увагу на шляхах нормативного-правового забезпечення підвищення ефективності реалізації конституційного контролю як окремого виду державного контролю в Україні.
- ДокументКонституційний контроль як вид державного контролю: змістовно-функціональна характеристика(Публічне право, 2019) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаУ статті проаналізовано сутність та функціональні особливості конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності, окреслено характерні риси конституційного контролю як виду державного контролю та визначено його основні завдання у сфері встановлення, підтримання, зміцнення і відновлення конституційного порядку. Характеризуючи конституційний контроль як вид державного контролю, автори виходили із наступних ознак державного контролю: відносини між контролюючим і підконтрольним і суб'єктом (підконтрольність), об'єкт державного контролю (законність та доцільність дій контрольованого), право органів державного контролю скасовувати рішення контрольованого. Визначено, що конституційний контроль має чітко виражений державно-правовий характер, оскільки є специфічною діяльністю державних органів, наділених спеціальною компетенцією, яка здійснюється за суворо визначеною процедурою і полягає у перевірці, виявленні, констатації та усуненні невідповідностей конституції законів, інших нормативних актів, а також дій (бездіяльності) органів публічної влади, організацій або громадських об'єднань та винесення на цій підставі рішень, що мають загальнообов'язковий і остаточний за своїм юридичними наслідками характер.
- ДокументКонституційний Суд України : до питання про місце в системі розподілу влад(Публічне право, 2020) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаУ статті проаналізовано правову природу Конституційного Суду України, визначено особливості цього органу, які відрізняють його від судів системи судоустрою, а також визначено місце Конституційного Суду в системі поділу влади в Україні. Характеризуючи співвідношення правового статусу Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, автори визначили такі відмінні риси: спеціальна система законодавства, що регулює порядок діяльності Конституційного Суду, відмінність у формуванні між судами системи судоустрою та Конституційним Судом, відмінності у процесуальних формах здійснення повноважень, різна предметна компетенція, відмінності в юридичній природі актів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою. На підставі аналізу особливостей правової природи Конституційного Суду України визначено, що цей орган, організаційно і функціонально не входячи ні в одну з гілок влади, є гарантом ефективного функціонування системи поділу влади. Він знаходиться у сфері забезпечення державної організації в цілому, будучи органом держави, який, здійснюючи конституційний контроль, забезпечує реалізацію державної влади. Акцентується увага на тому, що для того, щоб ефективно реалізовувати функцію конституційного контролю і бути тим гарантом забезпечення балансу влади, Конституційний Суд України повинен знаходитися поза політичним впливом, його політична функція може і повинна здійснюватися тільки у формі конституційного контролю. Саме в цьому випадку позиція Конституційного Суду як органу, який здійснює державний контроль за станом конституційної законності, має правове значення і юридичні наслідки, обов'язкові для учасників конституційно-правових відносин. Незалежність Конституційного Суду України від сфери політики є однією із ключових передумов забезпечення верховенства Конституції України та реального поділу влади
- ДокументОрганізація надання адміністративних послуг соціального характеру в територіальній громаді в умовах децентралізації як гарантія конституційного права на соціальний захист(Економіка. Фінанси. Право, 2021) Івановська Алла Миколаївна; Галус Олена Олександрівна; Рижук Ірина ВолодимирівнаУ статті наголошено на необхідності надання якісних публічних послуг населенню органами місцевого самоврядування. Метою статті є визначення порядку організації надання адміністративних послуг соціального характеру в територіальній громаді в умовах проведення реформи з децентралізації публічної влади та шляхів його вдосконалення. Проаналізовано законодавчі зміни, що відбулися у порядку організації надання адміністративних послуг соціального характеру. Зроблено висновок з доцільності пришвидшення процесу підключення всіх територіальних громад до ПК «ІІС «Соціальна громада» та під’єднання до неї всіх фронт-офісів та бек-офісів шляхом покладення на місцевого голову обов’язку стосовно прийняття відповідних рішень, а також доцільності впровадження співробітництва територіальних громад у сфері надання адміністративних послуг соціального характеру шляхом укладання договорів про створення спільного центру надання адміністративних послуг.
- ДокументПраво на інформацію про діяльність органів публічної влади: окремі теоретико-правові аспекти(Економіка. Фінанси. Право, 2021) Івановська Алла Миколаївна; Галус Олена Олександрівна; Рижук Ірина ВолодимирівнаВиявлено, що право на інформацію про діяльність органів публічної влади пов’язане із більш загальним конституційним правом кожного вільно збирати, зберігати й поширювати інформацію будь-яким законним способом. Важливою гарантією, яка забезпечує реалізацію права громадян на інформацію про діяльність органів публічної влади є принцип транспарентності, визначальними ознаками якого є такі поняття, як прозорість, відкритість, гласність, публічність, підзвітність. Зроблено висновок, що забезпечення реалізації права на інформацію про діяльність публічної влади покладається саме на органи публічної влади, які зобов’язані забезпечити належний доступ до повної та об’єктивної інформації про свою діяльність.
- ДокументПравові засади звернення до суду в інтересах інших осіб органів публічної влади та посадових осіб та їх участі у справах про правопорушення, що пов’язані з корупцією, вчинені публічними службовцями(Економіка, фінанси, право, 2022) Івановська Алла Миколаївна; Владовська Катерина ПетрівнаУ статті досліджено правові засади звернення до суду в інтересах інших осіб органів публічної влади та посадових осіб та їхньої участі у справах про правопорушення, що пов’язані з корупцією, вчинені публічними службовцями. Автори дійшли висновку, що у межах реалізації своїх повноважень суб’єктами таких звернень є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор та Національне агентство з питань запобігання корупції, з питань представництва інтересів інших осіб у справах про правопорушення, що пов’язані з корупцією, вчинені публічними службовцями такими органами є Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне агентство із питань запобігання корупції
- ДокументПрикладні питання вирішення справ про правопорушення, що пов’язані з корупцією у адміністративному судочинстві(Економіка, фінанси, право, 2023) Івановська Алла Миколаївна; Гаврік Роман ОлександровичУ статті здійснено дослідження особливостей вирішення справ про правопорушення, що пов’язані з корупцією в адміністративному судочинстві. На підставі дослідження зроблено висновок, що частими у судовій практиці є подання адміністративних позовів про: визнання протиправною бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно нескладення протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією, незатвердження та ненаправлення до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції висновків відносно вчинених особою відповідних правопорушень; стосовно розгляду повідомлення викривача, його інформування про результати розгляду такого повідомлення, що потенційно унеможливило відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією; стосовно визнання протиправними дії Національного агентства, що полягають у внесенні відомостей відносно особи до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
- ДокументПринципи конституційного контролю як специфічного виду державного контролю: сутнісна характеристика(Наука і правоохорона, 2019) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню поняття принципів конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності та розкриттю змісту основних принципів організації та здійснення такого контролю, виходячи з його завдань у сфері встановлення, підтримання, зміцнення і відновлення конституційного порядку та забезпечення верховенства конституції держави. Визначено, що системоутворююче значення мають принципи верховенства права та законності, які є базисом правової регламентації суспільних відносин як у сфері державного контролю загалом, так і конституційного контролю зокрема.
- ДокументРозмежування судового та конституційного контролю: теоретико-правовий аспект(Юридичний науковий електронний журнал, 2020) Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню поняття судового контролю та його функціонального призначення, визначенню основних його видів, та розмежуванню судового та конституційного контролю в системі державного контролю, враховуючи сутність та функціональні особливості останнього. Визначено, що суди, на відміну від виконавчої влади, яка характеризується ієрархічністю, будучи самостійними, незалежними носі ями судової влади, наряду із здійсненням правосуддя, що складає головну і найбільш важливу частину повноважень цих судів, здійснюють функцію неупередженого судового контролю щодо правовідносин, які виникають у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності органів публічної влади. При проведенні аналізу основних підходів стосовно видів судового контролю, у статті акцентується увага, що в юридичній науці досить поширеною є позиція, відповідно до якої конституційний контроль розглядають як один із видів судового контролю. Категорично заперечуючи таку позицію, автор обгрунтовує доцільність виділення конституційного контролю як окремого виду державного контролю, що діє поза рамками судового контролю. Ця позиція аргументується особливостями здійснення конституційного контролю як інституту, який уповноважений вирішувати спори, пов’язані з розмежуванням повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, а також спорів між органами загальнодержавного та регіонального (місцевого) рівня; убезпечувати законодавчий орган від прийняття неконституційних актів, що здійснюється за допомогою перевірки, виявлення, констатації та усунення невідповідностей нормативних актів та дій органів публічної влади та їх посадових осіб конституції, офіційного тлумачення конституційних норм. Зроблено висновок, що необхідність виділення конституційного контрою як окремого виду державного контролю викликана також специфікою його завдань, головним серед яких є забезпечення верховенства, безпосередньої і прямої дії конституції, забезпечення дотримання конституції всіма органами і посадовими особами публічної влади.