Перегляд за Автор "Івановська Алла Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАдміністративно-правові засади забезпечення прозорості та ефективності контролю у сфері наукової діяльності в умовах цифровізації(Право.ua, 2024) Івановська Алла МиколаївнаМетою дослідження є аналіз адміністративно-правових засад забезпечення прозорості та ефективності контрольної діяльності у сфері науки в умовах цифровізації. Проблема полягає у недосконалості нормативно-правового регулювання, недостатньому рівні автоматизації процесів, корупційних ризиках і відсутності належної професійної підготовки кадрів у контрольних органах. Дослідження спрямоване на виявлення шляхів модернізації системи контролю з урахуванням сучасних викликів. Методи дослідження включають системний аналіз та компаративний підхід. Про ведено огляд чинного законодавства України, оцінено міжнародний досвід впровадження цифрових технологій у контрольну діяльність та їх вплив на ефективність процедур. Особлива увага приділена визначенню критеріїв прозорості та механізмів цифрового адміністрування. Результати засвідчили, що впровадження цифрових інструментів забезпечує значне підвищення прозорості й ефективності контрольних процесів. Виявлено ключові недоліки існуючого правового регулювання, запропоновано рекомендації щодо оновлення законодавства, створення інформаційної інфраструктури та розробки антикорупційних механізмів. Отримані результати акцентують важливість інтеграції цифрових технологій у контрольну діяльність, що сприятиме ефективному управлінню науковою сферою, підвищенню її прозорості та стратегічному розвитку науки в Україні
- ДокументАдміністративно-правові засади організації публічної служби в органах управління Державної прикордонної служби України(Економіка. Фінанси. Право, 2022) Івановська Алла Миколаївна; Владовська Катерина ПетрівнаУ статті виконано наукове дослідження адміністративно-правових засад організації публічної служби в органах управління Державної прикордонної служби України. Визначено, що публічна служба в органах управління Державної прикордонної служби України є особливим видом публічної служби – т. зв. «публічною службою у правоохоронних органах» і має як загальні ознаки публічної служби, притаманні усім видам публічної служби загалом і службі у правоохоронних органах зокрема, так і специфічні ознаки.
- ДокументАдміністрування податків в умовах цифровізації у країнах Європейського Союзу: досвід для України(Економіка, фінанси, право, 2023) Івановська Алла МиколаївнаУ статті досліджено проблеми адміністрування податків в умовах цифровізації економіки у країнах Європейського Союзу, проаналізовано методи адміністрування податків, які застосовуються у провідних європейських державах. Акцентовано увагу на основних проблемах та викликах, що стоять перед країнами ЄС у питанні адміністрування податків в умовах цифровізації, визначено шляхи подолання цих викликів. Окреслено перспективи активізації впровадження цифрових технологій в адміністрування податків в Україні з урахуванням досвіду країн ЄС у цій сфері.
- ДокументДо питання про коло суб'єктів реалізації конституційного контролю(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена аналізу доктринальних позицій та практики правового регулювання у сфері кола суб’єктів реалізації конституційного контролю. Звертається увага на широкий підхід до розуміння конституційного контролю, відповідно до якого конституційним контролем називається діяльність компетентних державних органів (глави держави, парламенту, уряду, судів, спеціалізованих органів конституційного контролю) щодо забезпечення верховенства конституції в системі нормативних актів, її прямого безпосереднього впливу в діяльності суб’єктів суспільних відносин. З урахуванням наукових поглядів щодо визначення парламенту, глави держави та уряду в якості суб’єктів конституційного контролю та практики реалізації повноважень Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України зроблено висновок, що законодавчо визначене коло повноважень цих органів не дає можливості визначити їх як суб’єктів реалізації конституційного контролю, особливо з огляду на те, що обов’язок (чи право) здійснення конституційного контролю за такими органами прямо не передбачено жодною демократичною конституцією. Автори наголошують, що вищі органи державної влади володіють повноваженнями зі здійснення державного контролю, однак не мають реального впливу саме на визначення конституційності нормативно-правових актів та дій органів публічної влади. Наголошується, що широкий підхід до розуміння кола суб’єктів реалізації конституційного контролю є тотожним із колом суб’єктів правової охорони конституції, до яких, на думку авторів, належать вищі органи державної влади, які наділені відповідними влад ними повноваженнями, що дають можливість реально забезпечити верховенство конституції та стан конституційної законності в державі. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що з погляду суб’єктів здійснення конституційний контроль слід розглядати у вузькому розумінні як діяльність судів системи судоустрою та спеціалізованих органів конституційного контролю, спрямовану на забезпечення верховенства конституції та конституційної законності в державі, забезпечення чіткого балансу між гілками влад, сприяння реалізації та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.
- ДокументДо питання про місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади(Університетські наукові записки, 2015) Івановська Алла МиколаївнаДосліджується правова природа Конституційного Суду України. Проаналізовано його основні функції та досліджено його місце в системі органів державної влади, виходячи з функціонального призначення Конституційного Суду як органу конституційного контролю. Виявлено основні відмінності Конституційного Суду України від судів загальної юрисдикції, зокрема з точки зору правових основ організації та діяльності, відмінностей їх формування та складу, предметної компетенції, юридичної природи актів органу конституційного контролю та судів загальної юрисдикції. На основі проведеного дослідження обґрунтовано необхідність відмежування Конституційного Суду України від органів судової влади і визначення його як органу, який повинен мати спеціальне призначення в державі, а саме - бути гарантом забезпечення верховенства права, конституційних прав та свобод людини і громадянина, арбітром у конфліктах між гілками влади, забезпечувати верховенство Конституції, стабільний розвиток суспільства та держави.
- ДокументДо питання про правову природу публічного контролю(Київський часопис права, 2021) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню правової природи публічного контролю, визначенню його характерних рис і видів. На основі аналізу доктринальних підходів до розуміння сутності контролю загалом і публічного контролю зокрема зроблено висновок, що публічний контроль потрібно розглядати в аспекті регулювання всієї публічної сфери життєдіяльності суспільства як систему організаційно-правових форм забезпечення законності в діяльності публічної адміністрації, як механізм забезпечення публічності й ефективності її діяльності. З урахуванням наукових поглядів щодо обсягу поняття «публічний контроль» із позиції суб’єктів його здійснення аргументовано доцільність виділення таких різновидів публічного контролю, як державний, муніципальний і громадський контроль. Стверджується, що державний контроль тією чи іншою мірою виконують усі державні органи з предметів свого відання, які мають право здійснювати контрольні повноваження або давати обов’язкові вказівки. З урахуванням широкого підходу до питання суб’єктів державного контролю залежно від органів які його здійснюють, визначено види державного контролю, а саме: контроль законодавчої влади, президентський контроль, контроль виконавчої влади, конституційний контроль, судовий контроль, контроль омбудсмена, фінансовий контроль, контроль центральних виборчих органів. Громадський контроль запропоновано розглядати як вияв волі громадян щодо актів і дій публічної адміністрації, який полягає в ефективній системі доступу громадськості до всіх аспектів діяльності держави й інститутів громадянського суспільства. Основними видами громадського контролю визначено: контроль, котрий здійснюється громадськими організаціями, громадські експертизи, громадські слухання. Муніципальний контроль визначено як діяльність від повідних органів місцевого самоврядування та їхніх голів, спрямована на забезпечення законності в роботі муніципальних органів і виконання ними завдань місцевого самоврядування. Обґрунтовується недоцільність виділення як окремого виду публічного контролю міжнародного на тій підставі, що контроль міжнародних організацій є інститутом міжнародного права, тоді як публічний контроль містить сукупність внутрішньо державних засобів і методів впливу на публічну адміністрацію та інститути громадянського суспільства. Наголошується, що публічний контроль є важливою функцією держави, реалізація якої сприяє забезпеченню законності в діяльності публічної адміністрації, реалізації та захисту прав і свобод громадян.
- ДокументДо питання про сутність конституційного нормоконтролю(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Івановська Алла МиколаївнаСтаттю присвячено дослідженню поняття та змісту конституційного нормоконтролю як правової категорії, характеристиці його видів та визначенню ролі конституційного нормоконтролю в забезпеченні конституційної законності в державі. З урахуванням наукових поглядів на зміст поняття «нормоконтроль», його об’єкт і предмет визначено, що метою будь-якого нормоконтролю є забезпечення належної реалізації принципів конституційності й законності, побудова та функціонування впорядкованої правової системи, вдосконалення та збільшення ефективності правового поля. На основі аналізу існуючих у конституційно-правовій доктрині підходів щодо досліджуваної правової категорії зроблено висновок, що конституційний нормоконтроль – це врегульована основним законом та законодавством держави діяльність спеціально уповноважених органів державної влади з перевірки на відповідність нормам конституції, її духу та принципу конституційної законності правових актів, які мають нормативний зміст, що здійснюється з метою забезпечення верховенства основного закону та забезпечення встановлення правової державності. Наголошується, що конституційний нормоконтроль є основною формою реалізації конституційного контролю. Характеризуючи види конституційного нормоконтролю та зміст цієї діяльності, автор доходить висновку, що підставами для визнання правових актів неконституційними можуть бути: сам зміст норми; перевищення відповідним органом публічної влади конституційних повноважень під час прийняття такого акта; порушення визначеного конституцією порядку прийняття відповідного правового акта чи порядку набуття чинності відповідним актом. За змістом нормативно-правовий акт не повинен суперечити буквальному змісту відповідних норм конституції, повинен відповідати конституційним принципам, меті, критеріям та обсягу правового регулювання.
- ДокументДосвід впровадження електронного кабінету платника податків в контексті цифровізації діяльності органів публічної адміністрації в Україні та державах Європейського Союзу(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Івановська Алла Миколаївна; Гаврік Роман ОлександровичВ науковій статті авторський колектив провів наукове дослідження досвіду впровадження електронного кабінету платника податків в контексті цифровізації діяльності органів публічної адміністрації в Україні та державах Європейського Союзу. У науковій статті вказано, що одним із напрямків цифровізації системи надання адміністративних послуг у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів є діджиталізація процесів взаємодії платника податків з податковим органом, що виключають або зводять до мінімуму особистий контакт заявника та органу публічної адміністрації у адміністративно-процедурних провадженнях і переводять їх взаємодію в електронний формат – через електронний кабінет платника податків. В Україні такий кабінет має функціонал: перегляду платником податків інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується податковою службою; одержання платником податків інформації з електронного кабінету у вигляді електронних документів та їх завантаження; подання платником податків заяв, скарг та повідомлень, документів та податкової звітності, адресованих податковому органу, формування, а в окремих випадках – корегування та реєстрація таких документів; аналізу платником податків та податковою службою з використанням електронного кабінету інформації, наявної в електронному кабінеті інформації; отримання платниками податків інформації та документів, що стосуються податкових перевірок; взяття на облік як платника податків; отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа; забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань адміністрування податків, зборів, інших обов’язкових платежів. У державах Європейського Союзу використовуються різні електронні системи адміністрування податків: Impots.gouv (Франція) для збирання та оброблення податкової інформації, заповнення та подання податкових декларацій, отримання інформації про стан розрахунків; ELSTER (Німеччина) для внесення змін до даних про платника податків, подання відповідних заяв, запитів та скарг до податкових органів; E-tax (TastSelv) (Данія) для подання необхідних заяв до податкового органу, в тому числі з метою отримання податкової картки MitID та персонального податкового номеру, отримання повідомлень про нарахування податків та реквізитів для їх оплати, онлайн-оплата податків, оскарження рішення податкового органу до вище стоячого органу або до суду, отримання рішення по скарзі онлайн тощо; taxes.gov.pl (Польща) для сплати.
- ДокументЗаконність, конституційна законність та конституційність як засади здійснення конституційного контролю: до питання співвідношення понять(Юридичний науковий електронний журнал, 2020) Івановська Алла МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню поняття принципу законності, що є одним із базових принципів конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності, аналізу співвідношення цього принципу із принципами конституційної законності та конституційності в аспекті їх застосування в діяльності органів конституційного контролю. Визначено, що конституційна законність є ядром, вищим проявом законності у державному та суспільному житті. Вона володіє усіма властивостями, що притаманні законності загалом, вирізняється особливими, притаманними лише їй характеристиками, які й дозволяють вважати її вищим проявом законності. Зроблено висновок, що, здійснюючи контроль за дотриманням конституційної законності, органи конституційного контролю мають на меті захист основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії Конституції. Саме органи конституційного контролю уповноважені робити остаточний висновок про конституційність або неконституційність правових актів, а також дій суб’єктів державно-правових відносин Конституції. Сутність терміну «конституційність» випливає з контрольної діяльності органів конституційного контролю. Звідси і походить розуміння конституційності як властивості, вимоги до актів, дій і рішень суб’єктів державно-правових відносин у теорії конституційного права. Саме органи конституційного контролю покликані визначати юридичний вимір конституційності, виходячи зі всієї сукупності норм основного закону у їх взаємозв’язку і взаємозалежності. Характеризуючи співвідношення конституційності і законності, автор доходить висновку, що обидві категорії є властивостями нормативно-правових актів та обов’язковою умовою діяльності усіх суб’єктів державно-правових відносин. Перевірку законності правотворчої та правозастосовчої діяльності суб’єктів державно-правових відносин здійснюють органи судової влади, тоді як перевірка конституційності зазначеної діяльності є виключною компетенцією органів конституційного контролю. Необхідність виокремлення конституційності як окремої властивості актів, дій і рішень суб’єктів державно-правових відносин пояснюється верховенством конституції, її прямою і без посередньою дією.
- ДокументЗарубіжний досвід застосування медіації як альтернативного способу вирішення податкових спорів(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Івановська Алла МиколаївнаВ науковій статті авторка провела наукове дослідження зарубіжного досвіду застосування медіації як альтернативного способу вирішення податкових спорів. Зазначено, що у податковому законодавстві України визначено два шляхи вирішення податкових спорів – через оскарження рішень податкових органів в судовому або адміністративному порядку. На жаль, інших способів вирішення податкових спорів у податковому законодавстві України не передбачається, хоча положення Закону України «Про медіацію» поширюються на проведення медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких адміністративних конфліктів (спорів), в тому числі податкових. У державах ЄС та пов’язаних з ними відносинами у Єдиному європейському економічному просторі держав податкова медіація здійснюється відповідно до національного законодавства, прийнятого на виконання Рекомендації Rec (2001)9 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами й сторонами – приватними особами та Директиви 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року. У Нідерландах податкова медіація ініціюється самим платником податків, який вважає неправомірними рішення податкового органу, що прийняті щодо нього; сама процедура податкової медіації є безкоштовною і здійснюється податковими медіаторами як в процесі досудового вирішення спору, так і під час судового розгляду. У Бельгії податкова медіація здійснюється Службою податкової медіації, коли податковий орган вищого рівня, до якого відбувається звернення, пропонує платнику податків вирішити спір в порядку податкової медіації; звіт служби, який складається за результатами податкової медіації має рекомендаційний характер для платника податків та податкового органу і лише містить можливе рішення їхнього спору. Норвезька модель податкової медіації передбачає, на відміну від бельгійської, залежність її не від адміністративного, а від судового порядку вирішення податкових спорів. Саме суд пропонує сторонам податкового спору можливість вирішення спору в порядку медіації. У Німеччині податкова медіація здійснюється переважно на досудовій стадії вирішення податкового спору і медіація фактично відбувається в процесі вирішення спору самим податковим органом.
- ДокументЗахист трудових і соціальних прав у практиці Конституційного Суду України : сучасний стан та перспективи розвитку(Університетські наукові записки, 2014) Івановська Алла Миколаївна; Чудик-Білоусова Надія ІванівнаДосліджуються актуальні питання захисту трудових та соціальних прав громадян Конституційним Судом України. Визначено наявні засоби захисту прав і свобод громадян при здійсненні попереднього та наступного конституційного контролю, при здійсненні офіційного тлумачення Конституції і законів України. Обґрунтовано недостатність таких засобів для ефективного захисту прав громадян у сучасних умовах. Проаналізовано найбільш значущі рішення Конституційного Суду, що стосуються захисту трудових та соціальних прав громадян. На основі проведеного дослідження обґрунтовано ефективність і доцільність безпосереднього доступу особи до органу конституційного контролю, запровадження конституційної скарги як форми звернення людини та громадянина за захистом порушених прав і свобод до Конституційного Суду України, а відповідно - підвищення рівня правової захищеності громадян, зокрема у соціальній та трудовій сферах.
- ДокументКонституційне право на інформацію про стан довкілля при наданні туристичних послуг(Економіка, фінанси, право, 2021) Рижук Ірина Володимирівна; Івановська Алла Миколаївна; Литвиненко Ірина ЛеонідівнаУ статті проаналізовано стан закріплення права на інформацію про стан довкілля та навколишнього природного середовища в національних нормативно-правових актах. Окреслено зміст екологічної інформації, що міститься в актах міжнародного характеру. Визначено проблему співвідношення екологічної інформації та інформації про стан навколишнього природного середовища. Доведено, що поняття «довкілля» є ширшим за своїм змістом, ніж «навколишнє природне середовище». Узагальнюючи, запропоновано дефініцію «екологічна інформація». У договорах, які укладаються між туроператором та турагентом і між туристом та туристичною компанією при наданні туристичних послуг визначено обов’язок надавати інформацію та право отримувати інформацію про стан навколишнього природного середовища.
- ДокументКонституційне правосуддя і захист прав людини: позитивний зарубіжний досвід та перспективи розвитку в Україні(Університетські наукові записки, 2005) Івановська Алла Миколаївна
- ДокументКонституційний контроль в системі державного контролю: теоретико-правові та праксеологічні засади(2021) Івановська Алла МиколаївнаДисертація присвячена комплексному дослідженню конституційного контролю в системі державного контролю. Охарактеризовано категоріально-змістові передумови дослідження інституту конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності. Проаналізовано історію становлення та сучасні моделі конституційного контролю. Визначено методологічні засади правового дослідження конституційного контролю як організаційно-правової форми діяльності держави. Розкрито поняття конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності та проаналізовано його принципи. Досліджено місце конституційного контролю в механізмі здійснення публічної влади. Проведено аналіз функціональних аспектів реалізації конституційного контролю. Охарактеризовано основні особливості процесуальних відносин у сфері реалізації конституційного контролю. Досліджено правову природу підсумкових актів органів конституційного контролю як результату формалізації його здійснення. Розглянуто теоретико-правові та нормативні засади інституту конституційного контролю в Україні, наголошено на основних відмінностях Конституційного Суду України від судів системи судоустрою, його місці в системі розподілу влад. Зосереджено увагу на шляхах нормативного-правового забезпечення підвищення ефективності реалізації конституційного контролю як окремого виду державного контролю в Україні.
- ДокументКонституційний контроль в системі державного контролю: теоретико-правові та праксеологічні засади(2021) Івановська Алла МиколаївнаДисертація присвячена комплексному дослідженню конституційного контролю в системі державного контролю. Охарактеризовано категоріально-змістові передумови дослідження інституту конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності. Проаналізовано історію становлення та сучасні моделі конституційного контролю. Визначено методологічні засади правового дослідження конституційного контролю як організаційно-правової форми діяльності держави. Розкрито поняття конституційного контролю як виду державної контрольної діяльності та проаналізовано його принципи. Досліджено місце конституційного контролю в механізмі здійснення публічної влади. Проведено аналіз функціональних аспектів реалізації конституційного контролю. Охарактеризовано основні особливості процесуальних відносин у сфері реалізації конституційного контролю. Досліджено правову природу підсумкових актів органів конституційного контролю як результату формалізації його здійснення. Розглянуто теоретико-правові та нормативні засади інституту конституційного контролю в Україні, наголошено на основних відмінностях Конституційного Суду України від судів системи судоустрою, його місці в системі розподілу влад. Зосереджено увагу на шляхах нормативного-правового забезпечення підвищення ефективності реалізації конституційного контролю як окремого виду державного контролю в Україні.
- ДокументКонституційний контроль як вид державного контролю: змістовно-функціональна характеристика(Публічне право, 2019) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаУ статті проаналізовано сутність та функціональні особливості конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності, окреслено характерні риси конституційного контролю як виду державного контролю та визначено його основні завдання у сфері встановлення, підтримання, зміцнення і відновлення конституційного порядку. Характеризуючи конституційний контроль як вид державного контролю, автори виходили із наступних ознак державного контролю: відносини між контролюючим і підконтрольним і суб'єктом (підконтрольність), об'єкт державного контролю (законність та доцільність дій контрольованого), право органів державного контролю скасовувати рішення контрольованого. Визначено, що конституційний контроль має чітко виражений державно-правовий характер, оскільки є специфічною діяльністю державних органів, наділених спеціальною компетенцією, яка здійснюється за суворо визначеною процедурою і полягає у перевірці, виявленні, констатації та усуненні невідповідностей конституції законів, інших нормативних актів, а також дій (бездіяльності) органів публічної влади, організацій або громадських об'єднань та винесення на цій підставі рішень, що мають загальнообов'язковий і остаточний за своїм юридичними наслідками характер.
- ДокументКонституційний контроль як вид державного контролю: змістовно-функціональна характеристика(Публічне право, 2019) Івановська Алла Миколаївна; Буханевич Олександр МиколайовичУ статті проаналізовано сутність та функціональні особливості конституційного контролю як специфічного виду державно-правової діяльності, окреслено характерні риси конституційного контролю як виду державного контролю та визначено його основні завдання у сфері встановлення, підтримання, зміцнення і відновлення конституційного порядку. Характеризуючи конституційний контроль як вид державного контролю, автори виходили із наступних ознак державного контролю: відносини між контролюючим і підконтрольним і суб'єктом (підконтрольність), об'єкт державного контролю (законність та доцільність дій контрольованого), право органів державного контролю скасовувати рішення контрольованого. Визначено, що конституційний контроль має чітко виражений державно-правовий характер, оскільки є специфічною діяльністю державних органів, наділених спеціальною компетенцією, яка здійснюється за суворо визначеною процедурою і полягає у перевірці, виявленні, констатації та усуненні невідповідностей конституції законів, інших нормативних актів, а також дій (бездіяльності) органів публічної влади, організацій або громадських об'єднань та винесення на цій підставі рішень, що мають загальнообов'язковий і остаточний за своїм юридичними наслідками характер.
- ДокументКонституційний Суд України : до питання про місце в системі розподілу влад(Публічне право, 2020) Буханевич Олександр Миколайович; Івановська Алла МиколаївнаУ статті проаналізовано правову природу Конституційного Суду України, визначено особливості цього органу, які відрізняють його від судів системи судоустрою, а також визначено місце Конституційного Суду в системі поділу влади в Україні. Характеризуючи співвідношення правового статусу Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, автори визначили такі відмінні риси: спеціальна система законодавства, що регулює порядок діяльності Конституційного Суду, відмінність у формуванні між судами системи судоустрою та Конституційним Судом, відмінності у процесуальних формах здійснення повноважень, різна предметна компетенція, відмінності в юридичній природі актів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою. На підставі аналізу особливостей правової природи Конституційного Суду України визначено, що цей орган, організаційно і функціонально не входячи ні в одну з гілок влади, є гарантом ефективного функціонування системи поділу влади. Він знаходиться у сфері забезпечення державної організації в цілому, будучи органом держави, який, здійснюючи конституційний контроль, забезпечує реалізацію державної влади. Акцентується увага на тому, що для того, щоб ефективно реалізовувати функцію конституційного контролю і бути тим гарантом забезпечення балансу влади, Конституційний Суд України повинен знаходитися поза політичним впливом, його політична функція може і повинна здійснюватися тільки у формі конституційного контролю. Саме в цьому випадку позиція Конституційного Суду як органу, який здійснює державний контроль за станом конституційної законності, має правове значення і юридичні наслідки, обов'язкові для учасників конституційно-правових відносин. Незалежність Конституційного Суду України від сфери політики є однією із ключових передумов забезпечення верховенства Конституції України та реального поділу влади
- ДокументОкремі питання визначення конституційності правових актів Конституційним Судом України(Університетські наукові записки, 2006) Івановська Алла Миколаївна
- ДокументОкремі проблеми становлення ювенального права в Україні(Університетські наукові записки, 2013) Івановська Алла Миколаївна; Мірошніченко Валентина Іванівна; Чудик Надія ІванівнаДосліджується проблема впровадження у державно-правову практику України інститутів ювенального права. Проаналізовано історичний досвід становлення та розвитку інституту ювенальної юстиції, досліджено характерні особливості її функціонування в окремих країнах. На основі проведеного дослідження визначено позитивні риси функціонування інститутів ювенального права, окреслено проблеми сучасного стану окремих компонентів системи ювенальної юстиції в Україні. Виявлено та обґрунтовано необхідність удосконалення законодавчої бази щодо реалізації державної ювенальної політики в Україні.