Муніципальні органи охорони правопорядку: поняття та практика запровадження в Україні
Ескіз недоступний
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова
Анотація
Аналізуються різноманітні підходи до формулювання поняття органів, які створюються місцевими радами з метою охорони правопорядку в територіальних громадах. У ході дослідження виявлені значні розбіжності в найменуванні зазначених органів у різних громадах. Серед найбільш вживаних є назви: «муніципальна поліція», «муніципальна варта», «муніципальна охорона», «муніципальна гвардія». Висловлені критичні зауваження щодо вживання назви «муніципальна поліція» та визнані переконливими аргументи на користь назви «муніципальна варта». Додатково аргументована доцільність використання найменування «муніципальні» до позначення органів, на які покладається охорона правопорядку в межах територіальної громади, та недоцільність віднесення органів, які здійснюють окремі функції з охорони правопорядку на певній території до правоохоронних органів. Виокремлені специфічні ознаки, які притаманні органам з охорони правопорядку, що створюються в територіальних громадах. Запропоновано провести уніфікацію поняття, яке застосовується до найменування відповідних органів, а саме — «муніципальні органи охорони правопорядку» та сформульоване власне розуміння цієї дефініції як органів місцевого самоврядування, які створюються відповідною місцевою радою з метою забезпечення інтересів територіальної громади у сфері підтримки правопорядку, є їй підконтрольними і підзвітними та фінансуються з місцевого бюджету. Проаналізована практика запровадження та функціонування муніципальних органів охорони правопорядку в різних територіальних громадах. Виявлено, що створюються такі органи або як окремий елемент у структурі інших виконавчих органів місцевого самоврядування у формі інспекції, департаменту, відділу, або можуть утворювались як комунальні охоронні підприємства з підпорядкуванням або безпосередньо місцевій раді, або одному з її виконавчих органів. Доведено, що перша організаційно-правова форма є більш доречною і виправданою. Зважаючи на коло завдань, які виконують муніципальні органи з охорони правопорядку, визначено, що вони мають входити до структури виконавчих органів місцевого самоврядування, а не створюватись у формі комунальних підприємств. За результатами дослідження аргументована необхідність включення до необхідних кроків муніципальної реформи, яка буде відновлена після завершення війни, прийняття спеціального закону, в якому має бути чітко визначена назва, організаційно-правова форма, завдання, функції, види, форми та методи діяльності муніципальних органів охорони правопорядку.
The article defines the legal framework for regulating the activities of civil servants of the judiciary. The author analyses the results of systematisation of civil servants’ rights into 2 groups: general civil rights and service rights. The author provides the grounds for changing the name of general civil rights to inalienable civil rights. The author proposes the author’s classification of general service rights of civil servants, defined by the legislator, which also applies to civil servants of the judiciary. The author provides a detailed interpretation of the list of civil servants’ rights included in each of the classification groups. Based on the analysis of the list of rights of civil servants defined in current legislation, the author proposes the author’s classification of fundamental (general service, fundamental) rights of civil servants, which also applies to civil servants of the judiciary. In accordance with this classification, the author presents and substantiates the following groups: 1) personal nonproperty rights (respect for one’s personality, honour and dignity, fair and respectful treatment by superiors, colleagues and other persons); 2) special service rights (clear definition of job duties; proper working conditions and their logistical support); 3) social rights; 4) labor and civil rights (participation in trade unions for the purpose of protecting one’s rights and interests; participation in the activities of citizens’ associations, except for political parties in the cases provided for by this Law); 5) informational rights (receiving from state bodies, enterprises, institutions and organizations, local self-government bodies the necessary information on issues related to his powers, in the cases established by law; unhindered familiarization with documents on his completion of public service, including conclusions regarding the results of the assessment of his official activity); 6) educational rights (professional training, in particular at state funds, in accordance with the needs of the state body); 7) career rights (promotion taking into account professional competence and conscientious performance of one’s official duties); 8) rights in the field of guarantees of legal protection.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Ірина ЛИТВИНЕНКО. Муніципальні органи охорони правопорядку: поняття та практика запровадження в Україні. Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова. 2024. № 5 (101). С.31-44.