РОЛЬ ПРАВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII–XVIII СТ.СТ.)
| dc.contributor.author | Стеньгач Надія Олександрівна | |
| dc.date.accessioned | 2023-09-14T18:31:31Z | |
| dc.date.available | 2023-09-14T18:31:31Z | |
| dc.date.issued | 2019 | |
| dc.description | статті автор зазаначає, що у політико-культурному житті старшинської еліти спостерігається чітко визначена схильність до юридичної регламентації відносин між учасниками політичного процесу. Сформовані у її межах погляди заперечували свавілля як метод вирішення суспільно-правових проблем. Проте слід зазначити, що в межах тогочасної судово-правової практики подібні уяв лення практично не знаходили реалізації. Інституційні механізми прийняття державних рішень здій снили еволюцію від Генеральної Ради, через Раду старшин до створення представницької установи українського суспільства — Сейму. В еволюції механізмів заміщення посад прослідкову ється чітка тенденція на витіснення інституту виборності та заміщення його родинними зв’язками і взаєминами клієнтели у межах старшинського стану. Проте тенденції виборності в ко зацькому стані протрималися на нижчих сходинках адмініст ративної ієрархії до кінця існування Української козацької дер жави. Так сталося завдяки тому, що політична еліта Геть манщини протистояла спробам втручання російської сторони в заміщення урядових посад у Лівобережній Україні, а також че рез протиборство старшинських угруповань за панування над місцевими урядами. З прийняттям старшиною ідей шляхетської республіки ми спостерігаємо нове посилення інституту виборності. Старшинська еліта, утверджуючи владу серед представників свого ж соціального стану, схильна була до забезпечення балансу між заохоченням і покаранням. Стосовно ж підпорядкованих верств сильніше проявлялась схильність до застосування пока рання і примусу. Втім, помітна була тенденція до законодавчого регулювання силових методів. Свавілля на політико-культурному рівні ніко ли не визнавалося законним. Крім того, для переконування ста ршинам не обов’язково було вдаватись до насилля: вистачало й тиску громадської думки. | |
| dc.description.abstract | Серед регулятивно-комунікаційних механізмів ствердження влади в Українській козацькій державі є провідною схильність до правового вирішення суспільно-політичних питань — причому як в середовищі еліти, так і в стосунках між елітою та підвла дними стратами. У контексті судочинства слід виділити схильність до забез печення змагальності у судовому процесі між позивачем та від повідачем, створення відповідачу умов для захисту, спрямування роботи суду не лише на покарання, але й на відновлення справед ливості, безпристрасність, колективність суддівства. Усе це означало неприйняття російських правових норм, де узаконюва лося «право сильного». Орієнтація на безпристрасний правовий процес екстраполю валися на прояви як внутрішньо-, так і зовнішньополітичного життя. Насамперед, це фіксується у визнанні нелегітимними політичних акцій, проведених при опорі на воєнно-силовий тиск, примус. У внутрішньополітичному аспекті підкреслимо тенденцію до конституційних методів регулювання суспільного життя. | |
| dc.identifier.uri | https://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/154 | |
| dc.publisher | Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова | |
| dc.title | РОЛЬ ПРАВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII–XVIII СТ.СТ.) |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 51-Article Text-84-1-10-20200602.pdf
- Розмір:
- 419.24 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: