ПРАКТИЧНИЙ РІВЕНЬ РЕЛІГІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УКРАЇНІ
Ескіз недоступний
Файли
Дата
2018-10-05
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університетські наукові записки
Анотація
Досліджується питання практичного рівня релігій ної толерантності в Україні. Аналізуються його базо ві основи та ключові особливості. Релігійна толерант ність українців властива їх природі, зазвичай вони бай дужі до іноконфесійного оточення, більшість українців
православні в означенні — невоцерковлені православні,
саме цей декларативний рівень релігійності уможлив лює достатньо терпиме, лояльне ставлення до пред ставників інших віросповідань та конфесій. Показни ками культивування релігійної толерантності можна
вважати поступове утвердження в суспільстві тези
«будь-яка релігія, яка проголошує ідеали добра, любові,
милосердя і не загрожує існуванню іншої людини, має
право на існування»; стабільно зростаючий рівень до брозичливості віруючих різних віросповідань, різних ре гіонів; зменшення побоювань, які стосуються міжкон фесійних конфліктів; готовність прийняти людину ін ших релігійних поглядів як чоловіка / дружину, родича
або ж члена сім’ї; безпрецедентні факти релігійної то лерантності в «порубіжних» ситуаціях. Неупередже ний аналіз практичного рівня толерантності в укра їнському суспільстві дає підстави виокремити чима ло конкретних питань, які здатні спровокувати прак тичні прояви інтолерантності. Це, насамперед, пи тання Помісної церкви, церковної власності, запро шення Папи Римського до України, ставлення до про грами РПЦ «Русский мир», прозелітичні устремліннокремих конфесій, ставлення конфесій до анексії Криму, до війни на Сході України, публічне нагнітання релігійної нетолерантності у ЗМІ, непоодинокі акти ре лігійного вандалізму. Саме ці питання, що справляють
доволі сильний вплив на позицію, менталітет україн ців, здатні породжувати в їхньому середовищі настрої
недовіри, настороженості, готовності конфронтації
та напруги. Можемо стверджувати про достатньо
високий рівень толерантності серед масиву українців,
однак все ж ідеалізація релігійної толерантності є пе редчасною. Практика співіснування віросповідань у по ліконфесійному суспільстві України показує, що взага лі почуття настороженості щодо інаковіруючих ніку ди не зникають, а лише відходять на задній план, де актуалізуються під впливом толерантної позиції сво єї й інших конфесій, виховання добросусідства, пова ги тощо, під дією соціалізації людини у світському сус пільстві та ін. Ці негативістські налаштованості про довжують існувати у свідомості як потенційні і прояв ляються щоразу, коли складається конфліктна ситу ація. Відтак, поки що рано говорити про те, що толе рантність стала усталеною рисою характеру жителів України