Перегляд за Автор "Наталія Куліш"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВИРАЗ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В САКРАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ МІСТА ВІННІПЕГ(Університетські наукові записки, 2023-08-30) Наталія КулішДосліджується вираження української ідентичності в сакра льній культурі міста Вінніпег. Зазначено, що релігійна ідентич ність стала підґрунтям збереження української національної іде нтичності в діаспорі. За підтримки церкви українські емігранти не впали у зневіру, не піддалися асиміляції, натомість наполег ливо, творчо вибудовували матрицю української духовної самобу тності: сповідували догмати віри, брали участь у релігійних об рядах та ритуалах; вивчали свою історію, зберігали пам’ять про видатних українців, культивували українські традиції та зви чаї, літературну, мистецьку спадщину, традиційні ремесла, сак ральну культуру, символи; розвивали освітнє середовище, громад ську, суспільну активність. Констатовано, що церква виконувала функцію соціального контролю в житті мирян та водночас пле кала українські ціннісні маркери ідентичності, насамперед: пози тивне, шанобливе ставлення до священника, родини, співвірни ків. Відіграла важливу роль у гуртуванні української спільноти. Акцентовано, що саме в сакральній культурі чи не найповніше ви являється менталітет народу, його світовідчуття, світосприй няття, особливості національного характеру, ідеали, прагнення, смаки, розуміння прекрасного. Форма сакральних споруд не лише символізувала елементи християнської віри, але й виконувала ін формативну функцію впізнаванності, самобутності. Зазначено, що унікальністю українського сакрального будівництва Вінніпегу є те, що проєктування, побудова, внутрішнє та зовнішнє оздоблення храмів переважно здійснювалося високопрофесійними укра їнцями-емігрантами, перед якими, з-поміж іншого, постали складні завдання реалізації не лише загальноприйнятого прин ципу «церква — символ віри, мистецький твір», але й врахування та втілення українських традиції в будівлях модерного стилю. На практиці, будуючи церкви, українські емігранти, з одного боку, вдавалися до спрощення архітектурних форм їх ідеалізації, з іншого — вражає їхня стильова різноманітність. Зазвичай храми будувалися за зразками архітектури східної християнської церкви в Україні, шляхом наслідування та творчої інтерпретації двох варіантів основних європейських стилів церковного будівни цтва: старовізантійського (Х–ХІ ст.ст.) та українського бароко (ХVІІ–ХVІІІ ст.ст.). Виділено ключові течії сакральної архітек тури, представлені у Вінніпезі. Наведено зразки архітектурних рішень, сакральних споруд, виділено ключові особливості та сим волічний зміст. Акцентовано на участі архітекторів, митців вихідців з України в реалізації будівництва сакрального простору Вінніпегу. Констатовано, що проблематика є доволі глибокою та передбачає подальше наукове осмислення практичної ролі сакра льного простору як осередків культивування національного духу, збереження традицій, освітнього, мовного середовища та істори чної пам’яті
- ДокументМІЖКОНФЕСІЙНІ ВИЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ СПІЛЬНОТ В УКРАЇНІ(Релігія та Соціум, 2016-11-07) Наталія КулішУ статті аналізуються сучасні міжконфесійні вияви соціальної діяльності релігійних спільнот. Наводяться приклади дієвих міжконфесійних соціальних ініціатив загальноукраїнського та місцевого рівнів. Акцентується увага на важливості змін позицій українських віруючих, як важливих стимулів до вдосконалення міжконфесійної комунікації на ниві соціальної діяльності. З’ясовуються проблеми, що можуть негативно впливати і нерідко впливають на стан реалізації міжконфесійної соціальної діяльності, серед яких: культивування радянських стереотипів, світоглядних установок у сприйнятті іноконфесійного, налаштованість на конфліктність, штучне створення атмосфери конкуренції; побоювання, що у суспільно корисних проектах, спланованих як міжконфесійні, певна конфесія буде вирішувати свої, суто релігійні питання всупереч інтересам іншої; брак у більшості релігійних організацій відповідно підготовлених фахівців, компетентних у питаннях права, бізнесу, менеджменту, комунікації, у тому числі і міжрелігійної; недосконалість чинного українського законодавства тощо. Висновується, що, незважаючи на цілий ряд проблемних моментів, спостерігається поступальний рух виходу соціальної діяльності за вузькі конфесійні рамки.
- ДокументНЕВОЦЕРКОВЛЕНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ПРОЯВІВ РЕЛІГІЙНОСТІ СУЧАСНИХ ВІРУЮЧИХ УКРАЇНЦІВ(Університетські наукові записки, 2017-10-06) Наталія КулішДосліджується феномен «невоцерковленості» віруючих українців. Аналізуються його ключові особливості. З’ясовуються причини, що сприяють формуванню такого прояву релігійності, серед яких: обмеженість пастирської опіки, втрата з різних причин досвіду індивідуальної роботи з віруючими; зведення роботи з віруючими до масових церковних свят, церемоній, обрядів; стан розколу в українському православ’ї; неясність позицій церков щодо власних перспектив та суспільних орієнтирів; елементи політизації церков; наявність власної думки, яка часто не сумісна з позицією церкви, до якої відносить себе віруючий; внутрішньо церковні чвари, що почасти набувають медійного розголосу; процеси секуляризації, загальний стан українського суспільства, правовий нігілізм, деморалізованість, апатія громадян, страх перед майбутнім, напружена соціально-політична ситуація, пошуки людьми шляхів виживання у складних соціальних умовах тощо. Наводиться перелік понять, які використовуються для означення «невоцерковленості» як нового вияву релігійності сучасних українців
- ДокументПРАКТИЧНИЙ РІВЕНЬ РЕЛІГІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В УКРАЇНІ(Університетські наукові записки, 2018-10-05) Наталія КулішДосліджується питання практичного рівня релігій ної толерантності в Україні. Аналізуються його базо ві основи та ключові особливості. Релігійна толерант ність українців властива їх природі, зазвичай вони бай дужі до іноконфесійного оточення, більшість українців православні в означенні — невоцерковлені православні, саме цей декларативний рівень релігійності уможлив лює достатньо терпиме, лояльне ставлення до пред ставників інших віросповідань та конфесій. Показни ками культивування релігійної толерантності можна вважати поступове утвердження в суспільстві тези «будь-яка релігія, яка проголошує ідеали добра, любові, милосердя і не загрожує існуванню іншої людини, має право на існування»; стабільно зростаючий рівень до брозичливості віруючих різних віросповідань, різних ре гіонів; зменшення побоювань, які стосуються міжкон фесійних конфліктів; готовність прийняти людину ін ших релігійних поглядів як чоловіка / дружину, родича або ж члена сім’ї; безпрецедентні факти релігійної то лерантності в «порубіжних» ситуаціях. Неупередже ний аналіз практичного рівня толерантності в укра їнському суспільстві дає підстави виокремити чима ло конкретних питань, які здатні спровокувати прак тичні прояви інтолерантності. Це, насамперед, пи тання Помісної церкви, церковної власності, запро шення Папи Римського до України, ставлення до про грами РПЦ «Русский мир», прозелітичні устремліннокремих конфесій, ставлення конфесій до анексії Криму, до війни на Сході України, публічне нагнітання релігійної нетолерантності у ЗМІ, непоодинокі акти ре лігійного вандалізму. Саме ці питання, що справляють доволі сильний вплив на позицію, менталітет україн ців, здатні породжувати в їхньому середовищі настрої недовіри, настороженості, готовності конфронтації та напруги. Можемо стверджувати про достатньо високий рівень толерантності серед масиву українців, однак все ж ідеалізація релігійної толерантності є пе редчасною. Практика співіснування віросповідань у по ліконфесійному суспільстві України показує, що взага лі почуття настороженості щодо інаковіруючих ніку ди не зникають, а лише відходять на задній план, де актуалізуються під впливом толерантної позиції сво єї й інших конфесій, виховання добросусідства, пова ги тощо, під дією соціалізації людини у світському сус пільстві та ін. Ці негативістські налаштованості про довжують існувати у свідомості як потенційні і прояв ляються щоразу, коли складається конфліктна ситу ація. Відтак, поки що рано говорити про те, що толе рантність стала усталеною рисою характеру жителів України
- ДокументПРОБЛЕМИ РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ І ПОВНОТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ СОВІСТІ В УКРАЇНІ(Релігія та Соціум, 2016-09-03) Наталія Куліш
- ДокументРелігія як важливий чинник нової української політичної реальності(Гуманітарно-релігієзнавчий вісник СОФІЯ, 2020-02-16) Наталія Куліш
- ДокументСучасний віруючий як об’єкт впливу міжконфесійних відносин в Україні(Українське релігієзнавство, 2013-10-05) Наталія КулішАктуальність теми дослідження визначається тим, що міжконфесійні відносини, являючи «собою складну систему взаємозалежностей суб’єктів відносин», є вагомим чинником впливу на ситуацію у сакральному середовищі. Відтак вони можуть мати і мають істотний вплив на сучасного віруючого. Стан розробленості теми. Незважаючи на чисельні публікації, присвячені питанням різнопланових аспектів формування, реалізації та перспектив розвитку міжконфесійних відносин в Україні, досі залишається відкритим теоретичне осмислення питання їх практичного впливу на сучасну віруючу людину. Саме цей факт викликав інтерес автора до розгляду даної проблеми. Об’єктом дослідження є сучасний віруючий, предметом дослідження – вплив міжконфесійних відносин на об’єкт – сучасну віруючу людину. Основні завдання цієї публікації: дослідження взаємозалежності міжконфесійних відносин та характеристик сучасного віруючого, а також механізмів їх впливу на об’єкт – віруючого.
- ДокументСучасний віруючий як суб’єкт формування міжконфесійних відносин в Україні(2012-07-03) Наталія КулішОгляд літератури останніх двох десятиліть, яка оприлюднена в Україні і за кордоном й присвячена дослідженню діяльності сучасного віруючого у формуванні міжконфесійних відносин, показує, що хоч інтерес до цієї проблеми науковців помітно зріс, її покищо важко назвати достатньо розробленою та дослідженою. Якщо з питань міжконфесійних відносин, зокрема в Україні, існує вже чимала наукова література, то дослідження різних аспектів діяльності сучасного віруючого як суб’єкта цих відносин потребують значно більшої уваги
- ДокументСУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН ЯК ПРОБЛЕМА(Українське релігієзнавство, 2019-11-08) Наталія КулішУ статті Л.Браги і Г.Рогової «Релігія і політика в контексті демократичних перетворень в Республіці Молдова» досліджуються теоретичні аспекти співвідношення релігії і політики й розкриваються особливості вирішення проблеми їх зв’язку в процесі розбудови незалежної Молдови». In the article of L.Braga and G.Rogova «Religion and policy in the context of democratic transformations in Republic Moldova» theoretical aspects are explored the correlation of religion and policy and the features of decision of problem of their intercommunication are opened up in the process of democratic transformations in independent Moldova.