International Business Strategy: Ensuring Enterprise Stability Amidst Turmoil
Ескіз недоступний
Дата
2024-03-19
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
European Journal of Sustainable Development, 13(2), 278. https://doi.org/10.14207/ejsd.2024.v13n2p278
Анотація
У дослідженні були визначені етапи формування міжнародних маркетингових стратегій у сучасних умовах глобалізації, а також проведено класифікацію цілей виходу на міжнародні ринки українськими підприємствами в умовах війни. Розроблено підходи до формування міжнародних маркетингових стратегій для українських підприємств, які здійснюють економічну діяльність у воєнних умовах. Визначаються переваги та недоліки різних міжнародних маркетингових стратегій, які мають враховувати вітчизняні підприємства при виборі стратегічних напрямків розвитку міжнародної діяльності. Обґрунтовано процедуру вибору міжнародної маркетингової стратегії розвитку бізнесу вітчизняних підприємств, а також запропоновано графічно-аналітичну модель процесу прийняття управлінського рішення щодо вибору стратегічного напрямку розвитку міжнародної діяльності українських підприємств. Для демонстрації підходів до вибору міжнародних ринків для оцінки їхньої конвергенції визначено такі показники: ВВП на душу населення, паритет купівельної спроможності, рівень інфляції, рівень корупції, індекс верховенства права, викиди вуглекислого газу, доходи від природних ресурсів, додана сільськогосподарська вартість, індекс виробництва продуктів харчування, індекс свободи бізнесу та додана промислова вартість. Результати комплексного дослідження привели до висновку, що ринки Німеччини, Ірландії, Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландів, Австрії, Фінляндії, Люксембургу та Франції мають сприятливі умови для стратегічного розвитку міжнародної діяльності українських підприємств на них. Визначено, що ринки Словенії, Мальти, Чехії, Португалії, Італії, Литви, Кіпру та Іспанії можуть стати перспективними для стратегічного розвитку міжнародної діяльності українських підприємств, за умови подолання значного розриву в їхніх основних показниках, а саме: «Контроль корупції» та «Індекс верховенства права».