Правовий статус журналістів під час збройних конфліктів.
Ескіз недоступний
Дата
2023-02-23
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Право і суспільство
Анотація
У статті досліджено питання правового статусу журналістів в умовах збройного конфлікту. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, які передбачають систему захисту журналістів під час збройних конфліктів. Визначено, що Третя Женевська конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими стала першим міжнародним документом, який визначив статус журналістів під час збройних конфліктів. Встановлено, що міжнародне гуманітарне право визнає дві категорії журналістів, які працюють у зонах збройного конфлікту: воєнні кореспонденти та незалежні журналісти та визначено, що військові кореспонденти захищені збройними силами, тоді як незалежні журналісти не перебувають під таким особливим захистом. Досліджуючи статус журналістів в міжнародних актах встановлено, що журналісти, які виконують небезпечні професійні місії в зонах збройних конфліктів, вважаються цивільними особами та підпадають під захист Женевських конвенцій та додаткових протоколів до них. Крім того, у випадку, якщо військовий кореспондент потрапить до рук ворога він набуває статусу військовополоненого. У результаті аналізу міжнародних актів варто зазначити, що прирівнювання журналістів до звичайних цивільних осіб з точки зору необхідного захисту згідно з міжнародним правом ігнорує їх важливу функції та поведінку в зонах конфлікту. Як ілюстративний матеріал в статті зображено статистику загиблих журналістів під час виконання професійних обов’язків за останніх 10 років. Встановлено, що міжнародна спільнота давно прагне створити міжнародний акт, який зміцнить права журналістів у небезпечних відрядженнях, зокрема у зонах збройних конфліктів. Запропоновано шляхи вирішення проблем, що мають місце в досліджуваній сфері, зокрема запропоновано запровадити окремий міжнародний акт, який визначатиме статус журналістів в зонах збройних конфліктів, не кваліфікуючи їх як цивільних. Наголошено на необхідності ідентифікації таких осіб та визначення обов’язку держав надавати допомогу та захист журналістам, сприяти вільному пересуванню журналістів і поважати конфіденційність їхніх джерел, а також змушував проводити розслідування у випадку насильства або смертельних випадків, які стосуються журналістів на їхній території або через їхні сили.