Напрями підвищення якості освітніх послуг на прикладі мистецької освіти

Abstract

Реформування мистецької освітньої галузі на сучасному етапі розвитку України потребує вироблення нових стратегій, підходів, переосмислення та вдосконалення вже існуючих, перевірених часом і досвідом, систем мистецької освіти. Реформа децентралізації вимагає нового розуміння місця мистецьких шкіл у сучасних культурно освітніх просторах та викликає побоювання щодо знищення мережі. Початкова мистецька освіта в Україні ставить завдання осучаснення, зміни стандартів діяльності, актуалізації змісту, а також реформування функцій управління на всіх рівнях. Головним питанням постає забезпечення якості мистецьких освітніх послуг як головна умова конкурентоспроможності а, можливо, і існування системи взагалі. Найперше цього потребують музичні, художні, хореографічні, хорові та інші мистецькі школи, які наразі несуть в собі спадщину радянської системи освіти і потребують осучаснення змісту та підходів до надання освітніх послуг. І кожний новий виток розвитку повинен мати належне наукове обґрунтування змін. Економічна теорія, що останні десятиріччя панувала у вітчизняній і світовій управлінських системах, концентрувала увагу переважно на матеріально-речових аспектах, надаючи їм значення основи суспільного розвитку. Та досвід багатьох країн засвідчив, що економічне зростання не гарантує задоволення основних матеріальних потреб більшості населення, не створює сприятливого соціально-духовного клімату, не вирішує проблеми екології, культури, освіти, особистої безпеки і суспільної моралі, таким чином не забезпечує покращення якості життя. Орієнтиром економічного та соціального розвитку є розв'язання проблем життєдіяльності людини, соціальних груп, суспільства в цілому. Тобто основним завданням державного управління стає покращення добробуту населення як домінанти якості його життя, що в умовах розвитку сучасного суспільства полягає у забезпеченні законодавчих, організаційних, економічних та інших умов для існування. Таким чином формується концепція сучасної сервісної держави як такої, що надає послуги громадянину окремо та суспільству в цілому. Реформування мистецької освітньої галузі – це відповідь на суспільний запит, адже саме мистецька освіта забезпечує якість людського капіталу, який є основою економічного розвитку країни.