ГЕОПОЛІТИЧНІ СТРАТЕГІЇ СУЧАСНОГО КИТАЮ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОВОГО ПОРЯДКУ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Ескіз недоступний
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Анотація
Здійснено комплексний аналіз стратегій Китайської Народної Республіки, спрямованих на досягнення світового лідерства в
умовах трансформації сучасного міжнародного порядку. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході та охоплює
економічний, технологічний, геополітичний, безпековий та ідеологічний виміри глобальної політики КНР. Обґрунтовано, що китайська модель посилення міжнародного впливу має системний і
довгостроковий характер та поєднує елементи державного стратегічного планування, ринкових механізмів і цілеспрямованої зовнішньої експансії. На основі аналізу стратегічних документів
КНР, звітів провідних аналітичних центрів, статистичних і моніторингових даних, а також сучасних наукових публікацій, показано, що Китай реалізує багатовимірну стратегію глобального
впливу. В економічній сфері стратегія «подвійного обігу» спрямована на одночасне зміцнення внутрішнього ринку та розширення
зовнішніх економічних зв’язків, що закріплює КНР як одного з ключових акторів у глобальних ланцюгах створення доданої вартості. Особливу роль у цій стратегії відіграє ініціатива «Один пояс,
один шлях» (Belt and Road Initiative), яка розглядається не лише як
транспортно-інфраструктурний проєкт, а й як інструмент формування геоекономічного та політичного впливу Китаю на Азію, Африку, Європу та Латинську Америку. У технологічній
сфері КНР демонструє суттєве просування в критично важливих
галузях, зокрема: у сфері штучного інтелекту, телекомунікацій
п’ятого покоління та нових енергетичних технологій. Окрему
увагу приділено аналізу сучасного стану відносин між КНР та Європейським Союзом, які характеризуються поєднанням економічної взаємозалежності та стратегічного суперництва, що зростає. Показано, що ЄС дедалі частіше розглядає Китай не лише як
торговельного партнера, а й як системного конкурента та джерело стратегічних викликів у сферах технологій, інвестиційної
безпеки й нормативного впливу, що формує новий контекст взаємодії. Досліджуються наслідки зростання глобального впливу
Китаю для України. Доведено, що еволюція відносин КНР з ЄС та
фрагментація світової економіки створюють для України як ризики, так і можливості. З одного боку, Україна має зберігати
курс на європейську інтеграцію та стратегічне партнерство зі
США, з іншого — адаптувати зовнішньоекономічну політику до
зростальній ролі Китаю у глобальних ланцюгах постачання та
міжнародній торгівлі. Підкреслюється, що сучасні геополітичні
стратегії КНР є довгостроковим проєктом, який поступово трансформує правила міжнародної політики, економіки та безпеки.
Обґрунтовується необхідність подальших системних досліджень
цієї проблематики з метою формування зваженої державної політики України та адаптації національних стратегій до динамічних змін міжнародного середовища.
Опис
Проведений у
статті комплексний аналіз дає змогу зробити висновок, що стратегії Китайської Народної Республіки, спрямовані на досягнення світового лідерства,
становлять цілісний і довгостроковий проєкт трансформації сучасного міжнародного порядку. Китай послідовно вибудовує багатовимірну модель глобального впливу, яка поєднує економічні, технологічні, геополітичні, безпекові та ідеологічні інструменти. Така модель не передбачає різкого
зламу чинної системи міжнародних відносин, а базується на поступовій
зміні правил, норм і стандартів глобального управління відповідно до стратегічних інтересів Пекіна.
Ключову роль у цій стратегії відіграє економічний вимір, що забезпечує матеріальну основу для зростання міжнародного впливу КНР. Реалізація концепції «подвійного обігу», активна інтеграція у глобальні ланцюги
створення доданої вартості та масштабні інфраструктурні ініціативи, зокрема «Один пояс, один шлях», дозволяють Китаю зміцнювати свої позиції
у світовій економіці та посилювати геоекономічний вплив у різних регіонах
світу. Водночас економічна експансія тісно переплітається з технологічною
стратегією, спрямованою на досягнення лідерства у критично важливих галузях, що формують майбутні параметри глобального розвитку.
Для України зазначені процеси мають особливе значення, з огляду
на її геополітичне положення, стратегічні пріоритети та безпекові виклики. Зростання глобального впливу Китаю, еволюція його відносин із
США та Європейським Союзом, а також трансформація світової економіки формують нові умови, в яких Україна змушена вибудовувати свою зовнішню та зовнішньоекономічну політику. З одного боку, безальтернативним
залишається курс на європейську інтеграцію та стратегічне партнерство зі
США, з іншого — об’єктивна реальність вимагає врахування ролі КНР як
одного з ключових акторів глобальної економіки та міжнародних відносин.
Сучасний етап україно-китайських відносин формується в умовах повномасштабної війни Росії проти України та глибокої трансформації міжнародного порядку. Китайська Народна Республіка, декларуючи нейтралітет і прихильність до принципів територіальної цілісності держав, водночас зберігає стратегічне партнерство з Російською Федерацією, що суттєво
ускладнює політичний діалог між Києвом і Пекіном. У короткостроковій
перспективі це обмежує можливості для активного політичного зближення,
зводячи двосторонні контакти переважно до дипломатичних каналів і економічної взаємодії в обмеженому форматі.
Водночас навіть у нинішніх умовах Китай залишається важливим
елементом зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного середовища
України. До початку повномасштабної війни КНР була одним із ключових
торговельних партнерів України, особливо у сферах аграрного експорту,
металургії та сировинних товарів. Це створює потенціал для поступового
відновлення економічних контактів після завершення активної фази
війни, за умови дотримання Україною стратегічних зобов’язань перед західними партнерами та санкційних режимів.
У середньо- та довгостроковій перспективі україно-китайські відносини можуть розвиватися насамперед у прагматичній економічній площині. Повоєнна відбудова України об’єктивно вимагатиме значних інвестицій, технологій та участі зовнішніх акторів, і Китай потенційно зацікавлений у проєктах, пов’язаних з інфраструктурою, логістикою, енергетикою
та промисловим виробництвом. Водночас участь КНР у таких процесах залежатиме від політичного контексту, позиції Європейського Союзу та
США, а також від готовності Китаю діяти в межах прозорих міжнародних
правил.