Правове регулювання діяльності центрів надання адміністративних послуг в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Наше право
Анотація
У статті розглядається сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання діяльності центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Україні. Акцентується увага на значущості ЦНАП у системі публічного управління як інструменту підвищення доступності, прозорості та якості надання адміністративних послуг населенню та бізнесу. У фокусі аналізу перебуває нормативно-правова база, яка регламентує функціонування ЦНАП: зокрема, Закон України «Про адміністративні послуги», Постанова Кабінету Міністрів України № 1024 від 11 жовтня 2017 року, а також підзаконні нормативні акти, які визначають механізми надання послуг, організацію роботи персоналу, технічне забезпечення та вимоги до інфраструктури центрів. У статті досліджено проблеми реалізації чинного законодавства, зокрема: невідповідність між центральним і місцевим рівнями управління, брак фінансових ресурсів у територіальних громадах для утримання ЦНАП, обмежений кадровий потенціал, а також нерівномірність розвитку мережі центрів у сільських та віддалених районах. Без належного нормативного супроводу діджиталізація публічних сервісів (у тому числі через портал «Дія») може не досягти очікуваного ефекту. Аналізується практика функціонування сучасних ЦНАП в умовах війни та внутрішнього переміщення громадян. У роботі запропоновано напрями удосконалення правового регулювання: оновлення та гармонізація законодавства відповідно до європейських стандартів, розширення переліку послуг, що можуть надаватись через ЦНАП, цифрова інтеграція із реєстрами, стандартизація підходів до обслуговування громадян, а також активізація контролю за якістю роботи центрів з боку держави та громадськості. Зроблено висновок, що подальше реформування правового механізму діяльності ЦНАП має ключове значення для утвердження сервісної моделі держави, підвищення рівня довіри громадян до влади та забезпечення ефективної комунікації між державою і суспільством.
The article examines the current state and prospects for the development of legal regulation concerning the operation of Administrative Service Centers (ASCs) in Ukraine. The focus is placed on the signifi cance of ASCs within the public administration system as a tool to improve accessibility, transparency, and the quality of administrative service delivery to both the population and businesses. The core of the analysis is the regulatory framework governing ASCs, in particular the Law of Ukraine «On Administrative Services», Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1024 dated October 11, 2017, as well as subordinate legal acts that defi ne service delivery mechanisms, personnel organization, technical support, and infrastructure requirements for the centers. The article explores the challenges in implementing the current legislation, including: discrepancies between central and local levels of governance, lack of fi nancial resources within territorial communities to maintain ASCs, limited human resource capacity, and unequal development of the ASC network in rural and remote areas. Without appropriate legal support, the digitalization of public services (including through the «Diia» portal) may not produce the expected results. The study also analyzes the functioning of modern ASCs in wartime conditions and in the context of internal displacement of citizens. The paper proposes directions for improving the legal regulation of ASC activities: updating and harmonizing legislation in line with European standards, expanding the list of services provided through ASCs, digital integration with public registries, standardization of approaches to citizen service, and strengthening oversight of ASC performance by the state and civil society. The conclusion underscores that further reform of the legal mechanism for ASC operations is crucial for establishing a service-oriented model of the state, enhancing public trust in government institutions, and ensuring effective communication between the state and society.