ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ 2017–2025 РР.
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Наука і техніка сьогодні
Анотація
Освіта є ключовим інструментом формування
громадянського суспільства, становлення правової держави та розвитку
конкурентоспроможної економіки. Саме через систему загальної середньої
освіти держава забезпечує відтворення людського капіталу, формування
громадянських цінностей та підготовку молоді до активної участі в суспільнополітичному й економічному житті країни. Від ефективності освітньої політики
безпосередньо залежить якість людських ресурсів, інноваційний потенціал
держави та її здатність адаптуватися до викликів глобалізованого світу.
Запровадження у 2017 році концепції «Нова українська школа» (НУШ)
стало однією з найбільш масштабних і комплексних реформ в історії
незалежної України. Її стратегічною метою є перехід від знаннєвої до
компетентнісної моделі навчання, створення безпечного та мотивуючого
освітнього середовища, підвищення професійної автономії вчителя та
забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Масштабність і
багатовекторність реформи зумовлюють необхідність цілісного та узгодженого
правового регулювання, яке б охоплювало всі рівні та аспекти організації
освітнього процесу.
Опис
Повномасштабна російсько-українська війна не лише прискорила
процеси цифровізації освіти, але й актуалізувала питання захисту прав учнів та
педагогів. Це зумовило оновлення законодавства у сферах захисту
персональних даних, кібербезпеки та якості дистанційного навчання, що
сприяло формуванню безпечного та технологічно оснащеного освітнього
середовища. Паралельно з цими процесами, реформа профільної системи
середньої освіти набула особливої ваги. Зокрема, було напрацьовано
концептуальні підходи до створення нових типів закладів для старшої школи −
академічних ліцеїв і професійних коледжів, − що спрямовано на забезпечення
диференційованого освітнього маршруту відповідно до індивідуальних
здібностей та життєвих прагнень учнів. Цей підхід підсилює інтегративну
логіку реформи НУШ, забезпечуючи логічний перехід від оновленої базової
школи до системи профільної освіти.
Попри масштабні виклики, реформа Нової української школи продовжує
свій розвиток, зберігаючи баланс між інноваційністю та стабільністю системи
середньої освіти. Стійкість цих процесів підтверджує ефективність
нормативно-правового забезпечення, яке гарантує поступовість і цілісність
трансформацій навіть у динамічних та кризових умовах.
У перспективі ключовим завданням залишається подальше
вдосконалення правових механізмів шляхом регулярного моніторингу,
оцінювання та адаптації нормативної бази до потреб суспільства й викликів
освітнього середовища. Такий підхід сприятиме підвищенню якості освіти, її
стійкості до зовнішніх загроз та інтеграції в міжнародні освітні простори.