Перегляд за Автор "Кірик А.Ю."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументПравова охорона навколишнього середовища в умовах збройних конфліктів.(Альманах міжнародного права., 2023-04-04) Кірик А.Ю.У статті розглядаються норми міжнародного гуманітарного права у сфері охорони навколишнього середовища під час збройних конфліктів. Наголошено, що шкода навколишньому середовищу, спричинена збройними конфліктами, характеризується тим фактом, що його наслідки часто є далекосяжними, тривають роками чи навіть десятиліттями після закінчення збройних конфліктів, маючи тяжкі наслідки для цивільного населення та навіть можуть призвести до переміщення цілих громад. Встановлено, що положення міжнародного гуманітарного права, які регулюють захист навколишнього середовища під час збройних конфліктів, становлять загальні принципи, звичаєве право, договірне право та м’яке право. Проаналізовано принципи розрізнення та пропорційності, які забезпечують захист цивільних осіб та навколишнього середовища. Відзначено, що серед договірних актів найважливіші положення, які безпосередньо стосуються захисту навколишнього середовища в міжнародних збройних конфліктах, містяться в Додатковому протоколі І 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року. Після аналізу статей Додаткового протоколу I, які стосуються захисту навколишнього середовища, було встановлено, що їх головними цілями є заборона війни, яка може завдати широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди природному середовищу. Однак питання про те, що є широкомасштабною, довгостроковою та серйозною шкодою, а що є допустимою шкодою для навколишнього середовища, є нез'ясованим. Було розглянуто положення Конвенції про заборону використання методів впливу на навколишнє середовище 1977 року, і визначено основні відмінності між цією Конвенцією та положеннями Додаткового протоколу І. Запропоновано тлумачити поняття «широка, довгочасна і серйозна шкода», передбачені Додатковим протоколом І та Конвенцією 1977 року в кожному конкретному випадку. Розглянуто акти міжнародного гуманітарного права, які можуть опосередковано принести користь навколишньому середовищу через заборону зброї, що завдає шкоди всьому живому. Встановлено, що питання покарання осіб за шкоду навколишньому середовищу під час збройних конфліктів є актуальним, але існуючі положення Римського статуту практично не застосовуються через надзвичайно високий рівень шкоди навколишньому середовищу. Тому пропонується включити окремий злочин «злочини проти навколишнього середовища», щоб передбачити, за відповідних обставин, належну міжнародну кримінальну відповідальність для тих, хто свідомо націлений на навколишнє середовище як стратегію збройного конфлікту.
- ДокументПравовий статус журналістів під час збройних конфліктів.(Право і суспільство, 2023-02-23) Кірик А.Ю.У статті досліджено питання правового статусу журналістів в умовах збройного конфлікту. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, які передбачають систему захисту журналістів під час збройних конфліктів. Визначено, що Третя Женевська конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими стала першим міжнародним документом, який визначив статус журналістів під час збройних конфліктів. Встановлено, що міжнародне гуманітарне право визнає дві категорії журналістів, які працюють у зонах збройного конфлікту: воєнні кореспонденти та незалежні журналісти та визначено, що військові кореспонденти захищені збройними силами, тоді як незалежні журналісти не перебувають під таким особливим захистом. Досліджуючи статус журналістів в міжнародних актах встановлено, що журналісти, які виконують небезпечні професійні місії в зонах збройних конфліктів, вважаються цивільними особами та підпадають під захист Женевських конвенцій та додаткових протоколів до них. Крім того, у випадку, якщо військовий кореспондент потрапить до рук ворога він набуває статусу військовополоненого. У результаті аналізу міжнародних актів варто зазначити, що прирівнювання журналістів до звичайних цивільних осіб з точки зору необхідного захисту згідно з міжнародним правом ігнорує їх важливу функції та поведінку в зонах конфлікту. Як ілюстративний матеріал в статті зображено статистику загиблих журналістів під час виконання професійних обов’язків за останніх 10 років. Встановлено, що міжнародна спільнота давно прагне створити міжнародний акт, який зміцнить права журналістів у небезпечних відрядженнях, зокрема у зонах збройних конфліктів. Запропоновано шляхи вирішення проблем, що мають місце в досліджуваній сфері, зокрема запропоновано запровадити окремий міжнародний акт, який визначатиме статус журналістів в зонах збройних конфліктів, не кваліфікуючи їх як цивільних. Наголошено на необхідності ідентифікації таких осіб та визначення обов’язку держав надавати допомогу та захист журналістам, сприяти вільному пересуванню журналістів і поважати конфіденційність їхніх джерел, а також змушував проводити розслідування у випадку насильства або смертельних випадків, які стосуються журналістів на їхній території або через їхні сили.
- ДокументПравові аспекти політики декарбонізації транспортного сектору економіки країн-членів ЄС(Університетські наукові записки, 2022-08-31) Кірик А.Ю.Досліджено правові аспекти політики декарбонізації транспортного сектору економіки країн-членів Європейського Союзу. Досліджено основний міжнародний акт протидії глобальному потеплінню (Паризьку угода про клімат). Розглянуто Європейську зелену угоду, яка запроваджена відповідно до положень Паризької угоди від 2015 року щодо обмеження підвищення глобальної річної температури на 1,5°C, яка є передумовою для досягнення кліматичної нейтральності. Визначено, що Європейська зелена угода спрямована на збільшення частки послуг мультимодальних перевезень; виробництво та використання альтернативного палива на всіх видах транспорту; зменшення забруднення атмосфери в містах, спричиненого транспортною сферою. Розглянуто ключові політик країн-членів Європейського Союзу у сфері декарбонізації транспортного сектору: політика сприяння збільшенню середньої завантаженості транспортних засобів за допомогою їх спільного використання; політика стягнення плати за перевантаження; політика пропагування велосипедних та пішохідних зон; політика заборони на рівні міста на обіг бензинових/дизельних автомобілів; політика скорочення норм викидів. Досліджено пакет Fit for 55 - набір законодавчих пропозицій щодо скорочення викидів парникових газів у ЄС щонайменше на 55% до 2030 року . Розглянуто курс України на декарбонізацію. Визначено, що Україна взяла курс на декарбонізацію, коли підписала та ратифікувала Паризьку угоду, крім того, питання зміни клімату врегульовані Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Проаналізовано вплив Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року на процес декарбонізації транспортного сектору економіки України. На прикладі політик країн-членів Європейського Союзу, запропоновано ряд ініціатив, які майбутньому дозволить краще інтегрувати електротранспорт. Встановлено, що значне скорочення обсягів викидів парникових газів в атмосферу та досягнення кліматичної нейтральності матиме довгостроковий позитивний вплив на здоров’я та добробут людей, охорону біорізноманіття та природних ресурсів.