Перегляд за Автор "Бісюк Олена Сергіївна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАрбітражна угода в світлі договірної теорії правової природи арбітражу: pro et contra(Академічні візії, 2025) Суббот Анатолій Іванович; Бісюк Олена СергіївнаРозвиток торговельних відносин між комерсантами з різних країн посилює роль способів розгляду і вирішення комерційних спорів між іноземними контрагентами, котрі становлять альтернативу державним судам. Тому на особливу увагу заслуговує міжнародний комерційний арбітраж і, зокрема, питання нормативно-правового регулювання укладання арбітражної угоди й подальшого застосування її положень задля передачі спору до МКА. Арбітражна угода як окремий правовий інститут має унікальний характер, який дозволяє об’єднати як матеріальний, так і процесуальний аспекти арбітражного розгляду. Ключовим для укладання арбітражної угоди є принцип автономії волі сторін. Особлива роль арбітражній угоді відводиться в рамках договірної (контрактної) теорії МКА, яка розглядає арбітражну угоду як цивільно-правовий договір, що породжує цілком конкретні цивільно-правові зобов’язання для сторін. Важливим питанням у процесі дослідження специфіки арбітражної угоди є аналіз категорії «арбітрабільність», за допомогою якої окреслюється коло справ, підвідомчих міжнародному комерційному арбітражу. Науковці виділяють об’єктивну арбітрабільність, яка окреслює коло спорів, що можуть бути предметом арбітражного розгляду, і суб’єктивну арбітрабільність, котра передбачає здатність деяких суб’єктів укладати арбітражну угоду й надалі виступати учасниками арбітражного розгляду в МКА. Питання арбітрабільності спорів, котрі належать до компетенції морського арбітражу, є важливими з точки зору їх публічно-правового аспекту. Відтак, визначено, що у сфері торгового мореплавства можуть виникати як цивільно-правові спори, так і спори публічно-правового характеру, які не є арбітрабільними. Розглянута договірна теорія правової природи арбітражу приділяє найбільшу увагу питанням сутності та значення арбітражної угоди для арбітражного розгляду справи. Однак, вважаємо за необхідне наголосити на практичному значенні теорії змішаної природи арбітражу, котра передбачає, що кожна стадія арбітражного розгляду включає як договірні, так і процесуальні елементи, які перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємодії.
- ДокументОкремі аспекти арбітражного розгляду «морських спорів»: зарубіжна практика(Академічні візії, 2025) Суббот Анатолій Іванович; Бісюк Олена СергіївнаІнтенсивний розвиток судноплавства і специфічність різноманітних відносин, що виникають у цій сфері, сприяють не тільки поширенню практики використання традиційного міжнародного комерційного арбітражу, а й діяльності постійно діючих арбітражних організацій, котрі спеціалізуються на вирішенні широкого кола «морських спорів». Тому важливим є вивчення досвіду арбітражного провадження в передових морських арбітражах у Великій Британії, котрий може застосовуватися Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, зокрема, в питаннях забезпечення позову та винесення арбітражного рішення. У Великій Британії арбітри наділені правом призначення забезпечувальних заходів узагалі або у певних конкретних, визначених на законодавчому рівні, випадках. Якщо сторони не домовилися про інше, забезпечувальні заходи може застосувати державний суд. Якщо арбітражною угодою не передбачено інше, арбітр або суперарбір має право винести рішення у справі в будь-який час після початку її арбітражного розгляду, однак законодавець не зобов’язує арбітра представляти обґрунтування рішення, яке ухвалюється. Крім звичайних рішень, арбітри можуть виносити проміжні рішення і рішення у формі наказів, що зобов’язують сторону до реального виконання поставлених до неї вимог. Якщо арбітражна угода не передбачає іншого, то рішення арбітражу є остаточним і обов’язковим для сторін. Остання стадія винесення рішення – його «оголошення» – означає сповіщення сторін про готовність рішення. Морські арбітражні інституції Великої Британії, таким чином, розглядають справи не тільки на основі відповідного законодавства, а й спираючись на правові звичаї та норми, котрі існують у цій державі. Суттєвою відмінністю британського арбітражного процесу від порядку розгляду спорів у Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України є підзвітність арбітражних інституцій державним судам, котрі користуються досить широкою компетенцією контролю розгляду спорів у порядку арбітражного провадження на будь-якій стадії, навіть маючи можливість скасування рішення, винесеного міжнародним морським арбітражем.
- ДокументСпецифіка морського арбітражу: теоретико-правові засади функціонування(Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, 2024) Суббот Анатолій Іванович; Бісюк Олена СергіївнаЗважаючи на швидку глобалізацію дво- та багатосторонніх комерційних взаємодій, учасники міжнародного товарообігу все частіше прагнуть підпорядкувати свої договірні правовідносини недержавному регулюванню, звертаючись до альтернативних способів вирішення спорів, що виникають чи можуть виникнути між ними, – зокрема, до міжнародного комерційного арбітражу та його різновидів. Метою даного дослідження є визначення та аналіз специфіки діяльності морського арбітражу як альтернативного способу вирішення спорів на основі виявлення теоретико-правових засад функціонування цього різновиду МКА і його практичної вагомості для відносин, що виникають у сфері торгового мореплавства. Арбітраж паралельно розглядається і як орган, призначений для вирішення наявних чи евентуальних спорів, і як певний спосіб вирішення таких спорів по суті. Головними критеріями обрання МКА як альтернативного способу вирішення спорів виступають неупередженість і незалежність арбітрів, залучених до розгляду справи. Ключовою передумовою розгляду комерційних спорів МКА є наявність укладеної між сторонами арбітражної угоди, котра може розглядатися як угода процесуального характеру, спрямована на виключення юрисдикції державного суду. Морський арбітраж широко використовується міжнародними судноплавними операторами для вирішення майже всіх видів спорів, що можуть виникнути чи виникають між ними, тому арбітражні застереження включаються до багатьох форм морських контрактів. Наразі відсутній вичерпний перелік так званих «морських спорів», адже національне законодавство кожної держави перераховує різні категорії спорів, у зв’язку з чим суб’єкти господарювання, котрі ведуть діяльність у сфері торгового мореплавства, також часто вдаються до морського арбітражу ad hoc. Оскільки перевагами морського арбітражу виступають його гнучкість, компетентність і конфіденційність, можна зробити висновок про те, що даний альтернативний спосіб урегулювання спорів, які виникають з відносин торгового мореплавства та інших транскордонних економічних відносин, пов’язаних зі сферою судноплавства, є найбільш перспективним