Арбітражна угода в світлі договірної теорії правової природи арбітражу: pro et contra
Ескіз недоступний
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Академічні візії
Анотація
Розвиток торговельних відносин між комерсантами з різних країн посилює роль способів розгляду і вирішення комерційних спорів між іноземними контрагентами, котрі становлять альтернативу державним судам. Тому на особливу увагу заслуговує міжнародний комерційний арбітраж і, зокрема, питання нормативно-правового регулювання укладання арбітражної угоди й подальшого застосування її положень задля передачі спору до МКА.
Арбітражна угода як окремий правовий інститут має унікальний характер, який дозволяє об’єднати як матеріальний, так і процесуальний аспекти арбітражного розгляду. Ключовим для укладання арбітражної угоди є принцип автономії волі сторін. Особлива роль арбітражній угоді відводиться в рамках договірної (контрактної) теорії МКА, яка розглядає арбітражну угоду як цивільно-правовий договір, що породжує цілком конкретні цивільно-правові зобов’язання для сторін.
Важливим питанням у процесі дослідження специфіки арбітражної угоди є аналіз категорії «арбітрабільність», за допомогою якої окреслюється коло справ, підвідомчих міжнародному комерційному арбітражу. Науковці виділяють об’єктивну арбітрабільність, яка окреслює коло спорів, що можуть бути предметом арбітражного розгляду, і суб’єктивну арбітрабільність, котра передбачає здатність деяких суб’єктів укладати арбітражну угоду й надалі виступати учасниками арбітражного розгляду в МКА.
Питання арбітрабільності спорів, котрі належать до компетенції морського арбітражу, є важливими з точки зору їх публічно-правового аспекту. Відтак, визначено, що у сфері торгового мореплавства можуть виникати як цивільно-правові спори, так і спори публічно-правового характеру, які не є арбітрабільними.
Розглянута договірна теорія правової природи арбітражу приділяє найбільшу увагу питанням сутності та значення арбітражної угоди для арбітражного розгляду справи. Однак, вважаємо за необхідне наголосити на практичному значенні теорії змішаної природи арбітражу, котра передбачає, що кожна стадія арбітражного розгляду включає як договірні, так і процесуальні елементи, які перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємодії.
The development of trade relations between agents from different countries enhances the role of methods for consideration and resolution of commercial disputes between foreign counterparties which constitute an alternative to state courts. Therefore, international commercial arbitration and, in particular, legal regulation of the conclusion of an arbitration agreement and the further application of its provisions for the consideration of a dispute by the ICA deserve special attention.
An arbitration agreement as a separate legal institution has a unique nature which allows combining both the substantive and procedural aspects of arbitration proceedings. The key to the conclusion of an arbitration agreement is the principle of autonomy of contractual will of the parties. A special role to the arbitration agreement is assigned within the framework of the contractual theory of the ICA which considers an arbitration agreement as a civil law contract that generates very specific civil law obligations for the parties.
An important issue in the process of studying the specific features of an arbitration agreement is the analysis of the category ‘arbitrability’ which outlines the range of cases subject to international commercial arbitration. Scientists distinguish objective arbitrability, which outlines the range of disputes that can be the subject of arbitration, and subjective arbitrability, which implies the ability of some subjects to conclude an arbitration agreement and to subsequently act as participants in arbitration proceedings in the ICA.
The issues of arbitrability of disputes that fall within the competence of maritime arbitration are important from the point of view of their public aspect. In the field of merchant shipping, there are both civil law disputes and public law disputes: however, the latters are not capable of being settled by arbitration.
The considered contractual theory of the legal nature of arbitration pays the most attention to the issues of the essence and significance of the arbitration agreement for the arbitration proceedings. However, we consider it necessary to emphasize the practical significance of the hybrid theory of the nature of arbitration that assumes that each stage of the arbitration proceedings includes both contractual and procedural elements which are in close interrelation and interaction.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Суббот, А. І., Бісюк, О. С. Арбітражна угода в світлі договірної теорії правової природи арбітражу: pro et contra. Академічні візії, (39) 2025 https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/1976