Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук за Автор "Вовк Вікторія Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументРИМСЬКЕ ПРАВО ЯК ФЕНОМЕН ПРАВОВОЇ ДІЙСНОСТІ(Національна академія внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, 2011) Вовк Вікторія МиколаївнаУ дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема: вперше: − у вітчизняній гуманітаристиці здійснено дослідження римського права через призму буттєвості людини в античному історико-культурному середовищі, що дозволяє по-новому подивитися на онтологічні проблеми римського права та його вкоріненості в римську повсякденну практику, з притаманними йому константами правової дійсності; − обґрунтовано та запропоновано новий напрям антрополого-правового знання – культурно-правову антропологію; з позицій культурно-правової антропології дослідження римського права передбачає реконструкцію типових для римо-античного соціокультурного періоду ситуацій або структурних типологій правових відношень, а також ментальних настанов і стереотипів римо-античної культури; − охарактеризовано з філософсько-правових позицій процес правоутворення у Стародавньому Римі через аналіз правової технології квіритів та її зв’язку з ціннісно-настановчим комплексом римо-античної культури; − розглянуто як конститутивні начала римської правової дійсності явища мовчання і промовляння, які були свідченням неоднорідності римського суспільства з погляду наявних у ньому юридичних пільг і привілеїв, а також – одним із способів ієрархієзації римської спільноти; − досліджено художньо-літературне відображення римської правової дійсності в комедіях Плавта; доведено, що комедії Плавта у відповідній образній та сюжетній частинах є символічною формою відображення римського правового життя, основні моменти якого розкриваються через ідеальну конструкцію правової ситуації в сюжеті; − встановлено, що тілесність є теоретико-методологічним концептом римської правової реальності. Звернення до проблеми тілесності у праві через римо-правовий контекст є розширенням проблемного поля філософії права і водночас спробою «декодування» культурного досвіду стародавніх римлян; − обґрунтовано, що статева належність індивіда в римському праві мала юридичне значення, оскільки бути людиною за всіма соматичними показниками ще не означало бути його активним началом – суб’єктом права: жіноче тіло розумілося як не-чоловіче, а тому було «неповноцінне» з юридичної точки зору; − встановлено, що для римської правової дійсності значущими були явища живого і мертвого тіл.