МИРОВА УГОДА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ДИСПОЗИТИВНОСТІ

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorHrynko Svitlana
dc.contributor.authorRomas Mariia
dc.contributor.authorГринько С. Д.
dc.contributor.authorРомась М.І.
dc.date.accessioned2026-02-09T09:03:34Z
dc.date.available2026-02-09T09:03:34Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу мирової угоди як гарантії принципу диспозитивності у цивільному процесі. Утім, підґрунтям для здійснення будь-яких процесуальних правовідносин є матеріальне право. Так, цивільно-процесуальний принцип диспозитивності є аналогом принципу свободи у цивільному праві. Принцип диспозитивності у цивільному процесуальному розумінні означає можливість учасниками справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Диспозитивність у цивільно-правовому розумінні є свободою вчиняти процесуальні дії вільно, без примусу. Проявом диспозитивності у цивільному процесі є те, що сторони цивільного провадження вправі відмовитись від своїх претензій одна до одної на будь-якому етапі судового розгляду відмовившись від позову або визнавши його, або ж уклавши мирову угоду. Укладення сторонами мирової угоди на будь-якій стадії судового провадження є забезпеченням приниципу диспозитивності – свободи вільно розпоряджатися своїми процесуальними та матеріальними правами. Досліджено, що мирова угода є механізмом примирення та результатом домовленості сторін. Метою укладення мирової угоди є врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. Також сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Мирова угода є змішаним договором, оскільки регулюється одночасно двома галузями права – цивільним та цивільним процесуальним. У зв’язку з цим до мирової угоди можуть бути застосовані норми, що стосуються двостороннього правочину, цивільного зобов’язання та цивільно-правового договору. Спільні риси між цими поняттями по відношенню до мирової угоди полягають у тому, що мирова угода є двостороннім договором зі специфічним предметом, суб’єктним складом, правами та обов’язками, формою. Мирова угода також вважається укладеною з моменту досягнення сторонами усіх істотних умов, що характеризує її як консенсуальний цивільно-правовий договір. Істотними умовами мирової угоди як цивільно-правового договору є умови про предмет та строки. Усе вказане означає, що у зв’язку зі своєю правовою природою мировій угоді притаманні як процесуальні, так і матеріально-правові ознаки.
dc.identifier.issnУДК 347.9
dc.identifier.issnISSN: 2307-3322 (Print).
dc.identifier.issnISSN: 2664-6153 (Online).
dc.identifier.issnDOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.1.23
dc.identifier.urihttps://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/1926
dc.language.isoother
dc.publisherНауковий вісник Ужгородського національного університету
dc.relation.ispartofseriesСерія ПРАВО. ; Вип. 80. Ч. 1. С. 163-169.
dc.titleМИРОВА УГОДА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ДИСПОЗИТИВНОСТІ
dc.title.alternativeA SETTLEMENT AGREEMENT IN CIVIL PROCESS AS ENSURING THE PRINCIPLE OF DISPOSITIVENESS
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Стаття_Гринько_Ромась_Мирова угода_2023.pdf
Розмір:
376.21 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Фахові видання України