Соматичні права як кластер юридичних гарантій «самовласності» в контексті трансгуманізму
Ескіз недоступний
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Філософські та методологічні проблеми права
Анотація
Мета статті – проаналізувати здійснені дослідження з питань соматичних прав; окреслити причини їх
виникнення та оформлення в юридичні гарантії розпорядження власним тілом; довести, що соматичні права є
результатом серйозних світоглядних змін, які відбулися в ХХ столітті. Методологічну основу статті
становить сукупність філософських і загальнонаукових методів. Визначальними є методи діалектики,
порівняльний і герменевтичний, а також аксіологічний і соціокультурний підходи. Наукова новизна.
Сучасність демонструє нам трансформацію класичної концепції прав людини внаслідок значного розширення
видів цих прав, які ще називають «новими», до яких належать: право людини на своє тіло, право на повноцінне
харчування, інформаційно-цифрові права тощо. Доведено, що соматичні права споріднені з новим видом
гуманізму – трансгуманізмом, який апелює до новітніх досягнень науки й техніки, легалізує їх застосування
для покращення, модифікації та реконструкції тіла людини. Висновки. Соматичні права людини як один із
видів «нових» прав людини поєднані з тенденцією «антропологізації права». Юридичне закріплення соматичних
прав як «самовласності» своїм тілом уможливило процеси вдосконалення, модифікації та реконструкції
людського тіла, що привело до появи Людини Лего. Окрім того, вони тісно пов’язані з толерантністю
Опис
Зміна світоглядних картин світу, панівних
систем цінностей, ідеалів й орієнтирів детер мінують зміни в усіх сферах соціального буття.
Упредметнюючись у конкретних соціально буттєвих формах, ці зміни (уже як константи в
межах конкретного часово-просторового та соціо культурного контекстів) стають трендами життя
людини й суспільства. Серйозні світоглядні зміни
другої половини ХХ – початку ХХІ століття
репрезентовано в новаціях духовного й
матеріального виробництва, зміні якісно-кількісних
характеристик політико-правових інститутів,
стосуються глибинних структур повсякденного
життя. Однією з болісних тем людства була й
залишається проблема конечності існування
людини. Його вже не тішить ідея колективного
безсмертя (концепція, запропонована
К. Марксом), його турбує проблема особистого
безсмертя, можливості збільшити тривалість
земного життя, уповільнити процеси старіння й
продовжити молодість. Окрім того, саме
ХХ століття відкрито заговорило про крихкість
людського життя.