COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CONSTITUTIONAL DRAFTS OF THE NATIONAL REVOLUTION OF 1917–1921: LESSONS FOR MODERN UKRAINE

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorStengatch Nadiya Oleksandrivna, Danilova Anna Viktorivna
dc.date.accessioned2026-06-22T10:27:20Z
dc.date.available2026-06-22T10:27:20Z
dc.date.issued2026
dc.descriptionThe constitutional projects of the National Revolution period (1917–1921) demonstrate that Ukrainian legal tradition already contained, at the beginning of the 20th century, all key elements of modern constitutionalism: the principle of popular sovereignty, parliamentarism, separation of powers, guarantees of human rights, and recognition of territorial integrity and state sovereignty. At the same time, historical experience shows that normative perfection does not guarantee institutional resilience. A parliamentary model without effective executive capacity proves vulnerable in wartime conditions. Authoritarian stabilization may ensure operational efficiency, but without democratic legitimacy it remains short-term in nature. For contemporary Ukraine, this implies several key conclusions. First, democratic legitimacy is a necessary condition for the long-term stability of the state. The UPR model confirms the importance of the representative principle [4], while simultaneously demonstrating the need for a strong and professional executive branch. Second, the concentration of powers may be justified in crisis conditions, but only as a temporary instrument with clearly defined limits and mechanisms for returning to a full constitutional balance [7; 8; 2, p. 33]. Third, a professional civil service is the foundation of any constitutional model. Without administrative capacity, no normative act can ensure effective governance [1, pp. 32–35; 9]. Fourth, legal technique and the structural coherence of constitutional texts enhance state resilience. In this regard, the experience of the WUPR is particularly illustrative [12]. Fifth, contemporary Ukraine must integrate crisis governance mechanisms within its constitutional system without undermining the principles of separation of powers and the rule of law. In sum, the National Revolution period can be regarded as a testing ground for various models of constitutional organization of power. None of them was perfect; however, each contains elements relevant to contemporary Ukrainian state-building. The optimal model for Ukraine in the 21st century is a combination of democratic legitimacy, effective executive capacity, and systemic legal balance.
dc.description.abstractУ статті здійснено комплексний конституційно-правовий аналіз основних конституційних актів і проєктів доби Української національної революції 1917–1921 рр., зокрема Конституції Української Народної Республіки 29 квітня 1918 р., законодавчих актів Гетьманату Павла Скоропадського та конституційного проєкту Західноукраїнської Народної Республіки 1920 р. Проведено порівняльне дослідження моделей організації державної влади, принципів легітимації, співвідношення законодавчої та виконавчої гілок влади, механізмів гарантування прав і свобод людини, а також концепцій державного суверенітету та територіальної організації. Доведено, що конституційні пошуки цього періоду відображали конкуренцію між парламентською республіканською моделлю, централізованою стабілізаційною формою правління та збалансованою демократичною конструкцією із розвиненою системою прав людини. Встановлено, що ключовою проблемою тогочасного конституціоналізму стало співвідношення ефективності державного управління та демократичної легітимності, особливо в умовах війни, зовнішнього втручання та внутрішньої політичної поляризації. Обґрунтовано, що історичний досвід 1917–1921 рр. має безпосереднє значення для сучасного етапу конституційного розвитку України в умовах воєнного стану та європейської інтеграції. Додатково визначено особливості еволюції ідеї народного суверенітету в українській конституційній традиції та обґрунтовано значення кризового конституціоналізму для формування стійкої системи державного управління. Проаналізовано вплив воєнно-політичних умов на трансформацію моделей організації влади, механізми реалізації прав людини та співвідношення між демократичними процедурами і потребою оперативного державного реагування. Зроблено висновок, що сучасна модель конституційного розвитку України повинна поєднувати демократичну легітимність, ефективність виконавчої влади, парламентський контроль і правові межі надзвичайних повноважень. Особливу увагу приділено ролі правової визначеності, інституційної стійкості та професійної державної служби як необхідних передумов забезпечення стабільності конституційного ладу й ефективного функціонування органів публічної влади. Визначено практичні уроки для України в умовах тривалої війни.
dc.identifier.urihttps://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/2153
dc.language.isoen
dc.publisherАктуальні питання у сучасній науці
dc.titleCOMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CONSTITUTIONAL DRAFTS OF THE NATIONAL REVOLUTION OF 1917–1921: LESSONS FOR MODERN UKRAINE
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Актуальні питання 5(47)-2086-2103.pdf
Розмір:
604.99 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Фахові видання України