ПЕДАГОГІКА ТРАНСГРЕСІЇ ЯК ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ескіз недоступний
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2024. № 6(40). С. 115-123.
Анотація
“Гранична” ситуація, у якій опинилося людство, недостатня здатність людини адаптуватися до швидкоплинного життя й відшукати адекватні відповіді на виклики стрімко змінного світу, спонукає її до пошуків нових життєвих смислів, що здатні вивести її із всеохоплюючого анабіозного стану ситуативної тривожності, задовольнити вітальні та духовні потреби. У цьому зв’язку певний інтерес викликає концепція трансгресії. Трансгресія – поняття, запозичене у постмодернізмі, де воно означає феномен переходу непрохідної границі, і передусім границі між можливим і неможливим. Наявний світ, досвід окреслює сферу для людини вже відомого можливого, замикаючи її в своїх границях, відсікаючи у такий спосіб для неї будь-яку перспективу новизни. Це звичний, знайомий відрізок життя людини лише підтримує вже відоме їй. У цьому плані трансгресія – це визнання неможливості далі залишатися в даній системі відліку і вихід за її межі, спростування існуючих і створення нових меж знання. Світ розуміється як множинність “можливих” світів та сенсів, багатоманітність їх інтерпретацій. За таких умов людське буття набуває рис полі культурності та свідомої солідарності. Такі підходи у царині освіти потребують передусім переосмислення принципів та стратегії освітньої діяльності, перехід від монологічного середовища до інтерсуб’єктивного простору діалогу-комунікації. Наголошується, що у контексті педагогіки трансгресії освіта розглядається як процес розгортання людської сутності і виступає як можливість досягнення людиною своєї самобутності. Людина виступає не як “елемент” створеної наукової картини світу, а як “інструмент” її зміни, є основною точкою відліку у будь-якому знанні про світ. Учні мають “відчутисебе” на місці іншої людини та в іншому часі. Діалогічний підхід є морально- етичною гуманізацією освітнього середовища, суть котрого зводиться до розуміння Іншого, “включення його у власне життя”, утвердження принципу толерантності замість ще не зжитого: “хто не з нами, той проти нас”. Освіта побудована на трансгресивних інтенціях покликана сприяти формуванню особистості небайдужої, здатної перейматися вселенським болем людських проблем, культивувати почуття співпричетності як важливої компоненти його світоглядної мобільності. У такий спосіб навчальний процес “олюднюється”: досліджуються різні можливі характеристики суб’єкта як учасника пізнавального процесу, чим він керується у своїй пізнавальній діяльності, як здійснюється пізнавальна практика, на що спрямований його процес пізнання.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Ганаба С. О., Бурбела А.Л. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2024. № 6(40). С. 115-123.