СУСПІЛЬНА МОРАЛЬ І ПРАВО
Ескіз недоступний
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Науковий вісник Ужгородського Національного Університету
Анотація
аття присвячена дослідженню взаємодії норм і цінностей суспільної моралі та права як нор мативно-регулятивних механізмів, оскільки їх вимоги є зрозумілими для представників конкрет ного суспільства. Показано, що на суспільну мораль і право покладається виконання спільної
функції – стабілізації суспільних відносин, яку вони виконують різними засобами. Зазначаєть ся, що в сучасності відносини між мораллю і правом представлені двома тенденціями: стабіль ність суспільства може забезпечуватися шляхом 1) юридичного оформлення норм і цінностей
суспільної моралі і 2) юридичної охорони норм і цінностей суспільної моралі. Розкрито місце і
роль суспільної моралі в культурному коді суспільства. Висвітлено питання формування моралі
і права в ранньомодерновий культурно-історичний період. Доведено, що формування сучасної
теорії позитивного права та основних етичних теорій (зокрема теорії суспільної моралі) сягає
своїм коріння часів раннього нового часу. На формування основних норм і цінностей суспільної
моралі вказаного культурно-історичного періоду вплинули зміни в суспільному житті в сфері
науки, виробництва, торгівлі, релігії, становлення буржуазії як класу. Доведено, що в межах ран ньомодернового повсякденного життя відбулося формування суспільної моралі нового типу. Для
суспільствознавчих досліджень вказаного періоду притаманні лексико-термінологічні пошуки в
етичній сфері та відбулося формування сучасного поняття «мораль». Акцентовано увагу на тому,
що сучасне розуміння права є похідним від його модерністського трактування (право визнається
як договір, право є сферою секулярної діяльності людини, право автономне від моралі і релігії
(останні виводяться у підзаконну область), визнання пріоритетності правотворчої і законотворчої
діяльності держави, держава наділяється особливою правосуб’єктністю). В статті мораль і права
розглядаються через призму їх раціональності і штучності в межах механістичної картини світу.
Значна увага в статті приділена особливостям становлення індивідуалізму як ментальної риси
європейця та його впливу на становлення права і моралі в новий час.
Опис
Автори статті відзначають, що у Новочасовій суспільствознавчій думці відбулося формулювання та
обґрунтування понять «особистість» та «індивід», які мають особливе значення для подальшої
етичної думки та теорії позитивного права. Ранній модерн став стартовим майданчиком для по дальшої секуляризації суспільного життя, сприяв усвідомленню відособлення і подальшої демар кації регулятивно-нормативних систем, заклав основи позитивістського розуміння права та його
призначення, таким чином абсолютизував статус позитивного права (законодавства).