Розмір обов‘язкової частки у спадщині
Ескіз недоступний
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Юридичний вісник / Проблеми та судження
Анотація
У статті здійснюється аналіз наукових думок, а також судова практика з визначення розміру обов’язкової частки у спадщині. Автор звертає увагу на висловлені думки в науковому колі, які речі слід відносити до розміру обов’язкової частки, а які – ні. І доходить висновку, в деяких моментах погоджуючись із висловленими ідеями науковців, що в кожному конкретному випадку необхідно підходити індивідуально до визначення складу і розміру спадщини, а звідси – й розміру обов’язкової частки. Адже, підходячи до кожної ситуації індивідуально, можна
скласти список речей, які в одному випадку будуть відноситися до речей домашньої обстановки і вжитку, а в іншому – вважатимуться цінними і дороговартісними, що також вплине на розмір обов’язкової частки у спадщині. А це все тому, що чинне законодавство України не містить переліку речей, які можна віднести до речей домашньої обстановки та вжитку. Тоді слід ураховувати сам факт користування спадкоємцем тими чи іншими речами. Обов’язково для визначення розміру необхідної частки у спадщині потрібно враховувати перелік усіх речей, які належали спадкодавцеві. Але здебільшого розмір обов’язкової частки у спадщині обраховується залежно від списку цінних речей, про які спадкоємці повідомляють нотаріуса (автомобілі, коштовності та ін.), інколи навіть не згадуючи про речі домашньої обстановки і вжитку. Це призводить до неправильного визначення складу всієї спадщини і обов’язкової частки зокрема. У статті розглядається також питання зменшення розміру обов’язкової частки. Автор приводить приклади судової практики щодо зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині, цілком погоджуючись із висновками судів з приводу переліку обставин, що беруться до уваги за зменшення такої обов’язкової частки і тієї обставини, що даний перелік в жодному разі не може бути вичерпним. Тут також слід ураховувати всі обставини у кожній конкретній справі.