Окремі питання кримінологічного визначення поняття «жертва злочину».
Ескіз недоступний
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права.
Анотація
Звертається увага на важливість правильної оцінки поведінки потерпілого при вчиненні окремих категорій злочинів для здійснення ефективного кримінологічного аналізу вказаних злочинів. Аргументується значення правильного розуміння характеру поведінки жертви для розробки і подальшому ефективних механізмів впливу на злочинність взагалі та окремі категорії злочинів. Зроблено висновок про необхідність чітко визначити кримінологічне поняття «жертва злочину» з метою коректного сприйняття інших кримінологічних категорій: «віктимність», «віктимізація», «види віктимної поведінки» та ін. Для досягнення декларованої в статті мети, проведено огляд стану розробки основних кримінологічних теорій, що стосуються поняття «жертва злочину». Зроблено висновок, згідно якого категорії, пов’язані із сучасним розумінням «жертви злочину» могли з’явитися лише після виникнення кримінологічних теорій, що мають безпосередній стосунок до віктимологічних досліджень. Аргументовано, що внаслідок необхідності розвитку гуманістичних тенденцій в сучасній науці як своєрідного фундаменту для формування поняття «жертва злочину», такі теорії отримали свій розвиток і стали популярними лише з середини ХХ ст. Про-аналізовано основні погляди науковців радянського й пострадянського періоду на поняття «жертва злочину». Зроблено висновок про міжгалузевий характер поняття «жертва злочину» та неприпустимість абстрагування його як кримінологічної категорії без врахування соціально-психологічних детермінантів віктимізації особи. Проведено розмежування понять «потерпілий від злочину» й «жертва злочину». Визначено основні елементи, які відрізняють «жертву злочину» від особи, якій злочином було спричинено шкоду. Обґрунтовано, що можливо розрізняти «жертву злочину», якій безпосередньо завдано шкоду злочином, та «похідну», яка зазнає негативного впливу від злочину, безпосередньо не ставши потерпілим від цього злочину. На основі проведених досліджень, запропоновано власне визначення «жертви злочину» як категорії кримінологічної та віктимологічної категорії.