РОЗРОБКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НА РУБЕЖІ ХІХ — ХХ СТ. В УКРАЇНІ

Ескіз недоступний
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Анотація
Останнє десятиліття ХІХ ст. стало переломним у розвитку українського національного руху. З виникненням у цей час у Галичині українських політичних партій національна ідея виходить за рамки суто інтелігентського середовища і проникає вглиб суспільства. Це створює умови для формування масового національного руху з яскравим політичним забарвленням. Галичина, попри власні важкі умови національного й економічного існування, стає центром українського руху, в тому числі й щодо східноукраїнських земель, відіграючи роль полігону, де створювалися і вдосконалювалися засоби національно-культурного та суспільно-політичного відродження українського народу. Під впливом назріваючих у Східній Галичині процесів національного самоусвідомлення, а також критики «молодими» радикалами народницького соціалізму і федеральних концепцій відбувалася еволюція в суспільнополітичній думці краю. Почали з’являтися роботи, в яких пропагувалася ідея самостійної, соборної української держави. Саме тоді одним із перших україн- © Стеньгач Н. О., 2017 Університетські наукові записки, 2017, № 63, с. 39-55. www.unz.km.ua 40 ську національну ідею й почав розробляти молодий галицький політик Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta». Політична самостійність України, вважав він, є життєво необхідною умовою для економічного та культурного розвитку. Українська держава, на його думку, повинна бути соборною та об’єднувати всі свої етнічні землі, оскільки національна ідея не стосуються лише українського народу, а є справою усіх націй, що населяють українську етнічну територію. Праця «Україна irredenta» здійснила великий вплив на еволюцію поглядів західноукраїнської інтелігенції, зокрема Івана Франка, котрий після її виходу перейшов із соціалістичного табору до національного.
Опис
Досліджується проблема становлення політичної самостійності України як неодмінної умови існування української держави. Проаналізовано праці двох ідеологів самостійницької ідеї — «Україна irredenta» Юліана Бачинського та «Самостійна Україна» Миколи Міхновського, які належали до найвідоміших представників українського визвольного руху кінця XIX — початку XX ст.
Ключові слова
Бібліографічний опис