ПРАВОВИЙ ПОРЯДОК ЯК РЕЗУЛЬТАТ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Ескіз недоступний
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Наукові перспективи
Анотація
Здійснено експлікацію правового порядку через розкриття
його ознак, які відтворюють його властивості, особливості та визначають
подібності або відмінності правового порядку з іншими соціальними та
правовими явищами. Виділено ознаки правового порядку: легітимність
правового порядку, що означає перш за все не підтримку його правлячою
владою, а схвалення більшістю членів суспільства; підконтрольність з боку
громадянського суспільства; володіння різними засобами державного впливу;
системність – правовий порядок являє собою складноорганізовану систему, до
елементів якої відносять: норми права, які закріплюють соціальні цінності;
суб’єкти або учасники правового порядку; акти реалізації та застосування
правових норм; правовідносини; правова свідомість і правова культура;
державно-вольовий характер – правовий порядок відображає волю конкретної
держави і конкретних громадян цієї держави, враховуючи всі особливості цієї
держави; правовий порядок містить формальні орієнтири у правових нормах
та цінностях, в межах яких людина реалізує свої права та обов’язки.
Опис
В даній статті автори бгрунтовують та розкривають ознаки правового порядку з філософсько правової точки зору: стан правового порядку залежить від стану соціального
порядку; правовий порядок відображає соціальний компроміс і виражає
потреби, цілі та інтереси суспільства; динамічність та стійкість правового
порядку; свідомо-вольовий характер – правовий порядок може бути
дотриманий лише за допомогою волі та свідомості людей; правовий порядок є
вираженням міри справедливості, свободи та рівності; спрямованість на
соціальний прогрес; загальнолюдський та конкретно-історичний характер;
правовий порядок формує у людей повагу до права. Доводять, що основою соціального і правового порядку є процеси
самоорганізації. Самоорганізація правового порядку характеризується такими
ознаками: є базовим елементом організації правопорядку, на основі якого
здійснюється державна організація правового порядку; чітке усвідомлення
суб’єктом своїх соціальних інтересів, що реалізуються добровільно та
природно; залежність якості самоорганізації правового порядку і її форм від
якості правового регулювання суспільних відносин; залежність від рівня
культури та правосвідомості у суспільстві.