Поняття та види опосередкованого виконання кримінального правопорушення
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві
Анотація
Метою статті є комплексний аналіз поняття та видів опосередкованого виконання кримінального правопорушення, визначення його типових ознак.
Досліджено практику кваліфікації опосередкованого виконання кримінального правопорушення шляхом використання осіб, які не є суб’єктами кримінального правопорушення. Охарактеризовано типові способи опосередкованого вчинення кримінального правопорушення з використанням можливостей юридичної особи. Досліджено механізм вчинення кримінального правопорушення шляхом використання осіб, які мають ознаки загального суб’єкта кримінального правопорушення, але діють невинно, або які діють під впливом непереборного фізичного або психічного примусу. Також охарактеризовано кваліфікацію опосередкованого виконання кримінального правопорушення шляхом використання тварин, властивостей рослин, фізичних явищ, виробничих процесів діяльності механізмів, природних явищ. Виділено типові об’єктивні та суб’єктивні ознаки опосередкованого виконання кримінального правопорушення.
Встановлено, що опосередковане виконання кримінального правопорушення – це випадки використання злочинцем для виконання об’єктивної сторони діяння зусиль інших осіб, які в силу різних причин не підлягають відповідальності за скоєне. Такі випадки ускладнюють процес розслідування кримінального правопорушення і потребують встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями опосередкованого виконавця і наслідками, що настали. Відповідно потрібно встановити належні правові підстави притягнення саме винної особи до кримінальної відповідальності, а не тих осіб, які реально виконали діяння. Адже саме з волі злочинця вчиняється діяння і настають ті наслідки, які є бажаними саме для нього. Опосередковане виконання кримінального правопорушення буде за умови, що об’єктивна сторона кримінального правопорушення не виконується винною особою ні повністю, ні частково. Адже якщо особа виконує хоча б певну частину об’єктивної сторони, то вона виступає виконавцем (співвиконавцем) діяння, а не опосередкованим його виконавцем.