СУД І СУДОЧИНСТВО ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ МЕНТАЛЬНОСТІ
Ескіз недоступний
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство»
Анотація
Теорію ментальності в розрізі правових
досліджень можна трактувати як один із методо логічних прийомів соціально-культурної антропо логії права (яка тісно пов’язана з теорією повсяк денності). Досягнення поставленої мети стало
можливим в результаті використання сучасної,
постнекласичної методології, інструментарій якої
дозволяє всебічно досліджувати правові явища і
процеси та акцентувати увагу на їх глибинних
засновках, які впродовж тривалого часу вважа лися як такими, що не належать до об’єктів нау кового вивчення (повсякденне життя, ментальні
настанови, стереотипи, знаково-символічна сфе ра). Показано, що окрема культура (в нашому
випадку – європейська) характеризується прита манними їй глибинними ментальними засновками,
які опредметнюються у всіх сферах соціального
життя, в правовому в тому числі. Сучасний суд
як державна інституція і судочинство як процес
відправляння правосуддя в межах європейсько го культурного ареалу значною мірою форму ються ментальними настановами, які поєднують
в собі низку античних уявлень про влаштування
соціального світу (пропорційність і баланс), хрис тиянські вірування (рівність), основні ліберальні
цінності (свобода, справедливість). Доведено,
що будь-які модернізаційні і реформаційні про цеси в сфері суду і судочинства будуть ефектив ними лише за умови їх відповідності ментальним
настановам спільноти
Опис
таття присвячена дослідженню детермінацій ного впливу ментальних настанов спільноти та
явищ повсякденності на форми й історичні моди фікації суду і судочинства. Акцентується увага на
потребі комплексного і міждисциплінарного до слідження конкретних форм судочинства, оскіль ки кожна із них є опредметненням ментальних
засад спільноти. Показано, що розгляд правових
феноменів і процесів з позицій теорії ментальності
в межах вітчизняного правознавства не є поши реним, хоча для суспільствознавчих наук ця про блематика була актуальною в другій половині ХХ
століття