РОЛЬ ПРАВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII–XVIII СТ.СТ.)
Ескіз недоступний
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Анотація
Серед регулятивно-комунікаційних механізмів ствердження
влади в Українській козацькій державі є провідною схильність до
правового вирішення суспільно-політичних питань — причому
як в середовищі еліти, так і в стосунках між елітою та підвладними стратами.
У контексті судочинства слід виділити схильність до забезпечення змагальності у судовому процесі між позивачем та відповідачем, створення відповідачу умов для захисту, спрямування
роботи суду не лише на покарання, але й на відновлення справедливості, безпристрасність, колективність суддівства. Усе це
означало неприйняття російських правових норм, де узаконювалося «право сильного».
Орієнтація на безпристрасний правовий процес екстраполювалися на прояви як внутрішньо-, так і зовнішньополітичного
життя. Насамперед, це фіксується у визнанні нелегітимними
політичних акцій, проведених при опорі на воєнно-силовий тиск,
примус.
У внутрішньополітичному аспекті підкреслимо тенденцію до
конституційних методів регулювання суспільного життя.
Опис
в даній статті автор приходить до висновку, що орієнтації політичної еліти України-Гетьманщини
щодо звільнення політичного життя від свавілля знайшли своє втілення у
конкретних орієнтаціях на забезпечення правопорядку та витворення
конституційних норм. Провідними регуляторами суспільно-політичних
відносин старшинам були право і суд. Застосування правових норм вони
вимагали як щодо власного стану, так і щодо представників підвладних
верств, а також представників політичної еліти країни монархапротектора, що перебували в Україні.