Фейки як загроза національній безпеці в умовах гібридної війни
Ескіз недоступний
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Філософські та методологічні проблеми права
Анотація
Метою статті є дослідження фейків як інструмента в гібридній війні та загрози національній безпеці.
Для досягнення поставленої мети було проаналізовано сутність фейків, їхні види, причини виникнення та
поширення, особливості їхньої природи – здатність до самовідтворення та стрімкого поширення. Ця розвідка
стала можливою завдяки опрацюванню наукових праць, присвячених цій темі, та аналізу поточної ситуації в
інформаційному полі України. Методологія. У процесі підготовки статті було застосовано соціокультурний
методологічний підхід і низку наукових методів, найважливішими серед яких є діалектичний, узагальнення,
порівняльний, герменевтичний. Така сукупність методологічних інструментів забезпечила цілісність
дослідження з’ясування ролі та місця фейків у сучасному повсякденному житті та в умовах ведення гібридної
війни. Наукова новизна полягає в тому, що в статті висвітлено джерела виникнення фейків і визначено
причини їх поширення в умовах сьогодення. Схарактеризовано специфічність фейків як елемента сучасного
інформаційного суспільства та інструмента ведення гібридної війни, доведено, що вони є однією із загроз
національній безпеці в умовах сьогодення. Висновки. Доведено, що наразі фейки становлять загрозу для
національної безпеки. Запропоновано низку кроків щодо подолання їхнього шкідливого впливу на українське
суспільство як на індивідуальному, так і на державному рівні.
Опис
Одним з нагальних питань, які стоять перед
українським суспільством і яке потребує оператив ного розв’язання, є питання протистояння фейкам
і нейтралізації їхнього негативного впливу на
адресатів для забезпечення національної
безпеки. Оскільки національна безпека та всі її
складові є складними явищами, протистояння
фейкам як національній загрозі теж повинне бути
комплексним, тим більше, що фейк сьогодні – це
не лише інформація, а й інструмент ІПСО.
Окреслене питання турбує всі розвинені держави
світу, які роблять конкретні кроки щодо протидії
фейкам: це й спроби законодавчого врегулювання
цього питання, й особиста відповідальність
кожного члена суспільства за якість і вибір
спожитої інформації, створення відповідних дер жавних органів (центрів протидії дезінформації),
налагоджена й ефективна комунікація органів
влади з населенням, медіаграмотність населення
тощо.