Розвиток міжнародно-правових інститутів у зовнішніх відносинах держав періоду античності.
| dc.contributor.author | Лозінська Світлана, Кірик Алла | |
| dc.date.accessioned | 2024-07-03T09:42:50Z | |
| dc.date.available | 2024-07-03T09:42:50Z | |
| dc.date.issued | 2021-03-07 | |
| dc.description.abstract | У статті досліджено розвиток міжнародно-правових інститутів у зовнішніх відносинах держав періоду античності. Визначено, що античний світ це особливий тип історії, який сформувався в умовах розвиненого громадянського суспільства, а його історія, культура, держава та право є основою європейської історії та європейської цивілізації. Розглянуто розвиток окремих інститутів міжнародного права в Стародавній Греції та Стародавньому Римі та загальні риси міжнародного права, властиві для цього регіону. Проаналізовано групи міжнародних відносин, які стали головними у зовнішній політиці стародавніх держав, і на базі яких сформовані інститути посольського права та права війни. Визначено, що у греків був розвинутий інститут посольської місії, яка мала тимчасовий характер і конкретні цілі. Визначено, що праобразом міжнародних організацій у Стародавній Греції були амфіктіонії – релігійні союзи. Інститут права війни у Стародавній Греції підрозділяв війни на законні і незаконні. Встановлено, що Греки не знали інституту полону, тому вони розглядали два варіанта поводження з полоненими: продаж в рабство або вбивство. Проаналізовано, що міжнародне право Стародавнього Риму розвивалось на основі багатьох норм, запозичених у Стародавньої Греції, проте саме римляни вдосконалили основні міжнародно-правові інститути. Досліджено, що зовнішньою політикою в Римі займались спочатку царі, згодом Сенат, диктатори і, нарешті, імператори. Визначено, що інститут посольства був досить розвинутий в Римі, послами призначали феціалів - особливу колегію жерців. Встановлено, що на феціалів покладався обов’язок здійснення процедури оголошення війни, укладення мирних договорів, що пов’язувалось з проведенням відповідних ритуалів з освячення міжнародних відносин. Розглянуто інші обов’язки феціалів, які полягають в підписанні договорів, організації підкорених провінцій, третейському врегулюванні міжнародних конфліктів, владнанні релігійних спорів. Встановлено, що з ІІІ ст. до н.е. переговори і дипломатичні місії доручаються особливим посольствам (legationes). Визначено, що здійснення зовнішніх зносин і укладення міжнародних договорів належало до компетенції Сенату, який здійснював загальне керівництво збройними силами. Розглянуто міжнародні відносини в Стародавньому Римі в період республіки. Визначено, що діяльність послів у цей період регулювалась нормами ius legatorum (посольське право) і ius gentium (право народів). | |
| dc.identifier.issn | 2313-5174 (Print) 2664-6218 (Online) | |
| dc.identifier.uri | https://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/1374 | |
| dc.publisher | АЛЬМАНАХ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА | |
| dc.relation.ispartofseries | Випуск 25 | |
| dc.title | Розвиток міжнародно-правових інститутів у зовнішніх відносинах держав періоду античності. |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Лозінська С., Кірик А. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ - Алла Кірик.pdf
- Розмір:
- 160.07 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: