ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ СТАРОСТИ В УКРАЇНІ
Ескіз недоступний
Дата
2020-12
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Невід’ємним елементом
громадянського суспільства є місцеве самоврядування. Його органи та
посадові особи покликані допомогти реалізувати на практиці конституційні
права й обов’язки громадян. Компетенції органів місцевого самоврядування
передбачають також втілення прав територіальної громади на власні ресурси
й забезпечення безпосередньої участі жителів певного населеного пункту у
суспільному житті свого регіону. Загалом місцеве самоврядування є дієвим
суспільно-політичним інститутом, який реалізує інтереси держави та
громадянського суспільства у певному населеному пункті. З огляду на вище
зазначену суспільно-політичну роль цих державних інституцій актуальним й
релевантним постає питання забезпечення їх не формального, а реального
функціонування та розвитку на засадах демократії, гуманізму тощо. Посилює
важливість та значимість окресленого завдання та тенденція, що Україна
обрала чіткий курс на євроінтеграцію політичних та соціально-економічних
структур. Інтеграція України та співробітництво з низкою європейських
громадських та урядових організацій надає неоцінений досвід у розбудові
власних державних та громадських інституцій, зумовлює до пошуку
принципів, методів організації та функціонування органів самоврядування,
які б враховували історичні особливості територіального розвитку та
світовий досвід. Варто зазначити, що українські землі навіть за умов
багатовікової бездержавності мають неоціненний досвід у створенні
самоврядних органів самоврядування. Зменшення дистанції між громадянами
та органом, який має владні повноваження є однією із пріоритетним умов
проведення децентралізації.
Староста є найближчим до людей представником органів місцевого
самоврядування. Як посадова особа він представляє інтереси громади та
захищає їх на відповідних рівнях органів місцевого самоврядування,
намагається ефективно й швидко забезпечити виконання низки соціальних,
економічних, культурних проблем жителів певного населеного пункту тощо.
Запровадження посади старости зумовлює посилену увагу експертів та
практиків органів місцевого самоврядування щодо правового поля його
діяльності, добору ефективних механізмів реалізації його повноважень тощо.
Колізії чинного законодавства, прогалини та різночитання низки
нормативно-правових актів стосовно реалізації повноважень цієї посадової
особи актуалізували тему дослідження. З огляду на розбудову місцевих
органів влади в контексті процесів децентралізації релевантною є проблема
окреслення низки рекомендації щодо удосконалення професійних
компетенцій старости та можливостей їх реалізації у практичній діяльності.