ВІЙНА ЯК УТИЛІТАРНА СОЦІАЛЬНА ПРАКТИКА І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
Ескіз недоступний
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство»
Анотація
Війна є однією із утилітарних со ціальних практик людства, яка сформувалася в
результаті інституалізації повсякденного життя,
чку людство прагне врегульовувати нормами між народного права. Згадувана нами мережево-цен трична війна як сучасна соціальна практика є
також породженням сучасного світу, яка виникла
у відповідь на науково-технічні, соціальні та еко номічні зміни в суспільстві. Як соціальна практика
війна на сучасному етапі розвитку людства тісно
пов’язана з іншими соціальними практиками, зо крема з наукою, економікою, політикою, правом,
мораллю та ін. війна як соціальна практика має
власне смислове ядро, яке виявляється у спро можності цієї практики змінювати соціальний та
географічний ландшафт.
Опис
У статті розкриваються малодосліджені ас пекти війни як соціальної практики. Показано,
що соціальні практики вплітаються в соціаль ну реальність і є наслідками локальних тран сформацій звичних дій людей, що свідчить про
динаміку розвитку суспільства в цілому та про
«прагматичний поворот» в сучасних гуманітар них і суспільствознавчих науках. Вказується
на те, що війна як соціальне явище і соціальна
практика здавна притаманна людству. Розвідка
стала можливою завдяки здійсненому аналізу
праць вчених-фахівців у сфері соціальної філо софії і міжнародного права, які опубліковані в
періодичних виданнях і монографічній літера турі, що послугували матеріалом для вивчення
означеної теми. На основі сучасних розробок
концепції соціальних практик автор доводить,
що війна є однією із утилітарних соціальних
практик сучасності. Показано, що усі соціальні
практики (в тому числі і війна) в своїй основі
мають діяльнісний аспект, а відтак ефективно
дослідженими вони можуть бути за допомогою
діяльнісного підходу. Особлива увага в статті
приділена темпоральним характеристикам війни
як соціальної практики, зокрема: невизначено сті, чіткості хронологічних меж, контекстуально сті і ситуативності, специфіці соціального часу
тощо. В межах ситуативності і контекстуально сті війни як соціальної практики доводиться, що
незмінність ціннісно-смислового ядра війни як
збройного зіткнення противників не виключає
зміни форм війни, які детермінуються конкрет ним соціокультурним контекстом. Значна увага
в статті приділена сучасній формі війни – ме режево-центричній, яка сформувалася в межах
сучасного інформаційного суспільства та є ре зультатом застосування новітніх наукових до сягнень в сфері інформаційно-комунікативних
технологій. Також в статті висвітлені питання
ритуалізації і звичаїв війни та військової справи.