Шестикнижжя Арменопула як джерело пізнання деліктних зобов’язань Стародавнього Риму в Європі
Ескіз недоступний
Дата
2015
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Правознавство.
Анотація
У статті проводиться порівняльний аналіз основних засад деліктних зобов’язань за римським приватним правом і Шестикнижжям Арменопула . Робиться висновок про значення Шестикнижжя Арменопула як джерела пізнання римського приватного права про деліктні зобов’язання, а також Закона Аквілія як діючого римського джерела на українських, молдавських і румунських землях до 1862 р.
Опис
Сьогодні ні в кого не викликає сумніву в значенні римського приватного права для національних правових систем. Сьогодні ніхто не задається питанням: навіщо нам вивчати право держави, якої не існує – мертве право? Це зумовлено значенням римського приватного права для національних правових систем.
Національні правові системи ґрунтуються на однакових загальних принципах, правовій культурі, правовій доктрині, правових традиціях, санкціонованих і несанкціонованих звичаях та ін. Саме вони становлять, насамперед, основу будь-якої правової системи і сім’ї. Саме вони створюють фундамент і наповнюють собою кожну національну правову систему і правову сім’ю. Такий міцний фундамент національним правовим системам надало римське приватне право завдяки рецепції.
Традиційно рецепцію римського приватного права пов’язують з прямим і непрямим (опосередкованим) запозиченням його ідей і положень. Пряма рецепція відбувається тоді, коли сприймаються ідеї і положення римського приватного права безпосередньо з першоджерел права Стародавнього Риму. Непряма рецепція, навпаки, є сприйняттям не безпосередньо через першоджерела, а через право інших держав, де цей процес уже відбувся. Для встановлення факту рецепції римського приватного права прямого виду достатньо порівняти дві правові системи: римську і місцеву. Довести рецепцію непрямого виду набагато складніше, так як необхідно встановити зв'язок між положеннями римського права і права першої країни - реципієнта, а також між правом першої країни реципієнта і правом наступної країни реципієнта, відкидаючи місцеві традиції першої. Внаслідок прямого впливу римського приватного права сформувалася візантійська правова система. Правові системи Західної і Східної Європи зазнали непрямого впливу римського права. Зокрема становлення і розвиток правової системи в Україні здійснювалися під впливом римського приватного права через візантійське, французьке, німецьке, польське, чеське, австрійське, російське право (непряма рецепція). Одним із джерел пізнання римського приватного права на українських землях (також молдавських і румунських) було й Шестикнижжя Арменопула.
На відміну від інших джерел пізнання римського приватного права в Європі, Шестикнижжя Арменопула можна розглядати як закон, яким постанови Риму визнавалися діючим правом на цих територіях: «Повинні дотримуватися місцеві закони, а якщо їх немає, то звичаї, а якщо їх немає, то застосовувати постанови Риму» (І. І). Тобто римське приватне право становило фундамент формування правових систем України, Молдови і Румунії не лише завдяки непрямій рецепції (через Шестикнижжя Арменопула), але й прямій (безпосередньо через постанови Риму).