Застосування примусових заходів виховного характеру: кримінально-процесуальний аспект

Abstract

Статтю присвячено дослідженню кримінально-процесуальих аспектів застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх у кримінальному провадженні. Актуальність теми зумовлена поступовим зміщенням акценту з репресивних засобів впливу на превентивні та виховні механізми реагування на протиправну поведінку дітей і підлітків, орієнтацією на міжнародні стандарти захисту прав дитини та необхідністю забезпечення єдності судової практики у сфері застосування альтернативних заходів реагування. Проаналізовано нормативні підстави застосування примусових заходів виховного характеру відповідно до положень КК України та КПК України, а також визначено три основні випадки їх використання: у разі звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та щодо осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності. У статті розкрито особливості ініціювання застосування примусових заходів виховного характеру на стадії досудового розслідування і під час судового провадження, звернуто увагу на диференціацію форм остаточного судового рішення про застосування примусових заходів виховного характеру. Окрему увагу приділено аналізу судової практики, виявлено типові помилки у тлумаченні положень ст. 105 КК України, зокрема, щодо неправомірного призначення конкретного виду та розміру покарання при звільненні неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Окреслено правову позицію Верховного Суду з цього питання та наголошено на необхідності їх урахування судами нижчих інстанцій. Зроблено висновок, що застосування примусових заходів виховного характеру на сьогодні є альтернативою призначення неповнолітньому право порушнику покарання та притягненню його кримінальної відповідальності в цілому і спрямоване, передусім, на виховання, ресоціалізацію та соціальну реінтеграцію неповнолітнього правопорушника. Недостатня чіткість нормативних приписів зумовила досить розмиті межі застосування примусових заходів виховного характеру при звільненні від відповідальності і при звільненні від покарання, що призвело до неоднакового правозастосування на практиці. Для удосконалення чинного законодавства запропоновано зміни до чинного кримінального і кримінального процесуального законодавства.