Мотив та мета при вчиненні умисних вбивств в Україні
Ескіз недоступний
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Юридичний науковий електронний журнал
Анотація
У статті досліджуються питання щодо характеристики та аналізу мотиву та мети як ознак суб’єктивної сторони складів умисних вбивств. Питання про мотив та мету як ознаки суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення піддавались численням дослідженням вченими-криміналістами в межах вивчення проблем кримінально-правової кваліфікації, розмежування складів кримінальних правопорушень, визначення ознак співучасті при вчиненні кримінальних правопорушень, стадій вчинення кримінальних правопорушень,
при з’ясуванні та аналізі обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання за вчинення кримінального правопорушення. Але поряд із цим, дані питання потребують глибшого дослідження, оскільки при вирішенні питання про кваліфікацію, кримінальну відповідальність за вчинення умисних вбивств та призначення за це покарання, окремі аспекти питань щодо мотиву та мети потребують детального вивчення, додаткової та всебічної аргументації.
Дуже часто недооцінка значення та місця мотиву і мети в теорії кримінального права має негативний прояв у правозастосовчій практиці, впливає на правильність кримінально-правової кваліфікації, законність прийняття рішення та призначення кримінального покарання при вчиненні таких суспільно небезпечних злочинів, як умисне вбивство.
При з'ясуванні мотиву вчинення кримінального правопорушення в першу чергу встановлюються мотиви вчинення особою конкретного кримінального правопорушення. Мотив і мета характеризують як особу, так і ступінь суспільної небезпеки протиправного діяння. Мета кримінального правопорушення є бажанням особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних кримінальних правопорушень, які вчиняються з прямим умислом. Включення мети в суб’єктивну сторону кримінального правопорушення передбачає, що кримінальне правопорушення, як правило, може бути вчинено з прямим умислом, і підтримуємо точку зору, згідно якої в таких складах умисних вбивств мета виступає обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони їх складів.