Перегляд за Автор "Ромась Марія Іванівна"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВиди договірних зобов’язань за участю держави Україна(Університетські наукові записки, 2020) Ромась Марія Іванівна; Romas MariiaСтаття присвячена аналізу видів договірних зобов’язань за участю держави Україна. Встановлено, що держава Україна може бути стороною цивільних договорів. Визначено, що договори за участі держави Україна переважно є двосторонніми, оплатними, можуть бути як реальними, так і консенсуальними, та укладаються у письмовій формі. При цьому держава Україна не може бути стороною публічних договорів, а тому не являється учасником договору роздрібної купівлі-продажу, договору прокату, побутового підряду, банківського вкладу тощо. У переважній більшості випадків договори за участі держави Україна є змішаними, оскільки містять в собі елементи різних видів договорів. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо видів договорів, в яких держава Україна може бути стороною, та виокремлено способи, покладені в основу поділу. Так, за способом укладення договори за участі держави Україна поділяються на: укладені на торгах та договори приєднання. За обов’язковістю укладення договори за участі держави Україна є обов’язковими та добровільними. За способом закріплення умов договору: типові та примірні договори. За основними сферами застосування: паливно-енергетична; оборонна (військова); банківська тощо. За територією дії: внутрішні та зовнішньоекономічні.У статті надано загальну характеристику кожному виду договору за участі держави Україна. Зокрема, запроваджено наступну предметну класифікацію договорів за участі держави Україна: договори про передачу майна у власність; договори про передачу майна у тимчасове володіння та користування; договори про виконання робіт і надання послуг. Так, договорами за участі держави Україна про передачу майна у власність є договір купівлі-продажу та дарування. При цьому, договори купівлі-продажу можуть укладатися у вигляді договорів про закупівлю, викупу, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції. До договорів за участі держави Україна про передачу майна у тимчасове володіння та користування належать договір оренди та позичка. До договорів за участі держави Україна про виконання робіт і надання послуг належать концесійний договір, угоди про розподіл продукції, договір про спільну діяльність, договори зберігання, доручення комісії, управління майном, а також кредит, позика. Досліджено, що держава Україна не може бути стороною договору постачання електричними або іншими ресурсами через приєднану мережу, ренти, довічного утримання, деяких договорів найму, договору страхування, договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності тощо.
- ДокументОсобливості договірних зобов’язань за участю держави Україна(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету., 2019) Ромась Марія Іванівна; Romas MariiaAbstractСтаття присвячена визначенню участі держави Україна у договірних зобов’язаннях, з’ясуванню принципів формування волі та волевиявлення у публічно-правового утворення, розкриттю порядку укладення договорів та встановленню особливостей свободи договору за участю держави Україна. Зазначено, що держава Україна є складним політичним утворенням, наділене владними повноваженнями, яке водночас може виступати рівноправним учасником договірних зобов’язань. Зроблено висновок про те, що договірне зобов’язання за участю держави Україна відрізняється рядом особливостей, оскільки держава Україна не може використовувати свої владні повноваження, вступаючи у цивільні правовідносини, зокрема, договірні зобов’язання. Головною особливістю участі держави Україна у договірних правовідносинах є юридична рівність поряд з іншими суб’єктами цивільних правовідносин, адже на державу Україна в такому випадку розповсюджуються загальні підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Вказано, що держава Україна виступає суб’єктом договірного зобов’язання через своїх представників – органи державної влади, і таке представництво має конституційно-правову природу. Також держава Україна може укладати договори не лише для забезпечення виконання своїх публічних повноважень (доручення, комісії, управління майном), а й договори, що спрямовані на відчуження майна, передання його у користування тощо. Різновиди таких договорів законодавством закріплені у вигляді прямої вказівки закону на можливість держави бути стороною договору. В той же час законодавством передбачені випадки неможливості участі держави Україна у договірних зобов’язаннях, а саме: непряма вказівка закону; вказівка закону на здійснення підприємницької діяльності як підстава для укладення договору; вказівка закону на наявність ліцензій для здійснення певного виду діяльності як підстава для укладення договору. Для укладення договорів за участю держави Україна передбачено особливий порядок, який встановлюється лише законом, а підставою для укладення договорів є проведення конкурсу або тендеру. Однією з основних умов чинності правочину є вільне волевиявлення та відповідність його внутрішній волі. Однак, на відміну від фізичних та навіть юридичних осіб приватного права, у держави Україна при укладенні договорів воля формується в межах публічно-правових відносин, тобто укладенню будь-яких договорів передує необхідність задоволення суспільного (державного) інтересу. При укладенні договорів за участю держави Україна можливе обмеження свободи договору, прикладом чого є укладення договорів в обов’язковому порядку при виконанні оборонного або мобілізаційного замовлення. Таке обмеження може бути зумовлене необхідністю захисту державою суспільних інтересів, прав споживачів, природних монополій, що має ознаки внесення публічного в договірне регулювання шляхом прийняття імперативних норм.
- ДокументПоняття та ознаки цивільних зобовʼязань за участю держави Україна(Підприємництво, господарство і право., 2020) Ромась Марія Іванівна; Romas MariiaСтаття присвячена аналізу цивільних зобов’язань за участю держави Україна з метою виокремлення їх загальних та спеціальних ознак. Автор аналізує різні підходи, що склалися у доктрині цивільного права України щодо даної підгалузі. Цивільне зобов’язання за участю держави Україна характеризується рядом особливих ознак, які не притаманні жодному іншому учаснику даного правовідношення, оскільки держава Україна вступає у цивільне правовідношення на засадах юридичної рівності, при цьому має особливе правове становище з огляду на свою публічно-владну природу. Серед загальних ознак зобов’язань за участю держави Україна визначено наявність кредитора, якому належить право вимоги, та боржника, який повинен вчинити певну дію (або утриматись від її вчинення) на вимогу кредитора; предметом зобов’язання є дії боржника, а об’єктом – те на, що спрямовані такі дії; зобов'язання створюється лише для учасників такого правовідношення; зобов'язання має виконуватися належним чином та у належному місці; наявність майнового або немайнового інтересу у суб’єктів зобов’язання; настання відповідальності за порушення зобов’язання. В свою чергу спеціальними ознаками зобов’язань за участі держави Україна є рівноправність держави поряд з іншими суб’єктами зобов’язання; об’єктом зобов’язання є майно, яке перебуває у державній власності; держава виступає суб’єктом цивільного зобов’язання через своїх представників – органи державної влади; держава Україна несе відповідальність за порушення зобов’язання на підставі поведінкової вини, яка не характеризується психічним станом. Такі спеціальні ознаки цивільного зобов’язання за участю держави Україна знаходять своє відображення у особливому виді вини, міжнародному правонаступництві, інституті доручення (представництва) через органи державної влади, особливому режимі майна, специфічному порядку відшкодування збитків або шкоди тощо. На підставі визначених ознак у статті визначено поняття цивільного зобов’язання за участю держави Україна, а саме як цивільне правовідношення, в якому держава Україна бере на себе обов’язки вчинити певну дію через органи державної влади щодо майна, яке перебуває у державній власності, та інших об’єктів; утриматися від вчинення дії у випадку, передбаченому законом, на користь іншої сторони – кредитора, або має право вимоги до інших осіб про вчинення певних дій або утриматися від їх вчинення.
- ДокументСтановлення правового вчення про державу Україна як учасника цивільних правовідносин(Вісник Запорізького національного університету, 2020) Ромась Марія Іванівна; Romas MariiaСтаття присвячена аналізу становлення правового вчення про державу Україна як учасника цивільних правовідносин крізь призму історико-правового та порівняльного методу. Визначено, що основою для формування правового вчення про участь публічно-правового утворення у цивільних правовідносинах є римське приватне право, рецепція якого мала визначальний вплив на країни романо-германської системи права, зокрема, Францію, Німеччину. На території України вказане правове вчення формувалось під впливом законів Російської імперії та пізніше – Радянського Союзу. За часів радянського права для позначення участі держави у цивільних правовідносинах використовувалось поняття «казна». Оскільки свого найбільшого розвитку правове вчення зазнало у радянський період, у статті проаналізовано динаміку наукових поглядів на можливість участі публічно-правового утворення у цивільних правовідносинах. У радянському приватному праві участь держави в особі державних організацій у цивільних правовідносинах регламентувалась адміністративними планами. В той же час держава визнавалась учасником речових та зовнішньоекономічних відносин. Радянська доктрина також у деяких випадках ототожнювала державу з юридичною особою, однак нормативне регулювання даного питання було відсутнє. Досліджено нормативно-правову базу щодо становлення правового вчення про державу Україну як учасника цивільних правовідносин. Зокрема, Цивільний кодекс УРСР 1963 року не регулював цивільні відносини за участі держави; з прийняттям у 1991 році Основ цивільного законодавства Союзу РСР та республік держава почала визнаватись рівним учасником цивільних правовідносин, від імені якої беруть участь органи управління майном, фінансові органи тощо. У статті надано загальну характеристику становлення правового вчення про державу Україну як учасника цивільних правовідносин. В сучасних правових реаліях держава Україна може бути учасником цивільних зобов’язань, зокрема, договірних; набувати право власності на скарб; бути суб’єктом права спільної часткової та сумісної власності; бути суб’єктом права власності на землю; бути спадкоємцем за заповітом тощо. Встановлено, що держава Україна вважається юридично рівним, самостійним учасником цивільних правовідносин (без статусу юридичної особи), безпосередньо від імені якої діють органи державної влади у межах своєї компетенції. Вказане правове вчення було сформовано завдяки своєму довготривалому розвитку з часів римського приватного права до сьогодні.
- ДокументЦивільна правосуб’єктність держави Україна як учасника договірних цивільних правовідносин(European Political and Law Discourse., 2020) Ромась Марія Іванівна; Romas MariiaСтаття присвячена аналізу цивільної правосуб’єктності держави Україна як учасника договірних цивільних правовідносин. Встановлено, що найбільш повно держава Україна розкриває свою природу як учасника приватно-правових відносин саме через договірні правовідносини. У статті досліджено цивільну правосуб’єктність держави Україна, складовими якої є цивільна правоздатність, цивільна дієздатність та цивільна деліктоздатність. Визначено, що держава Україна може мати цивільні права та обов’язки, а також своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також може своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Держава Україна в особі органів державної влади може бути рівноправною стороною цивільних договорів, нести відповідальність за їх порушення, бути стороною у цивільному процесі.