Перегляд за Автор "Анікіна Галина Володимирівна"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументObligations Arising from Contracts for Work and Services: The Relationship Between Concepts(Право.ua., 2023) Anikina Halyna Volodymyrivna; Анікіна Галина ВолодимирівнаУ статті автором розглядається питаннярозмежування договорів про виконання робітвід договорів про надання послуг. З’ясовано, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної науки, в дослідженнях приділяється недостатньо уваги диференціації договорів про виконання робіт та договорів про надання послуг. Незважаючи на окреме правове регулювання, в юридичній літературі дослідники досить часто підрядні договори розглядають разом із договорами про надання послуг. З’ясовано основні ознаки, що відрізняють договори про виконання робіт від договорів про надання послуг.
- ДокументАвтономія волі (lex voluntatis) як основний колізійний принцип правового регулювання договірних відносин, ускладнених іноземним елементом.(Економіка, фінанси, право, 2023) Anikina Halyna Volodymyrivna; Анікіна Галина ВолодимирівнаСтаттю присвячено дослідженню питань колізійного регулювання договірних зобов’язань. З'ясовано, що в національних правових системах світу центральне місце у правовому регулюванні договірних відносин належить колізійному принципу автономії волі (lex voluntatis). Цей колізійний принцип передбачає можливість сторонам договірних відносин з іноземним елементом самостійно обирати застосовне право, що регулює правовідносини між ними. Однак в міжнародній практиці законодавчого регулювання договірних відносин спостерігається неоднакове застосування принципу автономії волі.
- ДокументДо питання про особисті немайнові права інтелектуальної власності автора(Право.ua., 2022) Анікіна Галина Володимирівна; Anikina Halyna VolodymyrivnaВнаслідок створення об’єктів права інтелектуальної власності суб’єкт цього права набуває суб’єктивних прав не лише майнового але й особистого немайнового характеру. Особливість особистих немайнових прав інтелектуальної власності, полягає у тому, що вони існують у двох аспектах:-а) як елемент системи особистих немайнових прав фізичної особи; б) як елемент системи прав інтелектуальної діяльності. Однак, у літературі немає єдиної думки щодо їх місця в системі прав інтелектуальної власності. У цивілістичних дослідженнях немає однозначної позиції щодо переліку особистих немайнових прав інтелектуальної власності, їх ознак, можливості їх відчуження тощо.
- ДокументДосягнення шлюбного віку як умова вступу в шлюб в законодавстві зарубіжних країн(Журнал східноєвропейського права, 2021) Анікіна Галина Володимирівна; Гаврік Роман ОлександровичВ статті досліджено досягнення шлюбного віку як умову вступу в шлюб в законодавстві зарубіжних країн. Закцентовано увагу, що шлюби, укладені з порушенням вимог, що встановлені законом, є нікчемними, або заперечними. Проаналізовано сімейне законодавство зарубіжних країн, з’ясовано що в більшості цивілізованих держав шлюбний вік збігається з віком набуття фізичною особою повної цивільної дієздатності. Зроблено висновок про необхідність ліквідації проблеми дитячих шлюбів в сучасному суспільстві. The article examines the achievement of marriage age as a condition for marriage in the legislation of foreign countries. It was found that the material conditions of marriage are the requirements, compliance with which is a prerequisite for its validity. It has been found that in the theory of family law, a distinction is made between positive conditions - conditions of correctness, validity of marriage and negative conditions - conditions without which the marriage is subject to dissolution or is declared invalid. It is emphasized that marriages entered into in violation of the requirements established by law are null and void. The family legislation of foreign countries has been analyzed, and it has been found that in most civilized countries the marriage age coincides with the age of an individual to acquire full civil capacity. The legislation of the vast majority of countries provides for the possibility of lowering the marriage age, or granting the right to marry before reaching the age of marriage by the relevant competent authority. A minimum age may be set at which a person may be entitled to marry. The problem of child marriages, which exists in the Muslim and Hindu environment, as well as among the representatives of the Roma minority in Ukraine, is noted. The reasons for the practice of child marriages have been clarified: low level of education, preservation of the traditional way of life and orientation to the norms of religious rather than secular law in resolving family issues. It is noted that young people should be aware of their rights and have the necessary information in the field of education and reproductive health. It is advisable to encourage investment, especially in education, which will enable (especially girls) to develop their own abilities and knowledge. The conclusion is made about the need to eliminate the problem of child marriages in modern society. Today, this issue needs increased attention, preventive and measures of international organizations that would be carried out by civilized countries and international organizations. In order to protect the rights of children and ensure gender equality, legislation should be amended and the age of marriage should be raised in countries below 18 years of age
- ДокументПравові наслідки припинення шлюбу у сімейному праві: порівняльно-правовий аспект(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Гаврік Роман Олександрович; Анікіна Галина ВолодимирівнаУ статті автори висвітлюють проведене наукове дослідження особливостей визначення правових наслідків припинення шлюбу у сімейно-правовій доктрині та сімейному законодавстві, пропонують удосконалення чинного законодавства у досліджуваній сфері. На підставі проведеного дослідження в науковій статті встановлено, що правовими наслідками припинення шлюбу є: 1) припинення таких прав: особистих немайнових прав та обов’язків подружжя зі збереженням прав на батьківство (материнство); презумпції походження дитини, народженої після спливу десяти місяців після припинення шлюбу від чоловіка у припиненому шлюбі; презумпції спільності майна, набутого після припинення шлюбу; можливості стати спадкоємцем за законом чи одержати право на відшкодування збитків та право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника; шлюбного договору у разі смерті одного з подружжя; 2) виникнення таких прав: на вибір прізвища після розірвання шлюбу; на повторний шлюб після розірвання шлюбу та отримання свідоцтва про розірвання шлюбу або відповідного рішення, яке набрало законної сили; права на утримання відповідно до положень ст. 76 Сімейного кодексу України; права на поновлення шлюбу у разі з’явлення особи, яка була оголошена померлою або визнана безвісно відсутньою; нових прав та обов’язків подружжя як батьків дітей; 3) збереження таких прав: майнових сімейних прав та обов’язків, що виникли в період шлюбу; прав та обов’язків подружжя як батьків дітей; прав та обов’язків, які виникають у правовідносинах між подружжям, дітьми та іншими особами. Чеське та французьке сімейні законодавства більш чітко визначають перелік правових наслідків припинення шлюбу, передбачаючи їх в окремому розділі. Водночас німецьке та латвійське сімейні законодавства, як і українське, визначають ці правові наслідки в окремих статтях відповідного нормативно-правового акту. У науковій статті запропоновано доповнити Сімейний кодекс України статтею 112-1, в якій потрібно передбачити правові наслідки припинення шлюбу із відсиланням до відповідних статей Сімейного кодексу України, серед яких необхідно визначити право на проживання у помешканні, що використовувалося для спільного проживання, але перебувало у власності одного члена колишнього подружжя. In the scientific article the author conducted a scientific study of the features of determining the legal consequences of divorce in family law doctrine and family law, offered suggestions for improving the current legislation in the field of study. Based on the research conducted in the scientific article, it is established that the legal consequences of divorce are: 1) termination: personal non-property rights and responsibilities as a spouse while maintaining the rights to paternity (maternity); presumption of origin of a child born after the expiration of ten months after the dissolution of the marriage from the husband in the dissolved marriage; presumptions of common property acquired after the dissolution of the marriage; opportunities to become a legal heir or to receive the right to compensation and the right to a pension in connection with the loss of a breadwinner; in case of death of one of the spouses – termination of the marriage contract; 2) the emergence of the right to choose a surname after divorce, remarriage after divorce and obtain a certificate of divorce or a relevant decision that has entered into force, the right to maintenance in accordance with the provisions of Art. 76 of the Family Code of Ukraine, the right to divorce in the event of the appearance of a person who was declared dead or declared missing, new rights and responsibilities of the spouses as parents of children; 3) preservation of family property rights and obligations that arose during the marriage, the rights and obligations of the spouses as parents of children, the rights and obligations that arise in the legal relationship between the spouses, children and other persons. Czech and French family law more clearly define the list of legal consequences of divorce, providing for them in a separate section, at the same time, German and Latvian family law, similar to Ukrainian, define these legal consequences in separate articles of the relevant legal act. The scientific article proposes to supplement the Family Code of Ukraine with Article 112-1, which provides for the legal consequences of divorce with reference to the relevant articles of the Family Code of Ukraine, including the right to live in a room used for cohabitation, but owned by another former married couple.
- ДокументУмови виникнення деліктного зобов'язання у праві зарубіжних країн та України.(Економіка, фінанси, право, 2023) Anikina Halyna Volodymyrivna; Yakymchuk Svitlana Oleksiivna; Анікіна Галина Володимирівна; Якимчук Світлана ОлексіївнаДосліджено поняття та місце зобов’язань з відшкодування шкоди у системі недоговірних зобов’язань. З’ясовано розуміння поняття та видів шкоди у країнах «сім'ї загального права» та «сім'ї континентального права». Проаналізовано особливості трактування поняття «протиправність діяння» як умови виникнення зобов’язань з відшкодування шкоди у законодавствах зарубіжних країн та України. Розглянуто різні теорії розуміння причинно-наслідкового зв’язку між протиправною дією та шкодою, які визначаються у національному законодавстві та нормативних актах зарубіжних країн. Проаналізовано вину як умову виникнення зобов’язань з відшкодування шкоди.
- ДокументЦифрові активи, як об’єкти цивільних договірних відносин.(Європейські перспективи. Науково-практичний правовий журнал., 2023) Anikina Halyna Volodymyrivna; Анікіна Галина Володимирівна; Грицишина Лариса Валеріївна; Hrytsyshyna Larysa ValeriivnaСучасність безперервно трансформує звичний стан речей у суспільстві, модернізуючи його в усіх можливих проявах. Активне впровадження в наше життя технологій впливає на всі сфери життя практично кожної людини. Розвиток здобутків технічного прогресу та цифрових інновацій постійно супроводжуються дискусіями юридичного характеру. Зокрема, такий розвиток зумовив появу нових понять: «цифрові речі», «цифрові активи», «віртуальні активи», «цифровий контент», «криптовалюта» та пов’язаних із ними процесів. В наш час особливо актуальним є питання щодо визначення правового режиму вищезгаданих об’єктів, їх можливості бути об’єктом цивільних договірних відносин. З цього приводу слушно зазначає І. В. Спасибо-Фатєєва: «останнім часом з’явилися і продовжують з’являтися об’єкти, які потребують окремо- го осмислення задля прийняття важливих рішень щодо їх належного регулювання. Вимагають уваги такі новітні об’єкти, як активи, в тому числі віртуальні, цифровий контент. Вони вже «освоїлись» у нашому бутті, але не в правовій площині, тим більш науковій, де про них інформації обмаль».