Правова природа поняття «інформаційні права» та його значення
Ескіз недоступний
Файли
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Підприємництво, господарство і право
Анотація
Стаття присвячена аналізу суті конституційної категорії «інформаційні права». Більшість досліджень стосовно інформаційних конституційних прав присвячені лише праву на інформацію як конституційне право громадянина та право на доступ до публічної інформації, залишаючи поза увагою норми, що визначають функції держави чи компетенцію публічних органів держави у сфері обігу інформації. Вважаємо, що до конституційних основ інформаційного законодавства потрібно віднести також права й свободи людини та громадянина як у сфері обміну інформації, так і компетенції окремих органів щодо забезпечення інформаційних прав, а також їх захист. Інформаційні права – це конституційні права й свободи людини в різних сферах, на які значною мірою впливає розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в інформаційному суспільстві. Якщо розглядати термін «інформаційні права» з точки зору конституційного закріплення, то складовими його будуть як саме право на інформацію, так і низка прав, свобод людини й громадянина, об’єктом яких є інформація, інформаційні ресурси, інформаційні послуги та інше. Отже, інформаційні права можна умовно поділити на основне право, об’єктом якого є безпосередньо інформація, тобто право на інформацію, і дотичні – це права, реалізація яких пов’язана з інформаційною складовою. До дотичних відносимо право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на свободу світогляду й віросповідання та інші. Хоча цифрові права (як доступ до Інтернету) офіційно не визнанні як права людини, але їх треба розглядати як умову для реалізації права на свободу думки й слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань. Поняття «цифрові права» можна визначити як фундаментальні права людини, перенесені у віртуальний простір Інтернету. Після визнання цифрових прав і свобод людини конституційним правом вони посідатимуть місце серед основних інформаційних прав, тому що їхнім об’єктом також безпосередньо є інформація, тільки у віртуальній сфері.
The article is devoted to the analysis of the essence of the constitutional category “information rights”. Most research on information constitutional rights is limited to the right to information as a constitutional right of a citizen and the right to the access to public information. Disregarding the rules defining the functions of the state or the competence of the public authorities of the state in the sphere of information circulation. We believe that the constitutional foundations of information law should include the rights and freedoms of the individual and the citizen, both in the sphere of information exchange and the competence of individual authorities in ensuring of the information rights, as well as their protection. Information rights are constitutional rights and freedoms of man in various fields, which are greatly influenced by the development of information and communication technologies in the information society. Considering the term ‘information rights’ from the point of view of constitutional consolidation, its composite element is the right to information as well as a whole range of rights, freedoms of a human and a citizen, the subject of which is information, information resources, information services and more. Consequently, information rights can be conditionally divided into a basic right whose object is information itself that is the right to information, and into related rights, namely the rights realization of which is related to the information component. These include the right to secrecy of correspondence, telephone conversations, telegraph and other correspondence, the right to freedom of opinion and religion, and others. Although digital rights (like access to the Internet) are not officially recognized as human rights, they should be recognized as a condition for the exercise of the right to freedom of thought and speech, to the free expression of their views and beliefs. The term ‘digital rights’ can be defined as fundamental human rights transferred to the virtual space of the Internet. After the recognition of digital rights and human freedoms as a constitutional right, they will take the place among fundamental information rights, because their object is also information itself only in the virtual sphere.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Сторожук І. П., Кізляр В. Б. Правова природа поняття «інформаційні права» та його значення. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 228-232.