До питання філософського осмислення формування взаємозв’язку формування соціального контролю та правового порядку

Abstract

У статті досліджуються історичні особливості взаємозв’язку соціального контролю та правового порядку. Доведено, що стан порядку і стабільності у суспільстві залежить від багатьох соціальних факторів. Серед них важливе місце займає соціальний контроль як засіб саморегуляції суспільства, мета якого полягає у впорядкуванні суспільних відносин. Особливої гостроти ця проблематика набуває у правовій площині, де соціальний контроль використовується разом з іншими соціальними і правовими засобами як вирішальний фактор у формуванні правового порядку. Встановлено, що соціальний контроль відомий людству від початку створення першого соціального інституту - сім’ї. Виявлено, що реалізація соціального порядку, який породжується соціальними зв’язками та зумовлений контролем може досягатися за допомогою: громадської думки, законодавства, релігії, освіти, мистецтва, соціальних церемоній (Е. Росс); лідерства, престижу, табу, громадської думки (Р. Парк); влади та підпорядкування через національну церкву, систему каст, титулів і церемоній (Г. Спенсер); раціоналізації економіки, управління, суспільного життя, влади (М. Вебер); солідарності (Е. Дюркгейм); примусу, експлуатації, влади (К. Маркс, Ф. Енгельс); соціальних норм і цінностей, ритуальних дій, інституалізації, примусу, насильства (Т. Парсонс); культури, санкцій (Р. Лапьєр); народних звичаїв, традицій, соціальних інститутів, законів (У. Самнер).