ІНСТИТУЦІЙНІ РЕПОЗИТАРІЇ ЯК СКЛАДОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

dc.contributor.authorФедоришина Л.І.
dc.contributor.authorАлескерова Ю.В.
dc.contributor.authorДудкевич Н.Г.
dc.date.accessioned2026-09-23T06:15:45Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractМетою статті є дослідження ролі репозитаріїв як інструменту збереження інтелектуальної спадщини в контексті історико-біографічного підходу, а також аналіз особливостей їхнього формування, функціонування та розвитку в закладах вищої освіти України в умовах цифровізації та впровадження принципів відкритої науки. Методологія дослідження ґрунтується на використанні історико-логічного, системного, порівняльного та структурно-функціонального методів, аналізі нормативно-правових документів у сфері освіти і науки, а також узагальненні практичного досвіду функціонування інституційних репозитаріїв. Емпіричну базу становлять репозитарії закладів вищої освіти, зокрема Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, Вінницького національного аграрного університету та Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу. У статті висвітлено етапи становлення інституційних репозитаріїв – від перших електронних архівів наукових матеріалів до сучасних цифрових платформ, що функціонують на основі міжнародних стандартів метаданих і протоколів обміну інформацією. Особливу увагу приділено їхньому значенню у збереженні наукових доробків, біографічних відомостей учених та розвитку академічної пам’яті. Проведено порівняльний аналіз типів репозитаріїв, їхнього функціонального призначення, структури контенту і програмного забезпечення. Встановлено, що ефективність репозитаріїв як засобу збереження інтелектуальної спадщини визначається якістю метаданих, дотриманням авторського права, рівнем модерації та цифрової компетентності користувачів. Доведено, що інституційні репозитарії сприяють не лише відкритому доступу до результатів наукової діяльності, а й формуванню історико-біографічного дискурсу розвитку науки та освіти. Обґрунтовано, що подальший розвиток репозитаріїв потребує удосконалення нормативного забезпечення, стандартизації процесів наповнення, інтеграції біографічних ресурсів та активнішого використання міжнародних інформаційних платформ.
dc.identifier.citationФедоришина Л.І., Алескерова Ю.В., Дудкевич Н.Г. ІНСТИТУЦІЙНІ РЕПОЗИТАРІЇ ЯК СКЛАДОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ.Історія науки і біографістика, № 3, 2026. DOI: doi.org/10.31073/istnauka202603-23
dc.identifier.issnІсторія науки і біографістика, № 3, 2026. ISSN 2519-1888 (Online)
dc.identifier.urihttps://irlykhuml.univer.km.ua/handle/123456789/2289
dc.language.isoen
dc.publisherІсторія науки і біографістика, № 3, 2026. ISSN 2519-1888 (Online)
dc.relation.ispartofseriesКатегорія В; doi.org/10.31073/istnauka202603-23
dc.subjectКлючові слова: інституційний репозитарій
dc.subjectінтелектуальна спадщина
dc.subjectісторико-біографічний підхід
dc.subjectвідкритий доступ
dc.subjectнаукова інформація
dc.subjectметадані
dc.subjectцифровізація освіти
dc.titleІНСТИТУЦІЙНІ РЕПОЗИТАРІЇ ЯК СКЛАДОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
dc.title.alternativeINSTITUTIONAL REPOSITORIES AS A COMPONENT OF PRESERVING INTELLECTUAL HERITAGE: HISTORICAL AND BIOGRAPHICAL PERSPECTIVE
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Федоришина, Алескерова, Дудкевич.pdf
Розмір:
1,89 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format